КИЇВ — 10 грудня 2019 року. Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини надіслав відкрите звернення до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з проханням внести відповідні корективи до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» (реєстр. № 2261) до другого читання.

Експерти Комітету АПУ висловлюють свою занепокоєність недосконалістю запропонованих норм та вважає можливим змішування понять «самопредставництв» та «представництво» юридичної особи.

Вказаний проєкт Закону поширює право представника фактично на будь-яку особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи на підставі певного документа.

По-перше, це суперечить загальним нормам цивільного права, відповідно до яких юридична особа у порядку самопредставництва діє через свої органи на підставі статутних документів або закону, а не через інших осіб, зокрема, працівників, які діють на підставі трудового договору (контракту). Працівник може представити інтереси юридичної особи лише на підставі довіреності, а отже — в межах відносин представництва.

По-друге, ґрунтуючись на  наведеному формулюванні норми, юридична особа може уповноважити будь-яку особу на підставі довіреності представляти юридичну особу в суді і вважати це самопредставництвом, а не представництвом. Вказана ситуація можлива внаслідок того, що норма у законопроєкті не містить ані вичерпного переліку осіб, ані документів, на підставі яких здійснюється самопредставництво.

За умови, що цим законодавець має намір переглянути теоретичні засади інституту самопредставництва юридичної особи, зміни повинні мати системний характер та змінювати, в першу чергу, цивільне та корпоративне законодавство, а вже потім — процесуальне.

Повний текст звернення — за посиланням.