Новий Закон про фінмоніторинг: що змінюється та до чого готуватися?

КИЇВ — 03 грудня 2020 року. З квітня поточного року в Україні діє нова редакція Закону про фінмоніторинг. Для значної кількості гравців ринку були встановлені оновлені правили перевірки контрагентів для здійснення фінансових операцій. Практичні проблеми, пов’язані з виконанням Закону, обговорили під час онлайн-засідання Комітету АПУ з банківського, фінансового та страхового права.

Модерував захід Андрій Нікіфоров, Голова Комітету АПУ з банківського, фінансового та страхового права, керівник банківської та фінансової практики київського офісу МЮФ Kinstellar.

Про історію оновленого Закону

Обговорення розпочав Максим Васюк, начальник відділу аналізу ризиків у сфері нефінансових послуг управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань Держслужби фінмоніторингу України. Він розповів, що ключовою передумовою оновлення Закону стала необхідність посилення регулювання:

«На законодавчому рівні ми перейшли до ризик-орієнтовного підходу. Залишилося лише 4 критерії, за якими ми отримуємо однопорогові фіноперації. Головна ідея — зменшити кількість отримуваних фіноперацій, поглибити роботу саме з негативними, знаходити токсичні, незаконні операції, надати можливість суб’єктам первісного фінмоніторингу сконцентруватися на високоризикованих операціях».

Загалом, за словами пана Васюка, розширилася норма щодо відмови в обслуговуванні, обміну інформацією. Крім того, Закон зачепив сектор бенефіціарів щодо встановлення кінцевих і характеру ділових відносин.

«Варто розуміти, що цей Закон — це, в першу чергу, можливості, інструменти ринку для збору інформації», — підкреслив експерт. Щодо віртуальних активів спікер зауважив: тут Україна обіймає провідні позиції. Серед іншого, збільшено поріг обов’язкового фінмоніторингу — від 150 тис. грн до 400 тис. грн.

Вектори подальшого розвитку:

1. Автоматизація процедур фінмоніторингу (сценарний моніторинг, machinelearning, AI).

2. Якісна оцінка ризиків і вдосконалення ризик-орієнтованого підходу в банках.

3. Безпечна дистанційна ідентифікація та верифікація.

4. Запровадження моделей аутсорсингу для фінмоніторингу.

Інсайди

Наступним спікером став Ярослав Омельчук, начальник Служби комплаєнс, ССO в АТ «ТАСКОМБАНК». Він зауважив, що для банків питання фінмоніторингу давно не є новим, тому і страшних новацій з оновленням Закону вони не отримали. Навпаки, він надав значну кількість можливостей для багатьох гравців ринку. Ключове тут — усвідомлене, правильне його використання.

Так, пріоритетом у своїй роботі пан Омельчук назвав взаємодію з клієнтами: прозорість бізнесу, відкритість, підходи до політики «знай свого клієнта»:

«Ми чітко орієнтуємося на співпрацю з клієнтами, яких ми знаємо, з якими працюємо доволі давно. Ми сприймаємо взаємовідносини, які виникають з питань фінмоніторингу, крізь призму певної довіри».

У контексті новацій Закону спікер зауважив: серед них багато чутливих моментів. Так, якщо клієнт втрачає довіру банку, і той блокує співпрацю, для клієнта це буде чорною міткою. Експерт згадав про проєкт «Світлофор» — якщо один із банків відмовляє клієнту в обслуговуванні, то для інших банків ця інформація теж стає доступною. Фактично, це означатиме появу проблем в потенційному обслуговуванні клієнта будь-яким банком.

Серед актуальних викликів для банків експерт назвав:

1. Безальтернативність нових підходів до комплаєнсу.

2. Обережність при обранні партнерів.

3. Ідеологічне прийняття вимог щодо прозорості бізнесу.

4. Ефективний внутрішній контроль.

Серед тенденцій у банківському секторі пан Омельчук виокремив:

1. Посилення вимог до банків на глобальному рівні.

2. Практичне впровадження ризик-орієнтованих підходів.

3. Зменшення рівня ризик-апетиту банків.

4. Підходи до KYC/AML як елемента конкурентної боротьби за виконання суспільно значущих функцій.

5. Недопустимість «формальних» підходів до KYC/AML.

6. Партнерські підходи до взаємодії з клієнтами.

Ключова концептуальна зміна. Про ризик-орієнтований підхід до визначення ризиків легалізації доходів

Більше уваги головній новації Закону приділив Максим Глотов, заступник Голови Комітету АПУ з банківського, фінансового та страхового права, координатор практики FinTech і цифрової трансформації київського офісу МЮФ Baker McKenzie. Він розповів, що це визначення не є новим, та відтепер його закріплено на рівні Закону, він став обов’язковим для всіх суб’єктів первісного фінмоніторингу. Крім того, якщо раніше підхід був більш формалізованим, то наразі філософія Закону змінилася — відтепер ресурс обмежений і витрачати його потрібно обережніше.

Також спікери детально обговорили питання визначення національних публічних діячів, зміни вимог до виявлення бенефіціарів, запровадження процедур інформування про порушення та практичних аспектів виконання вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією.

Підписуйтеся на наші сторінки в мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням.

Новини комітету

29 березня 2018

У вас є цікава ідея заходу?