КИЇВ — 04 березня 2021 року. Наприкінці лютого у ВРУ був зареєстрований законопроєкт №5125 про діяльність кредитних спілок. Одним із ключових його завдань є концептуальне оновлення редакції чинного Закону України «Про кредитні спілки» та створення механізму захисту й гарантування вкладів членів кредитних спілок. Як реалізований механізм? Чи зможе він зменшити ризики вкладників? Розповів Олег Паракуда, член Ради Комітету АПУ з банківського, фінансового та страхового права, партнер ЮК SLS Group.

— Практика показує, що більшість проблем бізнесу виникає через неефективну систему управління. Для убезпечення рядових членів від відповідальності за недобросовісні дії чи помилки при прийнятті управлінських рішень законопроєкт пропонує систему заходів впливу та раннього втручання до діяльності кредитної спілки, що має ознаки порушення законодавства.

Коригувальні заходи полягають в наданні Регулятором рекомендацій стосовно вчинення дій чи необхідності утримання від їх здійснення для уникнення виявлених ризиків в діяльності кредитної спілки.   

Наприклад, у разі порушення кредитною спілкою нормативів достатності капіталу першого рівня, регулятивного капіталу та вимог до буферів капіталу, а також зниження нормативу ліквідності нижче 120 відсотків мінімально встановленого рівня, регулятор має право застосовувати такі заходи раннього втручання:

1) тимчасово збільшити частоту подання фінансової та інших видів звітності або вимагати надання додаткової інформації;

2) встановити обмеження на розподіл прибутку та інші види розподілу капіталу;

3) вимагати складання або оновлення плану відновлення протягом 30 днів у разі, якщо припущення, що покладені в основу складеного кредитною спілкою плану відновлення, суттєво відхиляються від поточних обставин, критерії таких суттєвих відхилень визначаються нормативно-правовими актами Регулятора;

4) вимагати коригування або перегляду плану діяльності кредитної спілки;

5) встановити підвищені вимоги до системи внутрішнього контролю кредитної спілки;

6) тимчасово, в тому числі до усунення виявлених порушень, заборонити залучати нові вклади (депозити) від членів кредитної спілки та/або здійснювати кредитування членів кредитної спілки та/або видавати гарантії;

7) скликати загальні збори членів кредитної спілки безпосередньо Регулятором або на його вимогу органами управління кредитної спілки;

8) тимчасово відсторонити від виконання обов’язків окремих членів правління, головного ризик-менеджера, головного внутрішнього аудитора, головного комплаєнс-менеджера чи відповідальних за виконання цих функцій осіб.

Крім того, регулятор має право запровадити тимчасову адміністрацію у кредитній спілці, щодо якої прийнято рішення про анулювання ліцензії.

Саме ці заходи мають гарантувати та забезпечити захист вкладів членів кредитних спілок від безповоротної втрати коштів.

Також у законопроєкті доволі детально прописано процедури виходу кредитної спілки з ринку. Важливим у цій секції є закріплення черговості задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації кредитної спілки. Хоч черговість і ставить вимоги членів кредитної спілки щодо повернення їх пайових внесків на останнє місце, вона робить процедуру більш відкритою та зрозумілою та дає членам розуміння гарантій збереження їх вкладів та фінансових перспектив функціонування кредитної спілки.

Ще одним з механізмів підтримки платоспроможності кредитної спілки, передбачених законом, є фонд стабілізації, що може створюватись об’єднаною кредитною спілкою для підтримки своїх членів.

Кошти фонду стабілізації можуть надаватись кредитним спілкам для підтримки їх платоспроможності на умовах субординованого боргу та/або у формі безповоротних внесків до капіталу кредитної спілки.

Надання кредитній спілці коштів з фонду стабілізації може здійснюватися в тому числі відповідно до плану відновлення діяльності кредитної спілки, затвердженого Регулятором.

Про зміни у взаємовідносинах КС і позичальника

Перш за все проєкт закону не виглядає таким, що кардинально змінить формат взаємовідносин між кредитними спілками та позичальниками. Так, звісно він передбачає розширення переліку послуг, що можуть надаватись кредитними спілками, однак нічого що б кардинально змінювало класичний формат відносин «боржник-кредитор».

Що справді може змінитись так це взаємовідносини на рівні «регулятор- спілка», адже з липня 2020 року регулятором у даній сфері став Нацбанк України. Саме на нього покладено завдання оздоровити інститут кредитних спілок шляхом розроблення відповідного підзаконного забезпечення їх діяльності. У випадку ж виявлення порушень таких нормативно-правових актів регулятор буде застосовувати відповідні санкції.

Як зміняться права та обов’язки членів КС?

Якщо законопроєкт стане Законом у запропонованій редакції, то права і обов’язки членів кредитної спілки мало у чому зміняться в порівнянні з наявними сьогодні. Так, члени кредитної спілки як і раніше матимуть право:

• брати участь в управлінні кредитною спілкою, обирати та бути обраним до її органів управління;

• вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;

• користуватися фінансовими та іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки;

• отримувати інформацію про діяльність кредитної спілки;

• одержувати дохід на свій пайовий внесок;

• вийти зі складу членів кредитної спілки;

• звертатись до кредитної спілки з будь-яких питань діяльності такої кредитної спілки.

Обов’язки концептуально так само залишаються незмінними:

• дотримуватися статуту та інших внутрішніх документів кредитної спілки;

• виконувати свої зобов'язання перед кредитною спілкою;

• виконувати рішення загальних зборів членів кредитної спілки;

• не розголошувати інформацію з обмеженим доступом про діяльність кредитної спілки.

Законопроєкт фактично лише приводить положення чинного закону відповідно до реалій сьогодення: деталізує та уточнює ті моменті, які не можливо було врахувати 20 років тому. Наприклад у тексті законопроєкту з’явилось положення, щодо права членів кредитної спілки безкоштовно отримувати інформацію про діяльність кредитної спілки. Також додалось обмеження щодо права кредитної спілки стягувати зі своїх членів кошти за надання копій документів. За задумом ініціаторів законопроєкту розмір відшкодування не має перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Водночас законопроєктом розширюється коло суб’єктів що мають право бути членом кредитної спілки. До групи фізичних осіб, що включала громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають на території України, пропонується додати фізичних особи — підприємців, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці.

Щодо участі в управлінні кредитної спілки, то попри зменшення кількості органів управління закріплених в законі, значно збільшилась можливість учасників брати участь в їх діяльності. Законопроєкт передбачає можливість участі членами в загальних зборах через представників, можливість проведення загальних зборів в одній з 5 форм: 

1) проведення єдиних загальних зборів; 

2) проведення двох або більше регіональних загальних зборів; 

3) проведення єдиних загальних зборів членів кредитної спілки за участі делегатів; 

4) проведення дистанційних загальних зборів членів кредитної спілки (у режимі відеоконференції; 

5) проведення загальних зборів шляхом опитування, а також ряд інших положень що розширюють можливості рядового члена вплинути на управління спілкою. 

Крім того, значно розширено повноваження всіх органів управління, в порівнянні з їх чинними аналогами.