КИЇВ — 04 квітня 2018 року. Комітет з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України провів засідання, присвячене обговоренню способів оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.

Кримінальний процесуальний кодекс України запровадив новий порівняно з раніше діючим інститут — оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування — та визначив перелік, порядок і умови розгляду скарг. Водночас склалася ситуація, що деякі процесуальні аспекти регламентовані недостатньо чітко, а в деяких випадках недосконало сформульовано норми, які регулюють порядок вчинення дій та прийняття рішень, фактичне недотримання якого і призводить до звернення осіб з відпорними скаргами. Це зумовлює виникнення проблем судової практики, неоднакове та неправильне застосування положень процесуального законодавства і неналежне вирішення питань, які вносять на розгляд слідчого судді.

Основним доповідачем виступив Павло Штіфонов, асоційований партнер АО «С.Т.Партнерс», адвокат. Він загострив увагу на найбільш проблемних моментах оскарження дій чи бездіяльності, рішень під час досудового розслідування. Зокрема, невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неповернення тимчасово вилученого майна, нездійснення процесуальних дій, які повинні виконати слідчий чи прокурор у процесі досудового слідства у визначені КПК строки.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Павло Штіфонов зазначив, що обов’язок слідчого чи прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відомості до ЄРДР, не надаючи оцінки ознак складу злочину, та розпочати розслідування. На жаль, слідчі інколи відмовляють у внесенні цих даних до реєстру, пояснюючи недостатністю підстав. Складним та неоднозначним є питання про правову оцінку заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення. Ця ж проблема постає і у судовій практиці під час розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора при відмові у внесенні даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР, коли слідчі судді також здійснюють оцінку обґрунтованості заяви чи повідомлення, замість передбаченого обов’язку постановити уповноважені органи здійснити фіксацію про кримінальне правопорушення.

Проблемним у судовій практиці також є питання моменту, з якого починається обчислення строку звернення зі скаргою на зазначений вид бездіяльності. Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якого при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, 10-денний строк подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, і який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. Наприклад, якщо такий 24-годинний строк завершився о 20 годині 11 лютого, то перебіг строку оскарження починається з 12 лютого.

Також були висвітлені питання оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, проблеми при розгляді скарг на рішення про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження і про відмову у визнанні потерпілим та особливості апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Модератором зустрічі був Денис Нєнов, адвокат, координатор кримінальної практики АО «Солодко і партнери». Учасники засідання жваво обмінювалися досвідом при оскарженнях рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, визнавши недосконалість системи та необхідність доопрацювань у цій сфері.