Поділитися досвідом та думками, а також удосконалити професійні навички у сфері корпоративного права зібралися правники на XIII Конференції корпоративних юристів (юрисконсультів), яку в Києві 18 квітня провела Асоціація правників України.

Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, на початку зазначив: «Ми раді, що відновили заходи офлайн, їх має бути більше. Це говорить про нашу стійкість. Звичайно, складно думати про щось велике, коли тривають ракетні обстріли і часто приходить песимістичний настрій. Такі події нас у чомусь заземляють, а з іншого боку — дають перспективу подумати про те, якою буде наша країна та юридичний ринок у майбутньому».

Як бізнесу працювати з державою

Першу сесію конференції про взаємодію з державними органами в нових умовах модерував Станіслав Борис, керуючий партнер АО «Відар», член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права. На його переконання, важливо надати бізнесу висловити думку та знайти йому можливість захиститися — для того, щоб будь-які втручання в бізнес не мали негативних наслідків.

З якими проблемами звертається бізнес до Ради бізнес-омбудсмена, розповів Роман Ващук, бізнес-омбудсмен. На його думку, проблеми починаються не у правоохоронній системі та судах, а в поганому адмініструванні. Спікер це назвав презумпцією злої волі. «Переважно ⅔ скарг приходять із податкової. В перші чотири місяці після початку повномасштабного вторгнення була нагода для нового суспільного договору, щоб бізнес відкрив полиці державі, чи показав те, що міг у ту критичну пору. Через пару місяців держава знову запрацювала в межах старого, на жаль, підходу, який намагається максимально генерувати порушників», — зауважив Роман Ващук.

Він вважає неправильним такий суспільний договір, де держава вбачає в усіх діях бізнесу порушення. Це своєю чергою створює потенційних клієнтів для правоохоронних органів, а далі десятки тисяч справ з'являються в судах. За його словами, Рада бізнес-омбудсмена намагається зробити все необхідне на адміністративному етапі і зовсім скоро надасть пропозиції, як держава могла б змінити свої підходи та настанови, виходячи з презумпції доброї волі, оскільки 99% податків сплачуються добровільно.

Бізнес-омбудсмен звернув увагу, що з січня не було внесено жодних змін до кодексів України та підзаконних нормативних актів, але часто вносяться зміни до обшуків та їх підходів. На його переконання, необхідне політичне рішення щодо зміни суспільного договору.

Представляючи наступного спікера, Станіслав Борис зауважив, що Бюро економічної безпеки в багатьох асоціюється з тиском на бізнес та все-таки нещодавно розпочалася його повна реорганізація. Які бачить перспективи в перезавантаженні цього органу та чи посил «БЕБ — тиск» — це більше рефлексія в публічному просторі, відповів Сергій Перхун, виконувач обов’язків директора Бюро економічної безпеки України.

«БЕБ — це нова структура, порівнюючи з іншими правоохоронними органами, тому нам важливо почути думку зі сторони бізнесу та юристів. Нам необхідний цей діалог, щоб розумітиЄ наскільки наша робота є дієвою», — зазначив в.о. директора БЕБ. Він також розповів про те, чим Бюро відрізняється від інших правоохоронних структур: «Бюро, окрім правоохоронної, виконує також аналітичну функцію. Це збір, аналіз та оцінювання інформації про процеси, які відбуваються у сфері економіки. Метою діяльності є саме визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень задля можливості їх усунення».

На думку Сергія Перхуна, інформація в медійному просторі щодо тиску БЕБ на бізнес має більш політичне забарвлення. В Україні зареєстровано близько 4 млн суб'єктів господарської діяльності, а БЕБ має лише близько двох тисяч кримінальних проваджень — це менше 1%. Тому тиск на бізнес у масштабах країни, на його переконання, є значним перебільшенням.

«Маємо багато запитань до інших органів досудового розслідування, які теж здійснюють розслідування кримінальних проваджень, які підслідні БЕБ. Якщо зараз без проведення реформи Бюро всі кримінальні провадження будуть передані нам, ми фізично не опрацюємо таку кількість кейсів. Сьогодні нам передано більше 400 кримінальних проваджень, тому навантаження на детективів Бюро значне», — зауважив пан Сергій.

За його словами, за останні три місяці БЕБ мінімізувало проведення обшуків та використовує інші слідчі дії для збирання доказів. Та все-таки існують випадки примусового вилучення доказів, тому що в інший спосіб Бюро їх втратить і тоді суспільство поставить запитання щодо ефективності його роботи. 

