У Брюсселі відбулася міжнародна конференція «Справедливість та відповідальність за війну в Україні»

Цього тижня, 27-28 листопада, у Брюсселі (Бельгія) відбулася міжнародна конференція «Справедливість та відповідальність за війну в Україні». Захід було організовано спільними зусиллями Асоціації правників України, Міжнародної асоціації юристів (IBA) та Інституту з прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI).

Місцем проведення першого дня конференції став парламент Бельгії. До учасників події з вітальним словом звернувся Семюель Коголаті, член Палати представників Бельгії, заступник голови парламентського комітету в закордонних справах, голова комітету з прав парламентаріїв Міжпарламентського союзу.

Відкрили конференцію Микола Стеценко, Президент АПУ, доктор Марк Елліс, виконавчий директор IBA, та баронеса Гелена Кеннеді, директорка IBAHRI.

Перша сесія заходу мала назву «Збір та збереження доказів злочинів Росії в Україні: досягнутий прогрес та наявні виклики». Модераторами панельної дискусії виступили Гелена Кеннеді та Микола Стеценко.

Спікери сесії обговорили кроки, вжиті державами, міжнародними органами й організаціями громадянського суспільства для документування злочинів, скоєних Росією в Україні. Предметом дискусії також стали передові практики, проблеми та рекомендації щодо подальших дій.

До обговорення долучилися:

  • Вікторія Прентіс, Генеральний аторней Англії та Уельсу;
  • Ірина Недобор, заступниця керівника служби Міністра закордонних справ України;
  • Керрі Боукер, директорка програми eyeWitness to Atrocities;
  • Ельза Таке, старша юридична радниця у TRIAL International;
  • Азім Ібрагім, старший директор Newline Institute (відео).

Азім Ібрагім у відеозверненні розповів, що на запрошення української сторони приїздив до України, аби з’ясувати, чи порушує Росія в нашій країні Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Пан Ібрагім побував на лінії фронту, поспілкувався зі свідками та зібрав докази. Три експертні групи проаналізували зібрані ним матеріали та дійшли висновку, що РФ порушила Конвенцію про запобігання геноциду й несе відповідальність як держава за підбурювання до цього злочину, а почерк звірств свідчить про намір знищити українців як національну групу, що є порушенням статті 3(c) Конвенції про запобігання геноциду.

Тема другої панельної дискусії мала назву «Розгляд українським правосуддям справ про воєнні злочини: досягнення, виклики та можливості для вдосконалення». Сесію модерували Кася Мадера, журналістка BBC, та Емілі Фоул, керівниця проєктів IBAHRI.

У фокусі дискусії були зусилля України з розслідування злочинів, скоєних Росією, та переслідування винних. Учасники обговорили правовий та процесуальний аспекти судових проваджень у справах про воєнні злочини.

Спікерами сесії були:

  • Марк Елліс, виконавчий директор IBA;
  • Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду;
  • Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги (ПРЕЗЕНТАЦІЯ);
  • Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод;
  • Євгенія Бондаренко, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».

Зокрема, Станіслав Кравченко презентував статистику щодо поточного стану справ в українській системі правосуддя та розгляду нею справ, пов’язаних з агресією РФ. Він повідомив, що з початком повномасштабного російського вторгнення 135 судів (17%) змінили територіальну юрисдикцію через неможливість здійснення правосуддя під час війни. З-поміж цих судів на сьогодні 43% (59 судів) вже відновили свою попередню юрисдикцію.

Пан Кравченко додав, що зараз судовій системі бракує 2227 суддів, з січня по вересень 2023 року було звільнено 226 служителів Феміди, оголошено конкурс на заміщення 560 вакантних посад у місцевих загальних судах (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

За словами Голови ВС, на сьогодні зареєстровано 16 000 проваджень за фактами злочинів проти національної безпеки України (до суду передано 5933), більш ніж 113 000 — за фактами воєнних злочинів (до суду передано 1499).

Станіслав Кравченко зазначив, що типовими випадками, які розслідують за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», є:

  • умисне вбивство цивільного населення;
  • жорстоке поводження з цивільними особами;
  • грабіж, знищення майна;
  • руйнування цивільної/критичної інфраструктури, житлових будинків;
  • напад на цивільний об'єкт, незаконне позбавлення волі цивільних осіб;
  • накази про порушення законів та звичаїв війни.

«Спеціальний трибунал щодо злочину агресії — один крок вперед, два кроки назад?» — такою була тема третьої сесії, яку модерували Ірина Паліашвілі, членкиня АПУ, керуюча партнерка Ukrainian Legal Group, та Евеліна Очаб, програмна юристка IBAHRI.

У центрі уваги учасників панелі опинилися ініціативи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, досягнутий прогрес у цьому питанні, виклики та шанси того, що трибунал стане реальністю.

Спікерами сесії були:

  • професор Філіп Сендс, директор Центру міжнародних судів і трибуналів Університетського коледжу Лондона;
  • Антон Кориневич, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, уповноважений представник України в Міжнародному суді ООН (відео);
  • Інга Мартінкуте, членкиня правління Європейського товариства міжнародного права;
  • Олів’є Кортен та Вайос Кутруліс, Вільний університет Брюсселя;
  • Кайл Меттьюз, виконавчий директор Монреальського інституту вивчення геноциду.

Антон Кориневич у своєму відеозверненні наголосив, що для виправдання повномасштабної агресії проти України Росія з 2014 року цинічно зловживає Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

«Росія веде війну проти моєї країни в ім’я жахливої брехні про те, що Україна здійснює геноцид проти власного народу. Брехня для Росії є приводом для агресії та завоювання. Росія не надала жодних достовірних доказів — і не може надати. Насправді Росія перевернула Конвенцію про запобігання геноциду з ніг на голову. Міжнародна спільнота прийняла цю Конвенцію, щоб захищати. Росія ж посилається на Конвенцію, щоб знищити», — сказав пан Кориневич.

