КИЇВ — 23 березня 2020 року. Ми продовжуємо хроніки першого тижня карантину. Вустами капітанів юрбізів ми доносимо до вас враження, пропонуючи на власні очі побачити картину з їхнього містка. Героїня сьогоднішніх хронік — Амінат Сулейманова, співкеруюча партнерка ЮФ Avellum:

«Історія розвивається по спіралі. Кожне покоління на Землі проходить через особисті випробування та виклики, переживає певні «тектонічні зрушення». Наше завдання — адаптуватися та виносити уроки. Ставати мудрішими, досвідченішими та розуміти: ми можемо керувати лише собою. І то, не завжди».

«Люби себе та інших і нічого не бійся»

Карантин, 1 тиждень потому. Враження Амінат

Перший тиждень карантину минув нервово.

З одного боку, значна кількість запитів від клієнтів, які теж намагаються на марші адаптуватися: перебудувати, а, може, і просто врятувати свій бізнес. Постійні конференс-дзвінки, пошта, месенджери з мільйоном повідомлень. При цьому ніхто не скасовував планових робочих справ, які ніжно споглядають на тебе з календаря.

З іншого боку, домашні справи, які сукупно звалилися на плечі. А все тому, що ідеальна організація побуту залишилася приблизно там, де і поїздки на міжнародні конференції.

В цілому, враження прекрасні. Нарешті налагоджений work life balance.

Перша реакція на форс-мажор

Ми, в Avellum, не реагували. Ми ввели «дистанційку» ще до оголошення карантину в Києві. Необхідність такого заходу стала очевидною вже в понеділок, 16 березня.

До самого карантину я ставлюся вкрай позитивно. Без краплі іронії — соціальна ізоляція — це єдиний шанс пройти цей період гідно та з мінімальними втратами. Думки мої були виключно конструктивними: як убезпечити себе, сім'ю та колег.

Перші кроки

Відкрокували вже давно. В офісі Avellum ще з лютого ввели посилений санітарний режим. За ним наступили обмеження на зустрічі понад 5 осіб. Далі пильно моніторили ситуацію та, головне, намагалися діяти адекватно. Пріоритет і сенс усіх заходів — безпека. Ми повинні створити умови, за яких навіть незначний ризик (від необхідності пересування та роботи в офісі) повинен бути зведений до мінімуму, якщо не до нуля.

Дистанційний формат vs контроль. Про умови роботи та рівень комфорту

Дистанційка. Контроль здійснюємо за допомогою електронних комунікацій. Насправді, це цілком зручно — до онлайн нарад швидко звикаєш. Дискомфорту немає. Одна складність — відволікання на особисті домашні справи, якого просто не уникнути. Але це все цілком можна вирішити. Зате не витрачається час на дорогу в офіс.

Пріоритет уваги керівника: бізнес, клієнти чи підлеглі? Трисвятий баланс розподілу

Ці складові ніколи не «розшаровуються» у свідомості партнерів. Завжди думаємо водночас про колег, клієнтів і бізнес. При чому, в моєму випадку — саме у такій послідовності. Будь-яке рішення спочатку тестується у трьох площинах і лише потім приймається або ні.

Тепер про баланс. Баланс — це процес/рух. Подивіться на гімнаста, який утримує його. Як тільки той перестане рухатися — впаде. Баланс — це динамічний процес, постійна активність, спрямована на ідентифікацію слабких, провисаючих елементів, їх посилення.

Релігія & магічний девіз на період карантину для колективу

Люби себе та інших і нічого не бійся.

Що далі: ситуація за рік — прогноз від Амінат Сулейманової. Результат вжитих нею дій і карантину в цілому

Ми безперечно вийдемо з цієї ситуації іншими. Так скоро вона не скінчиться – маємо готуватися до цього. Діджиталіцація, значне зменшення числа «особистих» зустрічей, польоти на край землі, просто щоб потиснути руку, навряд чи будуть актуальні.

Раніше онлайн здавався холодним і недоброзичливим. Ми переоцінювали офлайн для бізнесу. Ба більше, як в минуле практично канули паперові листи — скоротяться ділові зустрічі в офлайні. Суттєво. Я не дуже вірю, що це згуртує людей. Аж надто ми, люди, любимо поляризувати та обирати саме опонентів.

У цій системі вигаданих цінностей людям легше та зрозуміліше жити.

Кінця світу, звичайно, не буде. Та, я ось тепер думаю. Що робити з літнім відпочинком у Греції...?