23 травня відбулася XIV Конференція корпоративних юристів (юрисконсультів) — платформа, на якій правники обмінюються досвідом і шукають рішення для викликів у щоденній роботі.

Відкрила подію Тетяна Лисовець, Віцепрезидентка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери»: «Я пам’ятаю форум десять років тому. Зараз він дуже змінився, адже й теми нові з’явилися — санкційні застереження, новітні технології, зокрема штучний інтелект. Ми йдемо вперед, наша країна йде вперед, світ іде вперед — і Асоціація правників іде вперед».

Конференцію розпочали з обговорення взаємодії держави та бізнесу. Модератором виступив Денис Шкаровський, партнер VB Partners.

Ярослав Железняк, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, розпочав свій виступ із жарту: «Незважаючи на всі ті нестримні реформи та закони, які приймалися цим скликанням, якимось дивом бізнес у нас залишився в державі».

Говорячи про прийняті рішення, зокрема щодо «інвестнянь», пан Ярослав підкреслив: «Виявляється, проблема була не у відсутності інвестнянь». На його думку, ключова проблема полягає у виконанні закону та в людях, які мають стежити за його дотриманням.

Серед базових принципів для поліпшення інвестиційного клімату він назвав:

• Не змінювати правила гри (підвищення податків заднім числом за минулі періоди демотивує бізнес та інвесторів).
• Дотримуватися верховенства права.

Після відвертої розмови про українські реалії Максим Бондаренко, керівник напряму залучення та супроводу інвестицій ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» при КМУ, визнав, що рівень іноземних інвестицій залишається недостатнім, однак зауважив: інтерес до українського ринку зростає навіть в умовах війни. «Іноземна бізнес-аудиторія пожвавилася. Вони розуміють, що саме зараз — час можливостей. Як би парадоксально це не звучало», — наголосив він.

За його словами, механізм державної підтримки інвестпроєктів зі значними інвестиціями (від 12 млн євро) нарешті запрацював: у 2024 році вже підписано перші спеціальні інвестдоговори. Серед запропонованих інструментів — податкові пільги, інфраструктурне забезпечення, компенсація витрат на підключення до мереж тощо.

Водночас він зазначив, що привабливі умови — це лише частина рівняння та поділився: «Кошти у світі є. Проблема в тому, що українські проєкти часто не готові їх залучити. Ми не можемо залучати фінансування замість бізнесу — але можемо показати напрям і допомогти тим, хто готовий рухатися».

Про внутрішній досвід інвестування під час війни розповів Максим Савченко, керівник функції підтримки M&A та регуляторної діяльності Юридичного департаменту Київстар. Його виступ став нагадуванням, що навіть за умов війни український бізнес може бути прикладом стійкості та довіри до країни.

«Ми ще в 2022 році зробили суттєву інвестицію в український ринок, придбавши компанію Healthy. Нам тоді довелося доводити інвесторам на рівні материнської компанії, що це — виправданий крок», — поділився спікер.

За словами Максима, взаємодія з державними органами стала більш конструктивною, особливо в частині прозорості регуляторних процедур і зростання професійного рівня держслужбовців. Однак, поряд з позитивними змінами, він назвав і бар’єри, які стримують залучення інвестицій. Це валютні обмеження, низька підготовленість українських компаній до due diligence, а також «відтік мізків» — відсутність критичної маси професіоналів, у яких інвестори бачать основну цінність.

«Ми бачимо великі перспективи в інвестиціях. Ми бачимо, що держава цьому сприяє. І, мабуть, що основне – це приватно-державна співпраця розвивається», — резюмував пан Максим. Він також додав, що за три роки компанія не стикалася з тиском силових структур, що пов’язує з високою культурою ведення бізнесу та дотриманням усіх вимог до звітності та комплаєнсу.

