КИЇВ — 31 жовтня 2016 року. Комітет АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини провів круглий стіл на тему: «Реформа конституційної юрисдикції в Україні: сучасний стан та перспективи».

Предметом дискусії стали актуальні питання конституційної реформи в цій сфері та особливості інституту конституційної скарги в Україні.

Участь у дискусії взяли: Микола Мельник, суддя Конституційного Суду України (КСУ), д.ю.н., заслужений юрист України, Ігор Сліденко, суддя КСУ, д.ю.н., Петро Стецюк, суддя КСУ у відставці, к.ю.н., доктор права, заслужений юрист України, Віктор Шишкін, суддя КСУ у відставці, к.ю.н., заслужений юрист України, Богдан Пошва, суддя судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України, заслужений юрист України, Юлія Кириченко, менеджер групи «Конституційна реформа» громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ», керівник проектів Центру політико-правових реформ, а також Олександр Ільков, член Правління АПУ, партнер Кesarev Consulting, заслужений юрист України, Вадим Галайчук, партнер «Хіллмонт партнерс», заступник голови Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Сергій Кальченко, асоційований партнер «Хіллмонт партнерс», к.ю.н., член Ради Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Руслан Чорнолуцький, адвокат, к.ю.н., докторант Інституту законодавства Верховної Ради України, Сергій Гришко, член Ради Комітету АПУ з процесуального права, партнер ЮФ Redcliffe Partners.

Учасники обмінялися думками про скасування інституту офіційного тлумачення законів. На думку судді Конституційного Суду України Ігоря Сліденка, скасування функції КСУ щодо офіційного тлумачення законів — швидше, позитив, ніж негатив, оскільки така функція, по суті, була залишком пострадянських підходів до повноважень Конституційного Суду України; хоча в українському конституційному праві цей інститут і мав певні ознаки квазіконституційного контролю. Не бачить особливих проблем у цій частині конституційних змін і суддя Верховного Суду України Богдан Пошва. Водночас, Сергій Кальченко, асоційований партнер «Хіллмонт партнерс», к.ю.н., звернув увагу на те, що в історії Конституційного Суду України існувало чимало важливих для правозастосування рішень щодо тлумачення законів, зокрема, у сфері виборчого законодавства.

Менш однозначною, на думку організаторів круглого столу, є проблема припинення Конституційним Судом України проваджень у справах щодо офіційного тлумачення законів. Присутні на заході звернули увагу на формальну відсутність у Конституційного Суду України повноваження завершення розгляду відповідних справ, навіть у разі виявлення неконституційності певних положень закону. Водночас, питання того, як у правовій державі могло статися таке, що відкриті провадження були припинені у зв’язку з відсутністю відповідного законодавчого регулювання, залишилося риторичним.

Не менш складним, з погляду невизначеності перехідних положень, на думку Миколи Мельника, є й наукова дискусія щодо відносин, пов’язаних із виключенням у назві Верховного Суду слова «Україна».

На заході також обговорювалися питання ризиків звуження кола суб’єктів звернення до Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції України як у частині дотримання балансу влад, так і в частині звуження прав і свобод громадян. Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін висловив думку, що з погляду позитивістського підходу, такі зміни мають ознаки порушення статті 157 Конституції України. Водночас, суддя КСУ у відставці Петро Стецюк звернув увагу, що та частина змін до Конституції України, яка містить певні ризики та невизначеності, може мати ознаки й певного блокування належного функціонування органу конституційного контролю.

У питанні конституційної скарги більшість запрошених експертів зійшлися на думці, що відсутність відповідних імплементаційних змін до закону фактично унеможливлює (принаймні на цьому етапі) розгляд скарг Конституційним Судом України. Отже, на сьогодні, громадяни України та юридичні особи, вже не маючи інших прав на звернення до Конституційного Суду України, фактично так і не отримали повноцінно функціонуючий інститут конституційної скарги, резюмував Руслан Чорнолуцький, адвокат, член АПУ, к.ю.н., докторант Інституту законодавства Верховної Ради України.

На необхідності об’єднання зусиль громадськості щодо спонукання Президента України та народних депутатів України до вирішення проблеми відсутності відповідних законодавчих змін звернула увагу Юлія Кириченко, менеджер групи «Конституційна реформа» громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ», керівник проектів Центру політико-правових реформ.

При цьому, член Правління АПУ Олександр Ільков зазначив, що на сьогодні немає не тільки тексту законопроекту, але не запропоновано для обговорення навіть його концепції, яка би пояснила, яку модель «конституційної скарги» запроваджено конституційними змінами, адже багато ключових елементів цієї моделі, зокрема суб’єкти звернення, строки, підстави, є невідомими.

Модератором заходу виступила Альона Шуліма, голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини, старший радник Кesarev Consulting, заслужений юрист України.

Комітет з конституційного права та адміністративного права та прав людини дякує усім, хто взяв участь у круглому столі, та продовжує моніторинг стану реалізації конституційної реформи в цій сфері.