Протягом чотирьох днів, з 21 по 24 травня, у столиці Молдови проходив міжрегіональний воркшоп для українських і молдовських правників, організований у межах проєкту ACT — Addressing Corruption Together. Захід об’єднав адвокатів, прокурорів, суддів, науковців, представників держустанов двох країн, аби разом досліджувати ефективні механізми боротьби з корупцією, обмінюватися досвідом і практиками, а також розвивати спільні підходи до захисту прав людини.

Програма воркшопу включала інтерактивні сесії, менторський супровід команд, візити до Національного антикорупційного центру та Міністерства юстиції Республіки Молдова, а також спільну роботу над антикорупційними ініціативами.

Однією із цілей  воркшопу стало створення платформи для сталого професійного діалогу між Україною та Молдовою. Важлива складова — робота в мультинаціональних командах, що сприяла кращому розумінню спільних викликів і розвитку синергії в регіоні.

Ментор проєкту ACT — Проф. д-р Раймундас Калєснікас (юридичний факультет Університету Туріба, Латвія), звертає увагу, що учасники продемонстрували повну залученість у групову роботу: «Їхня активність виявлялася у змістовних і жвавих дискусіях, спільному пошуку рішень та розмаїтті підходів, якими вони ділилися з менторами. Крім того, учасники показали глибоку зацікавленість у застосуванні підходу, заснованого на правах людини (HRBA), у своїх антикорупційних ініціативах, що свідчить про глибоке розуміння правових і інституційних контекстів в Україні та Молдові».

Ментор відзначає, що учасники були не лише готові ділитися власним досвідом, а й відкриті до навчання в інших, що значно підвищило якість спільної роботи. «У подальшому фокус проєкту має залишатися на менторському супроводі, зокрема у таких напрямах як законодавчі ініціативи, оцінка потреб і залучення зацікавлених сторін, зміцнення довіри до політик, доброчесність і адвокація. Деякі з ініціатив можуть бути впроваджені як пілотні проєкти або масштабовані у партнерстві з громадянським суспільством, антикорупційними установами та міжнародними партнерами».

Мортен Кох Андерсен (Raoul Wallenberg Institute), ментор проєкту ACT, ділиться, що бачить великий потенціал для подальшої взаємодії між учасниками, якщо зможемо створити для цього відповідний простір і забезпечити відкритий, інноваційний та продуктивний процес.

«Команди продемонстрували готовність працювати разом, коли ми створили відповідний простір. Можливо, часу на виконання завдань було замало — надто стислим був етап визначення тем. Але коли вони почали працювати над результатом, то були дійсно залучені й відкриті до взаємного обміну», — розповідає пан Мортен.

Про те, як проходив воркшоп, які інсайти отримали правники, та чому ця ініціатива є актуальною саме зараз — поділилися учасники.

«Ми отримали справді чудову можливість поспілкуватися з іншими фахівцями. Особисто мені дуже сподобалась робота в групах, а також презентації, які викликали жваве обговорення та багато запитань у зворотному зв’язку. Було відчуття, що всі залучені до процесу, і, на мою думку, це вийшло дійсно конструктивно», — ділиться Васіле Бузу (Прокуратура Кишинева, Республіка Молдова).

За словами Віоріки Урсу (Центрально-Західне територіальне агентство соціальної допомоги, Міністерство праці та соціального захисту, Республіка Молдова), співпраця правників у боротьбі з корупцією та захисті прав людини є надзвичайно корисною — вона сприяє впровадженню нових ідей і моделей для створення безпечної та сучасної правової системи: «Обмін досвідом між правовими системами країн, що беруть участь у цьому воркшопі, дозволить виробити ефективні підходи, які позитивно вплинуть на запобігання та виявлення корупції».

«Воркшоп створив унікальне та надзвичайно сприятливе середовище, в якому учасники почувалися безпечно, могли відкрито висловлюватися, ділитися викликами та ставити непрості запитання. Взаємна повага між інституціями та неформальне спілкування між колегами сприяли налагодженню щирих зв’язків, що виходили за межі формальних посад. Саме така атмосфера довіри робить можливою справжню співпрацю — і це, безперечно, один із найцінніших результатів заходу», — відзначає Дарія Арман (проєкт «Боротьба з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Молдові», Офіс Ради Європи в Кишиневі, Республіка Молдова).

Про ідеї, над якими працювали учасники в межах воркшопу, розповідає Дарія Булгакова (к.ю.н., адвокатка, Україна). Під час воркшопу вона запропонувала ініціативу «Цифрові пакти доброчесності: розумні антикорупційні інструменти, натхненні практикою ЄС», щоб продемонструвати, як технології можуть посилювати антикорупційні механізми, поєднуючись із ключовими принципами прав людини — такими як доступ до інформації, підзвітність і участь громадськості.

«Показовим прикладом є цифрова платформа самообслуговування, розроблена в межах пілотного блокчейн-проєкту Forest Stewardship Council (FSC Blockchain Beta). Запропонований підхід може бути особливо корисним для лісового сектору України та Молдови, який тривалий час страждає від корупції — незаконної вирубки, шахрайства з сертифікацією, маніпуляцій з митними документами та непрозорості у сфері торгівлі деревиною.

Ця ініціатива пропонує модель, що безпосередньо відповідає на ці виклики шляхом забезпечення простежуваності ланцюга постачання за допомогою блокчейн-рішень і відповідає вимогам Регламенту ЄС щодо запобігання ввезенню продукції, пов’язаної з вирубкою лісів (EUDR), який набув чинності 29 червня 2023 року.