Родіон Тесля, керівник відділу юридичного супроводу фінансів та M&A ПрАТ «МХП», представив бачення компанії щодо інвестицій як в Україні, так і за її межами. Попри те, що в інформаційному полі переважає акцент на іноземні інвестиції МХП, дві третини інвестицій компанії продовжують залишатися в Україні.

«Жодної інвестиції не буде без однієї основної інвестиції — в українську перемогу. Бізнес має починатися з підтримки армії, ветеранів і суспільства», — зазначив він.

За словами Родіона, лише за 2024 рік МХП інвестував 215 млн доларів у проєкти в Україні та 120 млн — за кордоном. Серед українських ініціатив — новий завод із виробництва біопалива та кулінарний центр у Дніпрі.

Водночас спікер окреслив низку серйозних бар’єрів для інвесторів: обмеження валютного регулювання, відсутність достатнього доступу до фінансування, невисокий рівень зрілості українських компаній, які часто не готові відповідати вимогам інституційних інвесторів.

Окремо Родіон Тесля порівняв інвестування в Україну та за її межами: «Правове поле в Україні не ідеальне, але воно працює. В деяких екзотичних юрисдикціях формально все виглядає стабільно, але будь-який конфлікт із впливовим партнером перекреслює домовленості. Тому важливо знати не лише право, а й культуру країни».

Також спікер поділився практичними порадами для юристів, які супроводжують інвестпроєкти в Україні та за кордоном:

«Будьте простіше та адаптуйтеся. Якщо ви працюєте з сотнями акціонерів, як ми в Іспанії, — забудьте про складні юридичні конструкції. Простий договір на п’ять сторінок іноді ефективніший, ніж ідеально виписані гарантії», — порадив він.

Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, окреслив роль своєї структури в забезпеченні захисту добросовісного бізнесу.

«У нормальній країні такий департамент взагалі не має існувати. Але нині — це своєрідний “костиль” для системи, щоб бізнес міг захистити себе в межах закону», — зауважив він на початку виступу.

За словами спікера, департамент був створений як аналітичний і наглядовий підрозділ, який не лише аналізує дії слідчих, а й формує альтернативну точку зору щодо конфліктних кейсів. У випадках, коли інвестор є потерпілим, і є підозра на зловживання з боку правоохоронців, департамент може ініціювати зміну слідчої групи або прокурорів. Основна ціль — забезпечити баланс між необхідністю розслідувань і захистом інвесторів від надмірного тиску.

Олександр наголосив, що найбільш ефективна співпраця з тими компаніями, які мають сильний комплаєнс і юридичні підрозділи: «Там, де бізнес готовий до правової аргументації — туди правоохоронці не приходять, або приходять значно рідше».

Серед практичних кроків, які вже впроваджено: стандарти взаємодії прокуратури з бізнесом, відповідальні особи в регіонах, позначення інвестпроєктів у ЄРДР, навчання прокурорів і бізнесу, а також залучення до напрацювання змін у законодавство.

Санкційний комплаєнс: прості інструменти для захисту бізнесу

Зі спеціальною доповіддю виступив партнер AVER LEX Володимир Єніч. Він зосередився на актуальності санкційного комплаєнсу в умовах зростаючого регуляторного тиску як з боку держави, так і самих учасників ринку.

«Держава фактично завершила створення нормативної бази у сфері санкцій. Залишилося ухвалити закон про криміналізацію порушень санкцій, який уже пройшов профільний комітет ВРУ», — зазначив спікер.

Володимир підкреслив, що бізнес сьогодні самостійно звужує поле взаємодії з потенційно ризикованими контрагентами — через договірні застереження, внутрішні політики та алгоритми перевірки.

Серед практичних інструментів, які має мати кожна компанія:

• Політика управління санкційними ризиками — з чітким алгоритмом взаємодії між підрозділами.
• Санкційні застереження в договорах — але не надто жорсткі: «Якщо ви хочете дотримуватись режиму Нової Зеландії, подумайте, чи це справді потрібно».
• Моніторинг контрагентів і реєстрів — із використанням спеціалізованих систем.
• Призначення профільного фахівця, бажано юриста, відповідального за санкційний комплаєнс.

