КИЇВ — 07 березня 2018 року. Комітет з конкурсного права (далі — Комітет АПУ) звернувся до Міністра юстиції Павла Петренка з проханням забезпечити захист приватних виконавців від потенційного або реального втручання у здійснення ними діяльності зі сторони боржників на підставі звернень, які мають на меті перешкодити законній діяльності приватного виконавця.

Зміст звернення полягає в наступному. Упродовж останніх років АПУ послідовно підтримувала проведення реформи системи виконання судових рішень. АПУ долучалася до впровадження реформи з самого її початку, зокрема, співпрацюючи з Радою з питань судової реформи при Адміністрації Президента України, Комітетом Верховної Ради України з правової політики та правосуддя, Міністерством юстиції України, національними та міжнародними громадськими організаціями, експертами тощо. Члени АПУ одними з перших отримали свідоцтво про право на здійснення діяльності приватного виконавця та продовжують участь у процедурі допуску до професії виконавця.

У зв’язку з важливістю зазначеної реформи для сфери юстиції України загалом, АПУ здійснює постійний моніторинг діяльності приватних виконавців. Так, згідно з наявною у нас інформацією, з моменту початку діяльності перших приватних виконавців, а саме з вересня 2017 року, на виконанні у приватних виконавців перебувало 3,3 тисячі виконавчих документів, за якими підлягало стягненню 710,2 млн грн, з яких завершено 269 проваджень, з яких 223 — у зв’язку з повним фактичним виконанням.

Вказані показники свідчать про результативність діяльності інституту приватних виконавців на цьому етапі становлення професії.

Однак, що закономірно, ефективне виконання рішень судів викликає незадоволення боржників. Останнє має наслідком подання ними скарг, деколи безпідставних, на дії приватного виконавця з метою ухилення від виконання рішення і створення штучних перешкод для його оперативного й ефективного виконання.

На жаль, такі скарги не викликають занепокоєння у Міністерстві юстиції України — органі, на який покладено контроль за діяльністю приватних виконавців.

Такі дії можуть мати ознаки упередженості і нести загрозу подальшій розбудові професії приватних виконавців в країні.

Додамо, така практика у майбутньому може мати вкрай негативні наслідки, коли за недостатньо обґрунтованими звинуваченнями у порушенні закону приховується випад у бік забезпечення незалежності виконавців.

Тим гірше, це відбувається за підтримки державного органу, уповноваженого підтримувати професійні стандарти та етичні норми у професії виконавців.

Наразі до Дисциплінарної комісії приватних виконавців Міністерством юстиції України направлено як мінімум 3 подання щодо притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, і всі 3 — за скаргами саме боржників.

Суть направлених до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подань викликає певне занепокоєння.

Так, у скарзі, поданій до Міністерства юстиції України на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., боржником оскаржується нібито недотримання виконавцем вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме — незазначення у виконавчому документі повного найменування боржника.

Скарга боржника, підтримана висновком невиїзної перевірки Міністерства юстиції України, полягає у такому: у виконавчому документі зазначено скорочену організаційно-правову форму юридичної особи, а саме «ПАТ», а не «Повне акціонерне товариство». Також наявна ухвала суду, який видав виконавчий документ про визнання дій державного виконавця незаконним в частині неприйняття виконавчого документа до виконання. Однак висновком невиїзної перевірки Міністерства юстиції України по даній скарзі встановлено порушення приватним виконавцем вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначена позиція Міністерства юстиції України фактично спонукає виконавця до формального підходу до виконання судового рішення, оскільки вказана обставина жодним чином не може бути перешкодою для вчинення заходів з примусового виконання.

Так, Закон надає право приватному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій необхідну інформацію (правова позиція Верховного Суду України в постанові від 25.06.2014 р. по справі №6-62цс14).

У скарзі на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В., згідно з поданням Міністерства юстиції України, підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності зазначено ту обставину, що «…постанова про арешт майна боржника від 27.12.2017 року, якою накладено арешт на все майно, що належить ПАТ «БОРЖНИК», нібито винесена з порушенням вимог ч. 7 ст. 26, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Слід зазначити, що у своїй скарзі боржник на цю обставину взагалі не посилався. Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», під час проведення позапланових перевірок з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Переконані, що під час тлумачення неоднозначної букви закону необхідно виходити з духу закону — його загальних підходів, цінностей, мети, ідеології.

У жодній із згаданих вище скарг не зазначено, яким чином дії приватних виконавців порушили права або законні інтереси боржників.

Такого висновку не містять і подання Міністерства юстиції України, направлені до Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

З огляду на викладене, просимо Вас врахувати зазначену позицію Комітету АПУ при прийнятті відповідних рішень та забезпечити захист приватних виконавців від потенційного або реального втручання у здійснення ними діяльності зі сторони боржників на підставі звернень, які мають на меті перешкодити законній діяльності приватного виконавця.