375 стаття ККУ: покарання чи тиск?
КИЇВ – 23 червня 2015 року. Секція суддів Асоціації правників України провела круглий стіл, присвячений обговоренню кримінальної відповідальності суддів за ухвалення завідомо неправосудних рішень.
До фахової дискусії долучилися представники суддівського корпусу, прокуратури, відомі адвокати та представники громадськості. Власне, круглий стіл став одним з найбільших заходів, який зібрав за одним столом настільки широку аудиторію. Що не давно, адже питання відповідальності суддів наразі залишається одним з найбільш актуальних проблем сьогодення.
На відкритті заходу до колег звернулися Президент АПУ Денис Бугай та член Правління АПУ від секції суддів Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду.
За всі роки незалежності нашої держави важко пригадати бодай одну справу, в якій ст.375 КК фігурувала б як самостійна кваліфікація. Прочитавши кілька науково-практичних коментарів до кодексів різних часів, нескладно помітити, що укладачі не звертали особливої уваги на нюанси її застосування та обмежувалися сухими рядками.
Спільним для всіх коментаторів є висновок, що «постановлення судового акта завершується його проголошенням, і з цього моменту злочин, передбачений ч.1 ст.375 КК, визнається закінченим незалежно від часу набуття ним законної сили, його виконання та викликаних ним наслідків». Крапка. Жодних уточнень про те, хто ж має встановити або за якими ознаками констатувати сам факт скоєння правопорушення.
Участь у дискусії взяли Михайло Новіков, суддя Київського апеляційного господарського суду, член Ради суддів України (голова комітету з незалежності суддів); Микола Хавронюк, д.ю.н., професор кафедри кримінального права та кримінології КНУ ім.Т.Шевченка; Петро Андрушко, к.ю.н., завідуючий кафедри кримінального права та кримінології КНУ ім.Т.Шевченка; Віталій Касько, заступник Генерального прокурора; Тетяна Суярко, суддя Господарського суду Харківської області; Сергій Гребенюк, голова Відділення АПУ у м. Києві, радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна; Арсен Мілютін, старший юрист ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна; Маркіян Галабала, заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та інші.
Власне, під час обговорення більшість учасників дискусії висловилася на користь необхідності відміни вказаної статті з огляду на неоднозначність тлумачення відповідних категорій та низку проблем у її застосуванні на практиці.
"Мій остаточний висновок: треба удосконалювати, розвивати інститут дисциплінарної відповідальності судді. Має існувати не маленький, але чіткий і вичерпний перелік підстав для звільнення судді з посади. Кримінальна відповідальність і покарання – це особливий захід, крайня міра; застосовувати її потрібно у справді виняткових випадках", - переконаний Микола Хавронюк, д.ю.н., професор кафедри кримінального права та кримінології КНУ ім.Т.Шевченка.