«Ризики залишаються — але за наявності системного підходу їх можна суттєво зменшити», — резюмував Володимир Єніч.

Модераторка другої сесії, присвяченої соціальній відповідальності бізнесу, Тетяна Харебава, Голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua, наголосила на актуальності теми реінтеграції ветеранів.

«Ми вже зараз маємо сформувати порядок денний, який допоможе зробити повернення ветеранів до мирного життя максимально гладким — як для самих військових, так і для бізнесу та держави», — зазначила вона.

У фокусі дискусії — психологічна та професійна підтримка, квоти на працевлаштування, створення інклюзивного середовища й об’єднання зусиль держави, громадського сектору та бізнесу.

Юлія Кіріллова, заступниця Міністра у справах ветеранів України, презентувала державну стратегію ветеранської політики до 2030 року, наголосивши: повноцінна реінтеграція військових у мирне життя — це питання спільної відповідальності суспільства, бізнесу та держави.

«Наше головне завдання — допомогти ветерану не лише повернутися, а й стати економічно незалежним, самозарадним і почутим», — зазначила вона.

Стратегія передбачає п’ять ключових напрямків:

• підтримку фізичного і ментального здоров’я;
• підсилення економічних можливостей ветеранів;
• допомогу родинам військових;
• належні соціальні гарантії;
• культуру поваги до тих, хто повернувся живим.

Серед уже реалізованих ініціатив — підвищення тарифу для сімейних лікарів, які надають послуги ветеранам, і формування єдиного реєстру фахових надавачів психологічних послуг, що отримують фінансування від держави.

В економічному блоці спікерка акцентувала на грантовій підтримці від Українського ветеранського фонду: «Вже понад тисячу ветеранських бізнесів отримали фінансування — до півтора мільйона гривень без зобов’язань повертати».

Ще один важливий крок — компенсація роботодавцям за облаштування робочих місць для ветеранів із інвалідністю. Водночас у міністерстві розглядають ідею спрямовувати частину коштів безпосередньо ветерану.

Досвідом впровадження внутрішніх сервісних рішень для мобілізованих і демобілізованих працівників компанії, а також їхніх родин поділився Олег Крикун, заступник директора з питань інклюзивності та підтримки ветеранів Fozzy Group.

«Ми фокусуємося на користувачах послуг, які створюємо: мобілізованих, демобілізованих, рідних і навіть тих, хто проходить бронювання. Кожен має чітке розуміння, до кого звертатися і яку підтримку можна отримати», — розповів Крикун.

Особливу увагу в компанії приділяють:

• психологічній підтримці — зокрема, для родин військових, які, за словами спікера, найактивніше користуються цією допомогою;
• юридичному супроводу — особливо у складних процедурах, пов'язаних із визнанням інвалідності, переатестацією, оформленням документів після демобілізації.

«Для нас було досягненням пройти з ветераном повний шлях оформлення інвалідності. Процедура має багато підводних каменів. Це величезне навантаження — і психологічне, і адміністративне», — наголосив представник Fozzy Group.

Христина Курганська, голова правління громадської організації «ДОЛАДУ», наголосила на необхідності системного та людяного підходу до підтримки ветеранів. ГО існує з 2022 року і вже надала допомогу понад 2000 ветеранам.

«Ми працюємо на стику болю та сили. Ветеран — не об’єкт допомоги, а людина з неймовірним внутрішнім ресурсом. Наше завдання — включити мир, внутрішньо і комплексно», — підкреслила вона.

Ключовий інструмент організації — програма «Доладу Кемп», чотириденний інтенсив емоційного відновлення з медичними, психологічними, юридичними і кар’єрними консультаціями. Після нього учасники проходять «Економічну школу», де навчаються реалізовувати власні таланти у працевлаштуванні чи підприємництві.

