Асоціація правників України провела ІV Форум з міграційного права
Минулого четверга, 14 грудня, Асоціація правників України спільно з Громадською організацією «UA Experts» провела ІV Форум з міграційного права.
Цьогоріч теми для обговорення на заході включали міграцію в Україні під час війни, виявлення воєнних злочинів, соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення в Україні та за кордоном.
Форум розпочався з вітальних слів Миколи Стеценка, Президента АПУ, керуючого партнера AVELLUM, та Владислава Зайцева, Голови Комітету АПУ з міграційного права, юриста АО «ЮК «АРЕС».
Микола Стеценко висловив сподівання, що подія стане не лише місцем для обговорень, а й платформою для плідної взаємодії та спільної роботи над розв’язанням сучасних викликів у міграційному праві.
Владислав Зайцев наголосив, що питання, які обговорять на форумі, важливі для громадян України, котрі через повномасштабну війну були вимушені виїхати в інші області або за межі країни та перебувають у складних обставинах. Він підкреслив, що обговорення таких важливих питань дає поштовх насамперед державі, зокрема, до впровадження певних новацій, а також є своєрідним звітом для міжнародних організацій щодо проблем українських громадян.
Тема першої сесії форуму мала назву «Міграція в Україні під час війни як спосіб виявлення та документування воєнних злочинів, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом». Співмодераторами сесії були Сергій Ніжинський, Голова ГО «UA Experts», радник Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Владислав Зайцев, Голова Комітету АПУ з міграційного права, юрист АО «ЮК «АРЕС», і Тетяна Дракохруст, професорка кафедри теорії права та конституціоналізму Західноукраїнського національного університету.
На початку сесії Сергій Ніжинський констатував, що з кожним Форумом АПУ з міграційного права питання міграції стає все актуальнішим.
Віктор Мисяк, прокурор управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством, департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, розповів про те, як на початку повномасштабного російського вторгнення прокурори та слідчі опікувалися громадянами, котрі масово виїжджали з районів бойових дій, з метою збору інформації про злочини окупантів. Згодом зафіксовані факти злочинів були структуровані за статтями КК України.
За словами пана Мисяка, на сьогодні правоохоронною системою України зареєстровано 130 155 злочинів, пов’язаних із російською агресією. Стосовно сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), прокурор зазначив, що в цій категорії налічується 257 злочинів, які доведені та в яких особи визнані потерпілими. Окрім розслідування цих справ, прокурори й слідчі продовжують перевіряти й розслідувати інші численні факти СНПК, зокрема й ті, про які відомо з медіа.
Віктор Мисяк додав, що в розслідуванні воєнних злочинів, у тому числі СНПК, українська сторона співпрацює з міжнародними експертами, котрі мають доступ до матеріалів кримінальних проваджень.
Джейн Алієва, директорка PAYBACK4UKRAINE, засновниця благодійного фонду «Мама Джейн», розповіла, що зараз у фокусі її роботи перебувають два напрями — справи, що стосуються викрадення українських дітей, та справи щодо сексуального насильства під час війни. Говорячи про українців, які через повномасштабне вторгнення виїхали за кордон, вона підкреслила, що ці люди повинні розуміти, що в закордонних юрисдикціях вони можуть подавати цивільні позови стосовно завданої війною шкоди.
Анжела Стрижевська, заступниця Генерального прокурора України (2016-2019 рр.), к.ю.н., завідувачка кафедри кримінально-правової політики та кримінального права КНУ ім. Тараса Шевченка, нагадала про Стратегію державної міграційної політики України на період до 2025 року. Експертка зазначила, що ця стратегія була затверджена ще 2017-го й очевидно, що з минулого року багато її положень потребують уточнення. Пані Стрижевська також акцентувала на необхідності надання безоплатної правової допомоги українцям за кордоном.
Яніна Соколовська, журналістка, політологиня, головна редакторка порталу «Новини в Україні, Канаді, Ізраїлі», звернула увагу на загрозу втрати Україною молодих поколінь, які через війну виїхали за кордон. За її словами, українські діти віком 8-9 років, котрі зараз перебувають у Польщі, легко переходять на польську мову та вже забувають українську абетку. З огляду на це важливим є онлайн-навчання цих дітей в українських школах.
Катерина Вітер, міграційна юристка, засновниця візового агентства VITER, перекладачка юридичної англійської мови, розповіла про особливості тимчасового захисту в країнах ЄС для громадян України та імміграційні програми Великої Британії та США як спосіб підтримки українців (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).
За словами пані Вітер, з усіх країн Велика Британія запропонувала українцям найкраще пропрацьовані імміграційні програми: це сімейна, спонсорська програми та extension scheme (подовження строку перебування в країні для тих українців, які на момент повномасштабного вторгнення були в Британії).
Серед викликів та проблем експертка назвала:
- відсутність держрегулювання правових відносин у сфері імміграційної діяльності та візового супроводу, що сприяє розквіту шахрайських схем (кількість шахраїв та недобросовісних осіб у сфері імміграції після 24 лютого 2022 року зросла в декілька разів);
- високий рівень правового нігілізму та неосвіченості в українському суспільстві;
- шахрайські схеми: мультиспонсорство, фіктивне спонсорство, фальсифікація сімейних віз, листів-дозволів на в’їзд тощо.
Також на сесії обговорили актуальність теми подвійного громадянства під час повномасштабної війни. Спікери дійшли спільного висновку, що зараз це питання несе в собі певні ризики і його потрібно врегулювати після перемоги України.
Тема другої сесії форуму мала назву «Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення в Україні та за кордоном: проблеми, нові виклики й результати». Сесію модерували Сергій Ніжинський, Владислав Зайцев і Тетяна Дракохруст.
Роман Каракаш, заступник генерального директора Директорату адресної соціальної підтримки населення — керівник експертної групи з питань адміністрування соціальних програм Міністерства соціальної політики, повідомив, що на сьогодні в Україні зареєстровано 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких 2,1 млн — працездатні особи, 1,2 млн — пенсійного віку, 1 млн — діти, близько 200 тисяч — особи з інвалідністю.
Пан Каракаш зазначив, що Мінсоцполітики, Пенсійний фонд України та ООН співпрацюють у питанні доплат соціально незахищеним категоріям населення, зокрема пенсіонерам, котрі мешкають у районах ведення бойових дій.
В'ячеслав Любашенко, координатор Представництва Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні у напрямку інформування, консультування і правової допомоги, ознайомив аудиторію з діяльністю NRC, яку організація здійснює в нашій країні з 2014 року (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Рада допомагає як тим українцям, які покинули свої домівки через війну, так і тим, хто залишився.
Пан Любашенко докладно розповів про напрямок роботи NRC з інформування, консультування та правової допомоги — програму ICLA, котра включає в себе такі компоненти:
- інформування — групові інформаційні сесії;
- індивідуальна консультація;
- правовий супровід (представництво);
- технічна допомога (юридична оцінка);
- підвищення спроможностей (тренінги, інші заходи, операційна підтримка);
- правові дослідження;
- партнерські відносини;
- координація.
Владислав Зайцев, Голова Комітету АПУ з міграційного права, юрист АО «ЮК «АРЕС», поділився актуальною інформацією про правила перетинання державного кордону під час воєнного стану.
Лідія Кузьменко, радниця з правових питань Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, виступила із доповіддю «Повернення українських біженців: наміри та можливості».
Більше фото із заходу ви знайдете за цим посиланням.
Асоціація правників України дякує Громадській організації «UA Experts», яка виступила співорганізатором форуму, та партнерам заходу — Юридичній компанії «АРЕС» і Legalact Law Firm.