Асоціація правників України в середу, 25 жовтня, презентувала результати впровадження проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини». Цей проєкт АПУ реалізовує спільно з проєктом USAID «Права людини в дії», який впроваджує Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Захід відкрив Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM. У вітальному слові він зазначив, що з початком російського повномасштабного вторгнення національна система юстиції зіткнулась із необхідністю швидко та якісно розглядати велику кількість справ щодо вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. Незважаючи на це, національна система правосуддя повинна продемонструвати, що вона є незалежною та високопрофесійною і що Україна залишається відданою демократичним цінностям, наголосив пан Стеценко.

Президент АПУ розповів, що проєкт полягає у здійсненні пілотного моніторингу судових проваджень та судових рішень у справах про воєнні злочини з метою:

• проаналізувати нову судову практику в Україні, яка стосується розгляду справ про воєнні злочини, а також роль органів прокуратури та якість здійснення захисту підозрюваних, обвинувачених і потерпілих;
• сформувати уявлення про те, наскільки така судова практика відповідає міжнародним стандартам, зокрема правам людини;
• у разі виявлення будь-яких недоліків — звернути на них увагу суддівської спільноти та запропонувати можливі способи їх усунення.

Микола Стеценко поінформував аудиторію про те, що моніторинг судових засідань відбувався з липня по жовтень 2023 року включно в судах міста Києва, Київської, Харківської, Чернігівської, Запорізької, Херсонської, Одеської, Сумської та Дніпропетровської областей.

Також у рамках проєкту було проаналізовано вироки, винесені у справах про воєнні злочини з лютого 2022 року по жовтень 2023 року, на предмет їхньої вмотивованості, обґрунтованості, належної кваліфікації неправомірних дій та дотримання вимог кримінального процесуального законодавства України для розгляду кримінальних справ. Для повноти дослідження національне законодавство України було також проаналізовано на предмет його відповідності міжнародному праву.

Президент АПУ розповів, що для проведення моніторингу Асоціація зібрала команду в складі двох головних національних експертів у сфері міжнародного права та прав людини й семи моніторів, котрі є юристами та мають досвід роботи у сфері права. Монітори безпосередньо відвідували судові засідання й аналізували ухвалені судами рішення відповідно до попередньо затвердженого запитальника. Методологію та запитальник для моніторингу було підготовлено АПУ спільно з експертами Інституту з прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI) та Інституту Ассера (Asser Institute).

Злата Симоненко, національна експертка проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», презентувала результати впровадження проєкту. Вона розповіла, що кількість кримінальних справ про воєнні злочини (кваліфікованих за ст. 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»), які розглядають у районних судах міст й областей, у яких відбувався моніторинг, становить:

• Київ та Київська область — 58;

(у наступних містах й областях кількість справ є приблизною)

• Харків та Харківська область — 11;
• Дніпро та Дніпропетровська область — 8;
• Одеса — 5;
• Чернігів та Чернігівська область — 17;
• Херсон та Херсонська область — 7;
• Запоріжжя та Запорізька область — 3.

На Київщині найзавантаженішим за кількістю кримінальних справ про воєнні злочини є Ірпінський міський суд: у ньому слухаються щонайменше 19 справ, у яких за три місяці відбулося як мінімум 26 судових засідань. Другими в Київській області за завантаженістю є Броварський та Бородянський суди.

Майже всі кримінальні справи слухаються в судах за процедурою in absentia. Тільки двоє підсудних присутні на засіданнях на Київщині, іще один — на Дніпропетровщині.

У закритому режимі слухаються три кримінальні справи про воєнні злочини: дві — в Київській області, одна — в Запорізькій.

Злата Симоненко розповіла, що монітори проєкту здебільшого безперешкодно потрапляли на судові засідання, хоча й були випадки недопуску. Зазвичай недопуск спостерігачів обґрунтовували або відповідним рішенням голови суду, або режимом воєнного стану, за якого присутність сторонніх осіб на засіданнях нібито заборонена.

Також пані Симоненко зазначила, що були випадки перенесення засідань через завантаженість суддів, які мали в цей час бути на слуханнях інших справ, або через неявку сторони захисту, у тому числі без поважних причин.

За словами експертки, на підставі проведеного моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини можна зробити такі висновки:

• в українському законодавстві існує юридична невизначеність щодо переліку воєнних злочинів;
• існує складність із встановленням ознак злочину за ст. 438 КК України у зв’язку з наявністю бланкетної форми та однієї з форм дій, як «інше порушення законів та звичаїв війни»;
• відсутні гарантії безпеки учасникам кримінального провадження; є складність із документуванням злочинів через безпекові причини;
• право на захист не є повністю забезпеченим;
• процедура повідомлень про судові засідання учасникам кримінального провадження є ускладненою;
• відсутній єдиний підхід до залучення зовнішніх моніторів до розгляду судових справ.

Дмитро Гладкий, експерт проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», ознайомив аудиторію з результатами аналізу судових вироків у цій категорії справ. Він зазначив, що судові рішення були проаналізовані без доступу до матеріалів кримінальної справи. Також відсутній доступ до рішень, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Доступ до судових рішень було отримано через відкриті джерела.

Пан Гладкий повідомив, що загалом було проаналізовано 36 вироків. Аналіз не здійснювався за вироками, текст яких засекречено, та за вироками у провадженнях, обвинувачення за якими було висунуто до початку повномасштабного вторгнення.

Свій аналіз судових рішень також презентувала Оксана Кваша, експертка проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», вчений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, д.ю.н., професорка. Вона зазначила, що в аналізі приділила увагу законодавству та тому, як воно застосовується у випадку зі ст. 438 КК України.

Після презентації результатів впровадження проєкту відбулося їх обговорення у форматі круглого столу, яке модерувала Інна Ліньова, радниця з міжнародної діяльності АПУ. До обговорення долучилися:

• Геннадій Зеленов, начальник управління аналітичної допомоги касаційним судам та Великій Палаті Верховного Суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду;
• Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів (IBA);
• Володимир Романчук, монітор проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини» в Києві та Київській області;
• Олена Рязанцева, монітор проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини» в Харкові та Харківській області;
• Зоя Загиней-Заболотенко, представниця Верховного Суду;
• Олександр Кухарук, прокурор Київської обласної прокуратури;
• Єлизавета Ковтюк, представниця Національної школи суддів України;
• Вікторія Керр, представниця Інституту Ассера (Нідерланди);
• Семен Яценко, адвокат.

Асоціація правників України вдячна всім, хто долучився до обговорення результатів впровадження проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», за коментарі, зауваження та пропозиції. АПУ продовжує роботу над звітом за результатами проєкту, який буде презентовано незабаром.

Відео презентації результатів впровадження проєкту:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному вебсайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.