Особливістю моделі «ДОЛАДУ» є те, що в команді працюють самі ветерани, випускники програми. «Все, що робиться для ветеранів, має робитись разом із ними», — наголосила спікерка.

Вона закликала бізнес активно долучатися — експертизою, ресурсами, підтримкою: «Це не справа лише держави чи ГО. Це відповідальність кожного громадянина — від найманого працівника до керівника компанії».

Андрій Романчук, військовослужбовець 13-ї Бригади НГУ «Хартія» та засновник MORIS, поділився особистим баченням проблеми комунікації між військовими та цивільними, наголосивши: цей бар’єр поглиблюється.

«Ми не розуміємо одне одного. І це не питання відсутності емпатії — це системна відсутність знань: цивільні не знають, як живе військовий, військові не знають, що на них чекає після повернення», — відверто зазначив він.

Пан Андрій закликав починати роботу з військовими ще до їхньої демобілізації, а також активніше залучати бізнес до прямої взаємодії з бригадами. Донати — це важливо, але без особистої присутності і розуміння зсередини повернення ветеранів залишатиметься болісним і дезорієнтованим.

«Соціальна відповідальність бізнесу має трансформуватись у соціально-військову. Треба не просто допомагати, а бути поруч — в буквальному сенсі. Їхати в бригади, спілкуватися, розуміти. Бо інакше ми зіштовхнемося з глибокою соціальною прірвою», — наголосив спікер.

Експерт з правового супроводу Центру із взаємодії з військовими та ветеранами ПрАТ «МХП» Сергій Старовойт, презентував програму «МХП Поруч» — масштабну ініціативу, реалізовану компанією у партнерстві з благодійним фондом «МХП Громаді».

«Це не лише підтримка ветеранів і військовослужбовців, а й жителів територіальних громад, де працює МХП. Йдеться про глибоку, багаторівневу систему допомоги», — зазначив спікер.

Програма охоплює:

• забезпечення амуніцією військовослужбовців;
• медичний супровід (обстеження, лікування, протезування);
• індивідуальну психологічну підтримку;
• юридичні консультації — зокрема, щодо статусів, пільг і грошових виплат.

Окрема увага — супроводу родин зниклих безвісти військових, які часто не мають жодної інформації, куди звертатися. Програма також пропонує безкоштовну гарячу лінію 4545, відкриту для всіх, хто має бойовий досвід.

«Часто люди не знають навіть про базові свої права — наприклад, на одноразову грошову допомогу. Наша мета — не просто допомогти, а повернути людину до повноцінного життя», — підкреслив Сергій Старовойт.

24 години в юридичному житті: чи достатньо доби, щоб встигнути все?

Другу частину сесії модераторка Тетяна Харебава відкрила нестандартним форматом — аналізом реальних календарів учасниць дискусії.

«Ми сьогодні не просто поговоримо про 24 години в юридичному житті — ми покажемо, як вони виглядають насправді», — зазначила вона.

Інна Крушинська, членкиня Правління АПУ та директорка з правових питань Fozzy Group, презентувала власний календар 15 січня 2025 року, щоб наочно показати, як виглядає типовий день юридичної директорки великого бізнесу.

«Мій день починається о 6:30. І якщо пощастить — я встигаю насолодитися сніданком у тиші. Але часто вже з 9:00 календар вибухає зустрічами», — з усмішкою зізналася Інна.

Ключові практики, які допомагають їй залишатися ефективною:

• «Золота година» — блок у календарі, присвячений лише собі: «Це може бути стратегічна робота чи медитація. Головне — щоб ніхто не втрутився».
• Гнучке використання часу: наради — в дорозі, тендерний комітет — онлайн, англійська мова — щотижня.
• Пріоритетність: справи, які не потребують негайної реакції, відкладаються до вечора, з 20:00 до 22:00 — час для пошти.