Яка тенденція скарг до Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генпрокурора і які методи застосовують для захисту бізнесу, поділився Максим Чумак, прокурор відділу управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора.

«Якщо ви маєте запитання, пов'язані безпосередньо з тиском на бізнес, можете звертатися до нашого Департаменту. За наявності підстав ми будемо реагувати на подібні випадки», — зазначив спікер. Він акцентував увагу, що на території України діють провідні асоціації, в тому числі Рада бізнес-омбудсмена, Парламентська спецкомісія по захисту інвесторів. Офіс Генпрокурора постійно обмінюється інформацією та співпрацює щодо удосконалення роботи на напрямку захисту інвестицій.

Максим Чумак також спостерігає зменшення кількості звернень від представників бізнесу про тиск. Третина звернень, за його словами, стосується активізації досудового розслідування у тих кримінальних провадженнях, де бізнес є потерпілим.

«Це в розрізі того питання, що стосується невідкладних обшуків та інших слідчих дій, які обмежують права учасників кримінального провадження. Оскільки бізнес, який є потерпілим, так само ініціює питання проведення таких слідчих дій, орган досудового розслідування може ухвалювати рішення щодо проведення обшуків за наявності відповідних підстав», — зауважив спікер.

Він представив судову статистику (ДСА) щодо проведення обшуків за минулий рік. Було розглянуто близько 98 тис. клопотань про надання дозволу на проведення обшуку та приблизно 900, що стосується невідкладних обшуків: «Враховуючи це, ми розпочали роботи щодо відмежування таких слідчих дій, які стосуються безпосередньо бізнесу. У зв'язку з цим в Офісі Генпрокурора в тестовому режимі за допомогою інформаційно-аналітичної системи спробували це виконати. Із загальної кількості таких слідчих дій за три місяці 2024 року обшуки щодо суб'єктів господарювання становлять близько 5%». 

Також спікер розповів про відокремлення кримінальних проваджень, які стосуються бізнесу, із загального масиву справ.

Ірина Дячук, GR-директорка Fozzy Group, повернулася до назви сесії та підняла питання взаємодії бізнесу з державою, а саме з якого моменту ми вважаємо, що умови у нас нові: «З початком повномасштабного вторгнення почалися нові умови та реалії у взаємодії з органами держвлади. Тому наша задача, як бізнесу та органів державної влади, — йти в ногу за зміною цих умов та вчасно реагувати». 

За її словами, коли має місце суспільний резонанс, саме тоді включаються певні механізми, щось на практиці починає спрацьовувати саме так, як очікує бізнес. «Насамперед ми дивимося на нашого стейкхолдера — Міністерство економіки України. Мені дуже позитивно імпонує думка і твердження Юлії Свириденко, про те, що для неї як очільника Міністерства економіки стейкхолдерами є бізнес. Це твердження проявляється в діях, активностях Міністерства та форми діалогу з бізнесом. Якщо говорити про умови, які з'явилися з початком повномасштабного вторгнення, коли відбулися нестандартні звичні для нас форми діалогу, які прийняті в GR та лобізмі, то спрацьовували ті форми, які були потрібні тут і зараз», — зазначила пані Ірина.

За її словами, для Fozzy Group на початку повномасштабного вторгнення була і є важливою продовольча безпека, тому проблем і викликів було багато. Для цього функціонував продовольчий комітет. Періодичність проблем поступово зменшувався, але формат взаємодії між бізнесом та державою зберігався. 

Основною проблемою взаємодії Ірина Дячук вбачає в низькій ініціативі бізнесу: «Відповідно до нового законопроєкту про лобізм, його мета — врегулювати «чорний» пласт діяльності, яка недопустима. Водночас жорстке законодавче регулювання впливає і на «білий» GR. Тому наша задача — знайти той баланс, в якому належні практики не будуть страждати, а «сірі» та «чорні» — будуть у фокусі уваги». 

Станіслав Борис підкреслив, що сьогодні бізнесу та правникам не можна бути пасивними, тому що це смертельно для них — навпаки, необхідно бути проактивними в таких питаннях.

Сергій Бойко, радник VB PARTNERS, почав зі статистики щодо роботи БЕБ по відношенню до бізнесу: «Порівнюючи 2022 та 2023 роки по ініційованим обшукам, які проводилися БЕБ, в три з половиною рази збільшилась подача відповідних клопотань слідчим суддям, щодо арешту майна — в два з половиною рази. Вилучене майно збільшилося фактично в сім разів (4 млрд по відношенню до 430 млн). Кількість негласних слідчих розшукових дій (прослуховування тощо) збільшилась в 12 разів».

