Станіслав Шевчук: «Низка карантинних заходів є неконституційними». Про підсумки онлайн-зустрічі

КИЇВ – 19 травня 2020 року. За ініціативи Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини відбулася онлайн зустріч зі Станіславом Шевчуком, д.ю.н., професором кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук НаУКМА, членом-кореспондентом НАПрН України, суддею ad hoc ЄСПЛ від України (2009—2012 рр.), 10-м Головою КСУ (2018-2019 рр.). Модерував зустріч Микита Жуков, Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини.

«Конституція без Конституційного суду схожа на сонце, яке світить, але не зігріває» (с) Ганс Кельзен, засновник європейської моделі конституційної юстиції.

Так, пан Шевчук розповів, що наразі продовжує викладати та займатися питанням поновлення в КСУ. При цьому, на питання щодо можливих роздумів про політичну кар’єру він відповів – політика не цікавила ніколи та підкреслив, що, зокрема, КСУ, по суті, і здійснює політику, хоча і специфічну – через обґрунтовані судові рішення. Ба більше, він переконаний, що саме КСУ має належати визначна роль в правовій системі для забезпечення верховенства права. В контексті ж останніх змін, суттєва увага, на переконання пана Шевчука, має бути приділена діяльності саме КСУ.

Чи можуть законодавчі повноваження бути делеговані органи виконавчої влади або Президенту?

Станіслав Шевчук нагадав, що наразі Україна є напівпрезидентською республікою, тому Президент бере участь у виконанні. За доктриною, розвиненою КСУ, його повноваження відповідно окреслені Конституцією. За досвідом же іноземних демократичних країн, інколи частина законодавчих повноважень делегується виконавцю – коли Парламент формує основи державної політики, а певні деталі передаються на реалізацію виконавчій владі. Проте, з чіткими термінами та контролем. Тобто, тимчасове делегування є можливим – практика є дуже поширеною.

Про карантинні заходи

Відповідаючи на це запитання, пан Шевчук нагадав, що запроваджені Кабміном заходи щодо поточної ситуації викликають значну кількість питань щодо їх конституційності. Це пов’язане, в першу чергу, зі статтею 64 Конституції України. Крім того, 1 червня 2016 року КСУ чітко зафіксував рішення, в якому сформулював критерії щодо обмеження прав людини законом. Один із них – «конституційні права обмежуються лише Конституцією та Законом». Так, наприклад, держава може регулювати порядок, але не втручатися в зміст мирних зібрань. Спікер наголосив, що навіть критичні ситуації не привід для суттєвих порушень Конституції.

Тривалий час КСУ звинувачували у відсутності незалежності. Чи можна зараз стверджувати про зворотне?

Станіслав Шевчук підкреслив – з 2018 року і по сьогодні КСУ є незалежним від Президента, вперше в історії України. Проте, незалежність передбачає відповідальність, а деякі з колег, на думку спікера, розглядають КСУ саме як політичний орган. Це. За його словами, є неприпустимим для діяльності незалежного органу: «Ідея незалежного, аполітичного Конституційного Суду полягає в тому, що там засідають не політики, а рішення приймаються саме на підставі юридичної мотивації. Тільки тоді можна вважати, що суспільство має арбітра, якому можна довіряти».

В цілому ж сучасна політична ситуація, за словами пана Шевчука відповідає терміну «постправда».

Крім того, спікер розповів про інші нагальні аспекти сучасної діяльності Конституційного Суду України, (потенційні) проблемні його нюанси та деякі деталі застосування норм Конституції.

Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки сторінках у мережах FacebookYoutubeInstagramLinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу. 

Committee News

Legal assistance