«Масаж у офісі — є. Часу на нього — ще немає. Але сам факт наявності цієї опції вже створює відчуття турботи», — поділилася спікерка.

Своїм поглядом на типову робочу рутину з іронієї поділилася Наталія Лиса, директорка з юридичних питань Nestlé у регіоні Південно-Східної Європи: «Мій син якось сказав, що я цілий день на роботі “дивлюся телевізор і розмовляю” — і він мав рацію».

Вона розповіла, що не має ні масажів, ні обідів — лише комунікації, зустрічі, стратегія. Але це її усвідомлений вибір. У робочому тижні Наталії:

• щоденні віртуальні зустрічі, часто паралельно кілька;
• стратегічне планування до 2030 року;
• підготовка звітності, робота з бюджетами, навчання;
• управління командами в різних юрисдикціях — із делегуванням юридичної техніки фахівцям.

«Я не переглядаю контракти. Є ті, хто зробить це краще за мене. Моє завдання — будувати ефективну взаємодію всередині команд», — резюмувала Наталія Лиса.

Спікерка зізнається, що не має окремого часу для пошти — відповідає між зустрічами або під час дороги. «Мультитаскінг — це мій гріх, але по-іншому не встигаю».

Найщиріше зізнання прозвучало наприкінці: «Я люблю спати, їсти і пити вино. І вважаю, що лінь — двигун прогресу. Тому все оптимізую. Мій день починається о 7:30, але не закінчується ніколи. Навіть вночі можу прокинутися — і починаю думати, як усе завтра встигнути».

Юлія Азаріна, директорка Антикорупційного офісу АТ «Укрзалізниця», поділилася досвідом організації насиченого робочого дня, що поєднує стратегічне планування, управління командою та особисту ефективність.

Ранок вона традиційно починає з аналізу документів у системі «Мегаполіс» та розподілу завдань у команді. У першій половині дня — наради: щопонеділка — загальна командна, в інші дні — фокусні зустрічі за п’ятьма ключовими напрямами антикорупційної діяльності.

Обідній час використовує як для нетворкінгу, так і для особистих справ. Після обіду — зовнішні наради, комісії, перевірка звернень заявників і контроль виконання задач командою.

Завдяки досвіду роботи в адвокатурі та приватному бізнесі, Юлія сформувала підхід до роботи, заснований на гнучкості та орієнтації на результат. Вона ефективно поєднує стратегічне планування з оперативним управлінням, що дозволяє їй успішно керувати антикорупційною діяльністю в одній з найбільших компаній України.

Ірина Кобець, партнерка Юридичної групи LCF, розповіла про специфіку щоденної роботи партнера юридичної фірми та поділилася власними практиками організації робочого часу. Свої задачі вона фіксує «олдскульно» — на аркуші А4, олівцем, по 18–20 пунктів щодня, між якими завжди виникають нові.

Пані Ірина виокремлює чотири ключові напрями, які доводиться вміщувати в кожен день: юридична експертиза, управління бізнесом, робота з командою та професійний розвиток. «Мій реальний календар — це аркуш і олівчик, з яким я плюс-мінус намагаюся впоратися», — з усмішкою зауважила вона.

Підсумовуючи обговорення, можна виділити три важливі елементи:

• Пошук балансу — це гнучкий процес. Учасниці погоджуються, що класичний «work-life balance» — це не завжди реалістична концепція, але кожна знаходить свої способи «переключення» і відновлення.
• Підтримка ефективності — це комбінація спорту, особистого часу, гнучкості й свободи вибору. Хтось записується на спорт, хтось медитує чи дозволяє собі «нічого не робити».
• Оточення важливе. Юлія Азаріна підкреслила цінність спілкування не лише з юристами, щоб розширювати горизонт і не зациклюватися на професійному.