На переконання Сергія Бойка, ці цифри стали причиною для прийняття рішення про утворення Ради з питань підтримки бізнесу при Президентові України, процесів, пов'язаних зі змінами в законодавстві, а саме до КПК, щодо стандартів діяльності прокурорів і перезавантаження БЕБ. Кількість кримінальних проваджень, які перебували в БЕБ у 2023 році, становить 4500, направлені до суду 342 справи. Ці цифри, зауважив спікер, показують тиск на бізнес, про який пишуть ЗМІ та говорить постійно бізнес (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Він надав поради підготовки до обшуку:

• збереження електронних даних у разі вилучення носіїв; 
• засоби логічного захисту електронних носіїв інформації;
• відсутність в офісі цінного майна (готівка, коштовності);
• відсутність сторонніх речей та документів;
• збереження копій ключових документів.

Спікер наголосив, що на практиці обшуки можуть проводитися і без скерування запиту в порядку ст. 93 КПК України: «До великих компаній («білого» бізнесу) не спостерігаємо звернень із запитом в порядку цієї статті, що свідчить не про мету отримання документів від бізнесу, а паралізувати його роботу, можливо, залякати». 

Також він надав поради бізнесу під час обшуку: 

• до відчинення дверей викликати адвоката; 
• перевірити Ухвалу на предмет: правильності адреси обшуку, що саме підлягає відшукуванню, строк дії Ухвали (яка діє до 1 місяця), кому надано дозвіл на проведення обшуку;
• переписати дані документів слідчих та оперуповноважених, понятих;
• не допускати особистого обшуку до прибуття адвоката (нічого не викладати з кишень); 
• за можливості фіксувати хід проведення слідчої дії. 

Серед нюансів виконання Ухвали суду Сергій Бойко назвав: зміну підслідності, невстановлення строків повернення, затягування шляхом роз'яснення ухвали суду про повернення майна, звернення до бізнес-омбудсмена, реєстрація кримінального провадження-невиконання судового рішення.

Сергій Перхун, виконувач обов’язків директора БЕБ, зауважив, що зазначені Сергієм Бойком 4500 кримінальних проваджень — це не та цифра, яка перебуває одночасно у провадженні детективів Бюро, а які перебували в провадженні впродовж року. За його словами, на сьогодні орієнтовна цифра сягає 2069 справ, які перебувають у провадженні одночасно. 

Чого бояться юрисконсульти? На це запитання відповів Андрій Фортуненко, партнер AVELLUM, голова практики захисту бізнесу, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права. На його думку, в переліку фобій середньостатистичного юрисконсульта — обшуки та арешти майна в кримінальних провадженнях. Він нагадав учасникам конференції види майна, на яке накладають арешт, — гроші на банківських рахунках, активи компанії, нерухоме майно, корпоративні права. 

«Пам'ятаю років п’ять тому перші несміливі кроки правоохоронних органів, слідчих суддів, щоб виходити за межі України та накладати арешти на рахунки за кордоном, адже середній та великий бізнес структурований ширше та має в корпоративній структурі безліч іноземних компаній. Ці спроби виглядали кумедно», — зауважив спікер. 

За його словами, сьогодні, якщо накладається арешт на банківський рахунок, а компанія, яка є іноземною, пов'язана з кримінальним провадженням, за кордоном ухвала буде виконана. Враховуючи геополітичну ситуацію, є спостереження, що в Європа діє за процедурою максимального сприяння Україні та її правоохоронним органам.

За спостереженнями Андрія Фортуненка, дуже часто єдина мета відкритого кримінального провадження — щоб воно існувало, як тиск на бізнес, а накладений арешт «висів» роками. Особливо це актуально зараз, коли у «фактових» кримінальних провадженнях строки не йдуть і по суті немає жодної перепони для правоохоронних органів, щоб такий арешт тримати безстроково. А спроби оскаржити його в Україні можуть бути безрезультатними. 

Внутрішня кухня інхаузів: розвиток юриста сьогодні

Дискусійну панель конференції про нагальні питання професійного розвитку юриста в сучасних реаліях модерувала Вікторія Огриза, керівниця юридичного департаменту PepsiCo в Україні. «Ми хочемо дати можливість почути досвід юрисконсультів різних компаній, напрямків та поділитися власною інформацією», — зазначила пані Вікторія.

KPI роботи юриста-інхауза. Бути чи не бути?

