Іван Городиський, Віцепрезидент Асоціації правників України, кандидат юридичних наук, у колонці для «Юридичної газети» торкнувся теми реформування юридичної освіти в Україні, його напрямів, форми та змісту, а також участі правничої спільноти в цьому процесі.

Попри війну, юридична освіта залишається однією з найпопулярніших спеціальностей серед вступників: ця тенденція була і у 2022 році, і у 2023 році. Це означає, що кількість випускників правничих шкіл, попри демографічні зміни в Україні, в найближчі роки якщо і зменшиться, то несуттєво.

Однак Україна зараз потребуватиме не багато юристів — їй буде необхідно багато добрих юристів. А цього можна досягти лише за умови якісних змін у сфері вищої правничої освіти та її подальшого реформування.

Процес реформи вищої юридичної освіти, який фактично розпочався у 2014-2015 роках, уже приніс гарні результати. ЗНО при вступі на магістратуру з права дозволило зробити цей процес більш прозорим і конкурентним. Зараз великі очікування покладаються на Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), який може гарантувати доступ до професії найсильніших студентів. Також розпочалися активні дискусії щодо того, що сприяє процесам розвитку як в окремих правничих школах, так і в цій галузі освіти в цілому.

Ці досягнення були б неможливими без співпраці експертної спільноти, яка об’єдналася задля реалізації проєктів із покращення правничої освіти в цілому та міжнародних партнерів, зокрема Програми USAID «Справедливість для всіх» і проєкту ЄС «ПРАВО-Justice». Асоціація правників України багато років також постійно є партнером та надає інституційну підтримку відповідним ініціативам.

Зараз уже обговорюються наступні кроки з реформування юридичної освіти. Зокрема, нещодавно активні обговорення викликала пропозиція Міносвіти щодо ліквідації спеціальності 293 «Міжнародне право». Можливо, невдовзі знову гостро постануть питання щодо реформування чи ліквідації правничих шкіл у «відомчих» закладах вищої освіти (система МВС, Державної пенітенціарної служби тощо), введення «наскрізної» магістратури з права та ін.

Потрібно відзначити, що всі ці ініціативи заслуговують і мають бути предметом широкого обговорення. Їх недоцільно реалізовувати в спосіб, коли правнича спільнота бачить лише рішення. Будь-які ініціативи та кроки, які реалізовуються в закритий спосіб, знижують підтримку не просто окремих питань, а й процесу реформування в цілому. Водночас необхідно пам’ятати, що це лише форми, у вигляді яких може проходити реформування.

Ключовою метою є підвищення якості правничої освіти в Україні. Для цього варто зосереджуватися і на змістовних речах, зокрема актуалізації навчальних програм.

Підготовка українських правників має відповідати вимогам, які стоять перед суспільством в умовах війни та майбутнього відновлення України. Підвищення рівня вивчення англійської мови, поглиблення вивчення права Європейського Союзу, міжнародного гуманітарного права — це має стати важливими напрямками подальшої роботи із реформування.

І такий фокус — на змісті, а не формах реформування — може допомогти розв’язати суперечності між різними освітніми спеціальностями та баченням формальних змін.

Під час нещодавніх виборів Правління та керівництва Асоціації правників України розвиток правничої освіти та співпраця з освітянами й науковцями декларувалися як пріоритетна задача в програмах Президента і Віцепрезидентів Асоціації та кількох членів Правління. Практичні кроки ще попереду, але впродовж наступних двох років АПУ продовжуватиме активну роботу в цій сфері, яку вона веде фактично з 2016 року.

Асоціація готова виступити надійним інституційним партнером процесу реформування правничої освіти в Україні. Оскільки АПУ об’єднує різні правничі професії та спеціальності, вона може стати успішним майданчиком для діалогу щодо реформування юридичної освіти.

З цією метою АПУ продовжує роботу Комісії з вдосконалення вищої юридичної освіти, яка функціонує з 2016 року, а також готує перезавантаження Секції науковців та освітян. Також за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» розпочинається реалізація проєкту з розробки професійних стандартів низки правничих професій, що матиме прямий вплив на розвиток юридичної освіти.

Тема правничої освіти не повинна ставати ще одним місцем протистояння і безкомпромісної боротьби. Сама професія правника передбачає пошук рішень і діалогу. І коли мета у всіх спільна, необхідно шукати шляхи до її досягнення, а не створювати розмежування.

Джерело: Юридична газета