Цифровізація бізнесу та ШІ в житті юриста

Модераторка третьої сесії Вікторія Огриза, Голова Секції юрисконсультів АПУ, керівниця юридичного департаменту PepsiCo в Україні, у вступному слові підкреслила, що юристи сьогодні працюють, охоплюючи не лише юридичну роботу, але й питання соціальної відповідальності, бізнес-процеси та цифрові інструменти. Вона звернула увагу на викликах і можливостях, які відкриваються завдяки автоматизації і штучному інтелекту.

Дмитро Куліков, керівник експертної групи з питань створення сучасних електронних форм взаємодії та доступності цифрових технологій директорату забезпечення цифрової експертизи Мінцифри України, розповів про досвід впровадження цифрової експертизи нормативно-правових актів, які надходять до погодження в Кабінет Міністрів. За словами спікера, у 2024 році їх надійшло понад 4500, а в команді лише 8 людей. Попри обмежені ресурси, команда зобов’язана завершити експертизу кожного документа не пізніше ніж за 72 години. Це стало можливим завдяки впровадженню інструментів штучного інтелекту.

З метою прискорення рутинних процесів Міністерство розробило модуль цифрової експертизи на базі української моделі ООН у партнерстві з платформою ASCOT. Цей інструмент автоматизує заповнення документів, дозволяє здійснювати глибинний аналіз, а також формує правову довідку з урахуванням змін законодавства.

«Ми заощадили понад 100 робочих днів просто на тому, що усунули ручне заповнення супровідної документації. Це дозволило зосередитися на юридичному аналізі, а не на бюрократії», — зазначив Дмитро Куліков.

Про практичні аспекти цифровізації документообігу в бізнесі та розвиток електронних інструментів у корпоративному секторі розповіла Дар’я Ставишенко, бізнес-партнерка з юридичних питань ПрАТ «МХП».

«У МХП цифровізація — це не просто новий тренд, це вже частина ДНК компанії. Приєднуючись до команди, ти автоматично стаєш амбасадором цифрових змін», — зазначила вона.

Дар’я акцентувала на важливості створення єдиної структури електронних документів, які супроводжують господарські операції: інвойсів, сертифікатів і товарно-транспортних накладних (ТТН). На її думку, запровадження єдиного структурованого формату XML замість паперових чи сканованих версій — критично важливий крок для пришвидшення операційних процесів і зменшення навантаження на юристів.

Окрему увагу спікерка приділила питанню впровадження електронної ТТН — з її слів, бізнес очікує чіткої позиції держави, аби адаптувати свої внутрішні процеси до єдиних правил гри. Також вона підняла проблему визнання юридичної сили електронних документів, зокрема у контексті візуального відображення підпису.

Про практичне впровадження цифрових інструментів у сфері логістики розповів Назар Караульний, продакт-менеджер компанії Edin. Він презентував екосистему рішень, яка задовольняє всі вимоги роздрібних мереж, постачальників продукції, ЗPL-операторів, банківських установ та інших учасників ринку, які обмінюються між собою та своїми бізнес-партнерами будь-якими е-даними.

Основну увагу спікер приділив відсутності єдиного формату для електронних накладних. За його словами, наразі на ринку існує понад п’ять видів видаткових накладних із десятками варіацій, що ускладнює їх автоматизовану обробку. Edin, як провайдер електронного документообігу, активно працює над уніфікацією цих документів у співпраці з державою, зокрема в межах проєкту е-ТТН.

Також Назар Караульний акцентував на прагненні компанії повністю позбутися паперового документообігу. Одним із рішень у цьому напрямі є застосунок EdinDriver, який вже використовують водії-партнери для автоматизації процесів постачання.

«Наша мета — перевести логістичні документи, включно з актами розбіжностей, перевантаження, перепломбування, у повністю цифровий формат. Це не лише про зручність, це про новий рівень ефективності», — підкреслив він.