На думку Романа Огнев’юка, начальника Управління корпоративних прав Дирекції з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг», для інхаузів не можуть існувати KPI, відірвані від задач бізнесу. Ключові показники ефективності створені як елемент системи досягнення стратегічних цілей бізнесу, які направлені на збільшення виручки та зменшення витрат, що позитивно впливає на прибутковість.

«У «Метінвест Холдинг» ми маємо систему KPI для юристів. Вона побудована за принципами smart. Тобто всі цілі мають бути чіткі, вимірювані, досяжні, актуальні для бізнесу та обмежені в часі», — зауважив спікер. Він також назвав цілі, які ставляться перед юристами Метінвест Холдинг. Це великі проєкти M&A, які потребують суттєвих зусиль та координації всіх дирекцій компанії: залучення нових ресурсів, логістики, придбання виробничих потужностей. 

Олександр Овчаренко, директор департаменту корпоративного управління ТОВ «Нова Пошта-Центр», вважає, що KPI має великі показники ефективності. В його компанії юристи спочатку синхронізуються зі стратегією, роблять більше, ніж раніше, тобто розвиваються: «Навіть якщо компанія прийме рішення не застосовувати KPI для юристів, то у своєму департаменті я почну застосовувати як мінімум для того, щоб підвищити залученість людей, щоб вони розуміли, які гори здатні звернути».

Тетяна Харебава, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, зазначила, що супроводжує IT-бізнес. KPI для юристів на рівні компанії не встановлювався, але всередині команди юрдепартаменту вони ввели цю систему і вже отримали перші показники. Це саморозвиток (soft skills, hard skills), робота в команді, менторство. Результатами команди вона дуже задоволена.

«Я розумію, що performance review, KPI — це дійсно як Святий Грааль. Якщо ви слідкуєте за певною тематикою щодо вимірюваності перфоменсу, то ця ідея виникла приблизно 20 років тому. Зараз багато трендів та тенденцій про відмову від KPI та інших вимірювальних показників. Все ж бізнес любить цифри, від яких ми отримуємо мотивацію та винагороду», — зауважила Вікторія Огриза.

Дарʼя Дашенкова, керівниця відділу підтримки рітейлу та кулінарної трансформації юридичного департаменту ПрАТ «МХП» зауважила, що в їхній компанії замість KPI використовують систему OKR. Побудова цілей всіх департаментів будь-якого рівня будується саме від верхньорівневих основних задач бізнесу, які ставляться на початку кожного періоду: «Маємо цілі річні та більш стратегічні на 5-10 років».  

Дар’я згодна з думками, що потрібно відходити від вимірювання операційних процесів. На її переконання має значення ефективність бізнес-процесу, його трансформація в інший спосіб, можливо, створення нового продукту. Вона привела приклад — серед OKR-ів минулого року став куточок споживача. «Ми створили повністю новий інструмент, який за три місяці став поштовхом для того, щоб уряд сформував нові правила торговельного обслуговування. Наразі юридичний департамент «МХП» вивчає можливості штучного інтелекту для того, щоб удосконалювати операційні процеси», — розповіла спікерка.

Наступними темами, які обговорювали інхаузи на конференції, були топ-3 must have критичні навички юриста, юридичний супровід виходу бізнесу на інші ринки та розширення диджиталізації.

Серед популярних навичок юриста, інхаузи виділили адаптивність, критичне мислення, комунікаційні, технічні навички та вміння працювати з аrtificial intelligence.

Спеціальне інтерв'ю представників АМКУ

Максим Сандига, заступник Голови Антимонопольного комітету України — державний уповноважений, та Ольга Нечитайло, державна уповноважена Антимонопольного комітету, дали спеціальне інтерв’ю в рамках конференції. З представниками АМКУ спілкувався Олександр Нагорний, Голова Комітету АПУ з конкуренційного права, радник SAYENKO KHARENKO.

«Зараз уся державна влада, весь державний апарат стикнувся з викликами, які досі не були в Україні, і весь державний апарат працює заради перемоги. У цьому аспекті, на мою думку, під час війни можливі певні обмеження в конкуренції з боку держави, а саме застосування певних заходів до національних товаровиробників з метою їх підтримки. Але це можливо лише під час війни. Як показує міжнародна практика, такі заходи не можуть бути довготривалими, стратегічно тривалими, оскільки вони автоматично призведуть до стагнації та олігархізації економіки», — зазначив пан Сандига.