Таким чином, співпраця у сфері блокчейн-інструментів для простежуваності деревини не лише сприяє відповідності вимогам ЄС, а й виступає стратегічним антикорупційним і правозахисним інструментом для системних реформ у країнах, що перебувають на шляху євроінтеграції, зокрема в Україні та Молдові», — відзначає пані Дар’я.

Наталія Шпак (Університет імені Альфреда Нобеля, Україна) ділиться міркуваннями щодо важливості міжнародної співпраці в антикорупційній сфері. Вона зазначила, що Україна та Молдова, як країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу, мають схожі інституційні виклики у боротьбі з корупцією, тому змішані команди — це ефективний інструмент для взаємного навчання та вдосконалення підходів.

«Формат українсько-молдовських команд дозволяє учасникам поглянути на проблему корупції під іншим кутом, обмінятися досвідом, порівняти ефективність інституційних механізмів. На мою думку, такі команди є прикладом практичної солідарності, інституційної зрілості та спільної європейської ідентичності», — підкреслює учасниця.

Олена Ладняк (юридична компанія CLS, Україна), поділилася, що підхід, заснований на правах людини, дозволяє їй оперативно реагувати на порушення під час обшуків, затримань або допитів — наприклад, негайно оскаржувати незаконні дії слідчих чи прокурорів.

«Це сприяє визнанню недопустимими доказів, отриманих із порушенням прав клієнта, що часто є вирішальним для результату справи. Застосування міжнародних стандартів і практики ЄСПЛ забезпечує додаткові аргументи при захисті у справах про зловживання владою або корупцію. Такий підхід дозволяє ефективно захищати не лише процесуальні, а й особисті права клієнта, зокрема його гідність і свободу від свавільного втручання з боку держави. Це підвищує шанси на справедливий судовий розгляд і посилює позицію захисту навіть у складних ситуаціях», — зазначає пані Олена.

Про використання підходу, орієнтованого на права людини, під час викладання антикорупційних дисциплін розповіла Наталія Сметаніна (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна). Вона зазначила, що такий підхід допомагає студентам глибше зрозуміти масштаби та наслідки корупції — як для окремої людини, так і для суспільства загалом. Під час занять студенти аналізують, як корупція порушує базові права людини, зокрема право на освіту, працю та справедливий розподіл ресурсів. Це, за словами Наталії, посилює їхню мотивацію до протидії корупції. Вона переконана, що модуль з прав людини має стати методологічним підґрунтям для обговорення антикорупційної тематики.

Артем Ріпенко (юридична фірма DE-JURE, Україна) ділиться міркуваннями щодо того, які елементи українського досвіду у сфері прав людини та боротьби з корупцією могли б стати корисними для Молдови: «Україна, проходячи складний історичний шлях, здобула великий досвід у запобіганні та протидії корупції, а також у впровадженні правозахисних підходів. Цей досвід охоплює створення численних інституцій, запровадження системи механізмів відшкодування для постраждалих тощо. Водночас було допущено чимало помилок і прорахунків — що, зрештою, є неминучою частиною цього процесу. Відтак, Молдова може принаймні уникнути цих помилок і скористатися найкращими та найпрогресивнішими українськими практиками».

«Метою проєкту ACT є розвиток і зміцнення спроможності правників з Молдови та України запобігати та протидіяти корупції, а також сприяти формуванню й просуванню культури доброчесності у співпраці з іншими зацікавленими сторонами як у своїх країнах, так і на міжнародному рівні.

Ключовим у межах проєкту ACT є те, що правники з Молдови та України мають можливість спільно працювати над питаннями, пов’язаними з антикорупцією та правами людини, за підтримки досвідчених менторів. Учасники разом розробляють практичні матеріали, які можуть бути корисними для фахівців, що працюють у сфері боротьби з корупцією та захисту прав людини в Молдові та Україні», — розповідає Таціана Рагозіна, молодша координаторка програм Raoul Wallenberg Institute (Швеція).

Катерина Пищик, керівниця проєктів Асоціації правників України (Україна), звертає увагу: «Щоб забезпечити довготривалий вплив таких ініціатив, як цей воркшоп, необхідно інтегрувати їх результати в постійний професійний діалог, інституційні пріоритети та конкретні подальші дії. Разові зустрічі мають значення, але справжня цінність проявляється тоді, коли вони переростають у довгострокову співпрацю, спільні ініціативи та вплив на політику. Це вимагає не лише мотивованих людей, а й сильного інституційного партнерства. Партнерство між Інститутом Рауля Валленберга, Асоціацією правників України, молдовською організацією Action for Justice та за підтримки Swedish Institute створює міцну основу для стійкості. Реальні зміни починаються тоді, коли учасники йдуть не лише натхненними, а й готовими діяти та впевненими, що поруч — надійні партнери».

Воркшоп є частиною ініціативи ACT Academy, спрямованої на посилення спроможності правничих спільнот України та Молдови протидіяти корупції через підходи, засновані на правах людини. Проєкт реалізується Raoul Wallenberg Institute of Human Rights and Humanitarian Law у партнерстві з Асоціацією правників України, Інститутом прав людини АПУ та молдовською організацією Action for Justice.

Переглянути та зберегти фотографії з події можна за посиланням.