Андрій Грищук, співзасновник платформи VKURSI, розповів про типові труднощі, з якими стикаються компанії під час обміну документами з контрагентами. За його словами, навіть сьогодні юристи часто вимагають великий перелік паперів — від витягу з ЄДР до наказів про призначення директора — хоча багато з них не є обов’язковими і давно можуть бути автоматизовані.

«Іноді домовитися з бізнесом простіше, ніж з юрисконсультом», — пожартував спікер. Він також звернув увагу на часті помилки в базах даних компаній: «У великих компаніях середній рівень помилок у внутрішніх базах — 6–7%. Це людський фактор, який легко прибирається за допомогою автоматичного підтягування даних з державних реєстрів».

Також він навів приклади, коли клієнти навмисне надають некоректну фінансову звітність — замість електронних підписаних документів надсилають PDF-файли з псевдопечатками. За його словами, автоматизація й перевірка даних через офіційні джерела дозволяє уникати таких ситуацій і працювати прозоро.

Про впровадження автоматизованих рішень для корпоративного управління розповіла Ірина Конанець, старша менеджерка з автоматизації ДТЕК. За її словами, обсяг щоденних задач юристів у великій групі компаній, що включає близько 150 юридичних осіб і понад 50 типів рішень, спонукав шукати дієві шляхи оптимізації.

Для вирішення проблеми надмірної залученості юристів у рутинні процеси (пошук шаблонів, наповнення, реєстрація, організація підписання) в компанії було впроваджено комплексну систему драфтингу корпоративних документів. Користувач обирає тип компанії, тип документа та питання, система автоматично формує шаблон, який після мінімальних правок направляється на підпис.

Крім цього, у ДТЕК впровадили електронний підпис і автоматичне формування реєстру корпоративних документів. Реєстр зберігається на платформі SharePoint і щодня оновлюється за допомогою робота, що додає нові рішення та посилання на підписані документи.

Завдяки автоматизації, процес драфтингу прискорився щонайменше на 6 хвилин, а підписання — на 15 хвилин на кожен документ. За словами Ірини Конанець, це дозволило юристам зосередитися на змістовній роботі та зменшити час на рутину.

Як штучний інтелект допомагає знаходити релевантну судову практику: досвід Верховного Суду

На завершення сесії виступив Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату — керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, який розповів про розвиток цифрових інструментів для аналізу судової практики та презентував оновлену Базу правових позицій 2.0.

У відповідь на виклики обсягу справ (понад 650 тисяч з 2017 року), у Верховному Суді вже понад п’ять років працюють над впровадженням технологій для полегшення пошуку та систематизації правових позицій. Новий інструмент дозволяє юристам і суддям не лише фільтрувати практику за галузями чи категоріями спорів, а й здійснювати пошук за текстовим документом — позовною заявою, скаргою чи навіть фрагментом наукової статті.

База має зручну структуру, адаптовану до потреб користувачів, зокрема корпоративних юристів. Наприклад, лише кількома кліками можна отримати всі релевантні позиції Великої Палати щодо юрисдикції спорів за участю фізичних осіб-підприємців. Система не просто виводить тексти рішень, а узагальнює їх зміст, що значно економить час користувача.

Расім Бабанли наголосив, що інструмент доступний публічно без реєстрації, та закликав юристів активно ним користуватись.

Підсумовуючи, XIV Конференція корпоративних юристів стала майданчиком для змістовного діалогу між бізнесом, державою та юридичною спільнотою. Учасники обговорили ключові виклики, з якими стикається корпоративний сектор сьогодні, поділилися практиками цифровізації, інвестування та підтримки ветеранів. Високий рівень дискусій та приклади реальних рішень засвідчили: українські юристи не лише тримають руку на пульсі змін, а й активно формують сучасний правовий ландшафт країни.

Асоціація правників України дякує за підтримку в організації заходу:

• Генеральному партнеру — VKURSI
• Партнеру — VB PARTNERS
• Партнерам сесії — AVER LEX, META, ДТЕК, Edin

Теги: діяльність АПУ, події АПУ