Говорячи про роботу АМКУ, він розповів, що в комітеті приділяють увагу належній координації з його територіальними відділеннями. Заступники Голови АМКУ координують роботу відділень, але не в питанні ухвалення рішень, а щодо дотримання строків тощо, пояснив Максим Сандига.

Ольга Нечитайло розповіла, що на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» №3295-IX, що набрав чинності 1 січня 2024 року, в короткі строки було ухвалено 7 підзаконних актів, які є великими за обсягом та ґрунтовними за змістом.

Hot topics

Фінальна сесія XІІI Конференції корпоративних юристів була присвячена різним гарячим темам, актуальним для українського бізнесу: відшкодуванню завданих війною збитків, бронюванню працівників під час мобілізації, тендерним закупівлям тощо. Модератором сесії був Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS.

Юлія Кирпа, членкиня Ради Реєстру збитків, Виконавча партнерка AEQUO, виступила із доповіддю «Подача до міжнародного реєстру збитків заяв для отримання відшкодування як перший крок відшкодування для бізнесу збитків, завданих військовою агресією». Ось деякі тези її виступу:

• Очікується, що компенсаційна комісія Реєстру збитків буде створена наприкінці 2024 року або вже 2025-го.
• Затверджено 44 категорії збитків, триває робота із запуску наступних категорій.
• Прийом заяв для отримання відшкодування розпочнеться вже цього року.
• Дія реєстру поширюється лише на ті наслідки російської агресії, які мали місце з 24 лютого 2022 року. На події в тимчасово окупованому Криму та ОРДЛО до цієї дати реєстр не поширюється.
• Кінцева дата прийому заяв на сьогодні не визначена, оскільки повномасштабна війна триває. Жодних комісій за подання заяв не стягується.
• Дія реєстру не поширюється на російських громадян, які, на законних підставах мешкаючи в Україні, зазнали збитків внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Такі громадяни можуть звертатися до міжнародних інституцій, наприклад, до ЄСПЛ.

Виступ Наталії Шимко, заступниці генерального директора ДП  «Прозорро», був присвячений темі «Тендерні закупівлі як ризик: стратегії для бізнесу у співпраці з державою» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Зокрема, пані Шимко дала бізнесу деякі поради щодо участі в тендерах:

1. Починайте з невеликих закупівель, адже це:

• менша вартість участі;
• менше документів;
• коротші строки;
• простіше виграти.

2. Ставте запитання, вимагайте внести зміни в умови закупівлі.
3. Підготуйте й подайте пропозицію:

• чітко у відповідності до вимог замовника (тендерна пропозиція повинна відповідати тендерній документації);
• розкладайте документи в правильні папки;
• подавайте не в останні хвилини.

4. Готуйтесь до тендеру заздалегідь, вивчайте замовника та своїх конкурентів.
5. Продавайте через Prozorro.Market:

• одна кваліфікація;
• багато закупівель.

Ірина Кобець, партнерка Юридичної групи LCF, керівниця судової практики, розкрила тему судових спорів щодо виконання зобов'язань на користь контрагентів, пов’язаних з державою-агресором або підсанкційними особами (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Пані Кобець говорила про мораторій на виконання зобов'язань на користь таких контрагентів, зокрема до кого він застосовується та які є винятки, про наслідки порушення мораторію, дискусійні питання судової практики тощо.

«Зняття корпоративної вуалі між юридичною особою та бенефіціаром — підсанкційною особою або особою, пов’язаною з державою-агресором, є одним із основних трендів судової практики. Саме він визначатиме подальші підходи у цій категорії спорів», — зазначила експертка.

Доповідь Поліни Марченко, співвласниці Юридичної компанії «Проктор», мала назву «Мобілізація та бронювання (економічне): забезпечення справедливості та прогнозованості» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Експертка зазначила, що впродовж першого року повномасштабного вторгнення процедура бронювання працювала практично без проблем. Однак уже на другий рік, коли актуальним стало питання продовження бронювання, виникли труднощі.

Пані Марченко звернула особливу увагу на те, що бізнесу потрібен аудит військово-облікових документів на необхідність їх оновлення для всіх працівників. Також вона наголосила, що забронювати працівника можна лише після оновлення його даних у ТЦК.

Більше фото із заходу ви знайдете за цим посиланням.

Асоціація правників України дякує за підтримку в організації заходу:

• партнерам — VB PARTNERS, SAYENKO KHARENKO;
• партнерам сесії — Юридична група LCF, META;
• соціально відповідальним партнерам — AVELLUM, AO «Відар»;
• брендованому партнеру — VKURSI.