Що означає для правової держави, бізнесу та європейського майбутнього України скандальний Закон України № 4555‑IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану» від 22 липня 2025 року, який набрав чинності 23 липня 2025 року (надалі - Закон № 4555‑IX, відомий раніше як законопроєкт № 12414)?

Про наслідки, які може нести за собою дія такого Закону, розповіла Оксана Нагінчук, заступниця Голови Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, General Counsel "Atlantic Group Limited" (AGL), адвокатка, LL.M. in U.S., International and Transnational Law, у експертному коментарі для видання «Юридична Газета».

Законом №4555-ІХ ліквідовано інституційну незалежність ключових антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Відтепер Генеральний прокурор отримує право визначати прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, витребувати матеріали будь-якого антикорупційного провадження й передавати його в іншу юрисдикцію, погоджувати укладення угод у провадженнях НАБУ та самостійно повідомляти про підозру топпосадовцям. Окрім того, Закон №4555-ІХ передбачає можливість призначення прокурорів без конкурсу. Ці зміни повертають Україну до епохи, коли антикорупційна система була ручною, а рішення у справах високопосадової корупції приймалися не за законом, а з політичної доцільності. 

Наслідки Закону  №4555-ІХ є очевидними та багатовимірними, проте не на користь нашої країни. Відбувається фактичний відкат антикорупційної реформи, яка була однією з ключових умов євроінтеграції України та підтримки з боку МФВ, ЄС та G7. Створена після Революції Гідності незалежна антикорупційна інфраструктура стає підконтрольною політичній владі, що підриває принцип верховенства права та руйнує передбачуваність застосування.  У результаті , знижується довіра суспільства в цілому та партнерів зокрема, адже у той час, коли Україна потребує максимальної підтримки, ми демонструємо крок назад від задекларованих реформ. 

Незалежні антикорупційні органи — це одна з ключових умов євроінтеграційного курсу. Саме вони забезпечували виконання зобов’язань перед МВФ, ЄС і країнами G7. Тепер ці досягнення поставлені під сумнів. Євросоюз прямо пов’язує початок переговорів про вступ України з прогресом у сфері верховенства права та антикорупційної політики. Відкат реформи може призвести до сповільнення або навіть замороження євроінтеграційних процесів.

Для бізнес-спільноти незалежні антикорупційні органи — це гарантія рівних правил гри та прогнозованого правового середовища. Коли детективи НАБУ та прокурори САП могли діяти без політичного тиску, інвестори мали впевненість, що корупційні схеми будуть розслідуватися, а не «ховатися» під килим. Після перемоги очікувалося зростання інвестицій в Україну, однак із набранням чинності Закону № 4555‑IX корупційні ризики лише посилюються. Можливість втручання Генерального прокурора у провадження — це відкриті двері для політичного чи бізнесового лобізму, а отже й зниження інвестиційної привабливості, адже бізнес не готовий працювати в середовищі, де розслідування топкорупції залежить від політичної волі, а не закону, особливо якщо йдеться про бізнес із міжнародними інвестиціями.

На практиці це послабить ефективність боротьби з корупцією. Справи, які мали б розслідуватися незалежно, можуть бути передані іншим органам або просто заблоковані. Уже відомі приклади, коли важливі провадження вилучалися з НАБУ і «губилися» в інших правоохоронних органах, а Закон №4555-ІХ просто легалізував цю схему.

Незалежність НАБУ та САП є запобіжником від політичного втручання. Коли органи працюють автономно, вони здатні розслідувати корупцію навіть на найвищих щаблях влади. Зараз цей запобіжник демонтовано, а отже антикорупційні справи можуть опинитися під впливом тих самих осіб, яких ці органи мали б притягувати до відповідальності.

Як все це може вплинути на роль Вищого антикорупційного суду (ВАКС)? ВАКС продовжить розглядати справи, які надходитимуть, але кількість і якість цих справ можуть суттєво змінитися, Коли розслідування й процесуальне керівництво контролюватиме Генеральний прокурор, до суду може просто не доходити найбільш резонансних матеріалів. ВАКС ризикує перетворитися на інституцію, що розглядає лише «другорядні» провадження, тоді як ключові справи будуть блокуватися ще на етапі слідства.

Закон № 4555‑IX — не технічна правка, а серйозний удар по антикорупційній системі, який може мати довгострокові негативні наслідки для суспільства, бізнесу та європейського майбутнього України. Він фактично ліквідує незалежність НАБУ та САП, підриваючи принципи верховенства права та ставлячи під загрозу євроінтеграційний курс держави.

Теги: експертна думка, люди АПУ