Він нагадав, що у грудні 2023 року світ відзначатиме 75-річчя Конвенції про запобігання злочину геноциду.

«Це може бути можливістю для міжнародної спільноти підтвердити свою прихильність до цивілізаційних та гуманітарних цілей Конвенції. Але якщо зловживання Росії залишаться без відповіді, ця річниця буде темною», — зазначив Антон Кориневич.

Четверта, фінальна сесія першого дня конференції мала назву «Жертви та постраждалі на першому місці — захист, допомога, відшкодування». Її модераторами були Іван Городиський, Віцепрезидент АПУ, та Семюель Коголаті, член Палати представників Бельгії.

На цій панельній дискусії обговорили тему жертв, постраждалих і свідків, котра часто є недостатньо висвітленою, а також те, як забезпечити захист прав цих осіб та задоволення їхніх потреб.

До дискусії долучилися:

  • Ольга Буткевич, президент Української асоціації міжнародного права;
  • Вільям Браудер, засновник і керівник Global Magnitsky Justice Campaign (відео);
  • Маркіян Ключковський, виконавчий директор Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України;
  • Світлана Романова, директорка з правового забезпечення Групи Метінвест;
  • Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні;
  • Максим Попов, радник Генерального прокурора.

Світлана Романова зазначила, що масштаб втрат, яких зазнала Україна внаслідок російської збройної агресії, обумовлює необхідність якнайшвидшого ухвалення комплексних рішень. Водночас вона наголосила, що будь-яке рішення повинне бути не лише результативним, а й максимально ефективним з точки зору як витрачених ресурсів, так і витраченого часу. Досягнення такого збалансованого результату в розв’язанні проблеми правосуддя й забезпечення справедливості щодо всіх постраждалих у цій війні потребує максимальних зусиль, наголосила пані Романова.

На другий день конференції «Справедливість та відповідальність за війну в Україні», який був присвячений підбиттю підсумків, учасники зібралися в стінах Європейського парламенту на запрошення євродепутатів Анни Фотиги, Девіда Леги та Віоли фон Крамон-Таубадель.

Одним із ключових спікерів дискусії став Дмитро Кулеба, Міністр закордонних справ України. Він наголосив, що однією із основних причин продовження російської агресії проти України є надія Володимира Путіна на те, що війна на виснаження чи заморожений конфлікт дозволять Росії та її керівництву уникнути відповідальності за скоєні злочини.

«Ми вже бачили, як швидко можуть спалахувати війни. На жаль, в світі існує багато сил, які вірять у війну як дієвий спосіб досягнення їхніх цілей. Якщо ці сили побачать, що російська агресія призвела для Москви до певних неприємностей, але загалом дозволила досягти цілей цієї агресії, то ніщо не завадить їм повторити російські дії в інших частинах світу», — акцентував пан Кулеба.

Міністр подякував Європарламенту та його членам за тверду й принципову позицію щодо необхідності покарання РФ, а представникам АПУ та IBA — за їхні зусилля на підтримку створення Спеціального трибуналу. Дмитро Кулеба зазначив, що трибунал також дозволить досягти справедливості в пам’ять про загиблих українських захисників.

Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду, розповів про те, як судова система України функціонує під час дії воєнного стану. Він зазначив, що, хоча 2022 року українські суди розглянули на 30% менше проваджень, ніж до повномасштабної війни, уже зараз цей показник фактично повернувся на довоєнний рівень. Водночас через збільшення кількості кримінальних справ зросло навантаження на суди загальної юрисдикції, додав пан Кравченко.

Голова ВС повідомив, що, окрім проваджень за фактами воєнних злочинів, державної зради, колабораціонізму, українські суди розглядають багато корупційних справ, а також проваджень щодо порушення порядку несення військової служби. Повномасштабна війна спричинила зростання кількості справ і у інших судових юрисдикціях: зокрема, це питання відшкодування завданої бойовими діями шкоди, питання внутрішньо переміщених осіб та осіб, які перебувають за межами України.

Станіслав Кравченко акцентував на тому, що зараз українські суди стикаються з низкою інших проблем, окрім завантаженості: кадровий голод, брак фінансування, знищення чи пошкодження будівель судів внаслідок бойових дій тощо.

Микола Стеценко та Марк Елліс

Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, розповів про спільні досягнення й напрацювання АПУ, IBA та IBAHRI за час повномасштабної війни. Зокрема, це:

  • запуск на другий день вторгнення Гарячої лінії безоплатної юридичної допомоги громадянам і бізнесу;
  • спільна підготовка проєкту резолюції IBA про підтримку створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;
  • моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини, який АПУ здійснювала за експертної підтримки IBA та IBAHRI;
  • збір доказів воєнних злочинів (за допомогою застосунку eyeWitness to Atrocities, створеного IBA) та розробка механізмів відповідальності та відшкодування збитків.

«Ці ключові теми залишаються першочерговими в нашій роботі та мають далекосяжні наслідки за межами війни в Україні. Коли ми всі спостерігаємо за подіями, які розгортаються в різних куточках світу, нам знову нагадують про важливість справедливості та відповідальності. Давайте об’єднаємо наш досвід, розум і пристрасть, щоб досягти результатів», — резюмував Микола Стеценко.

Також у рамках другого дня конференції відбулося відкриття віртуальної виставки “Living the War”.

Юридична допомога