22 липня в Києві відбулася презентація українського видання книги Lawyering Peace доктора Пола Р. Вільямса — тепер доступної під назвою «Шлях примирення: як право формує стійкий мир». Видання здійснено Асоціацією правників України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

До реалізації проєкту також долучилися Креативна агенція «Артіль», яка забезпечила видавничий супровід, та Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, що сприяє розповсюдженню книги.

Під час відкриття заходу Президент АПУ Микола Стеценко наголосив, що це видання має особливе значення для України: «Ця книга — не просто переклад впливової праці доктора Пола Вільямса. Це внесок у спільний діалог про те, як юридичні інструменти можуть допомогти завершити війну, відновити державність і закласти основи тривалого миру».

Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», наголосив на важливості усвідомленого підходу до формування умов миру в Україні.

«Фактичний спротив російській агресії став справою всього українського народу. Саме ця згуртованість дозволяє нам тримати фронт. Але не менш важливо, аби й пошук прийнятних умов миру, їхнє розуміння та сприйняття також стали спільною справою», — зазначив він.

За словами пана Романа, рішення мають бути усвідомленими, базуватись на праві, проходити крізь фільтри суспільного розуміння та бути придатними до відкритої комунікації з громадянами.

«У цьому сенсі цей інтелектуальний внесок — автора, Асоціації правників України, а також наша підтримка — є спільним внеском у формування сталого миру в Україні. Ми зробили все можливе, щоби це видання побачило світ і дійшло до українського читача», — додав він.

Погляд на цю тему представив і сам автор книги — доктор юридичних наук, професор, співзасновник Public International Law & Policy Group Пол Р. Вільямс. Він поділився своїм баченням ролі юристів у мирних переговорах.

«У більшості випадків найжорстокіші конфлікти завершуються саме за допомогою переговорів. Але не кожна домовленість призводить до стійкого миру. Україна — не виняток. Від Мінська до Стамбула ми бачили, як відсутність чітких юридичних механізмів робила мирні угоди крихкими», — зазначив Пол Р. Вільямс.

Книга Lawyering Peace, за словами автора, покликана стати практичним інструментом для тих, хто залучений до миротворчих процесів. У ній узагальнено понад тридцятирічний досвід роботи Пола Р. Вільямса та його команди в Боснії, Косово, Південному Судані, Іраку, Сирії та інших державах.

«Юристи мають бути не лише радниками — вони мають формувати архітектуру угоди: вплітати у її текст принципи справедливості, суверенітету, територіальної цілісності, політичної незалежності. Саме вони забезпечують можливість повернути Україні повноцінні права — навіть у випадку тимчасових поступок за столом переговорів», — підкреслив доктор Пол Р. Вільямс.

Він також зазначив, що українські правники мають починати готуватися до потенційних перемовин вже зараз — навіть якщо остаточна перемога ще не досягнута. Адже саме юристи мають простір для фахової підготовки, коли політичні лідери обмежені у своїх публічних діях.

«Це ваша відповідальність — закласти юридичну основу, яка гарантуватиме, що мир буде не лише можливим, а й справедливим та тривалим», — резюмував Пол Р. Вільямс.

Про символічність проведення презентації в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого говорив її директор — доктор наук, професор Олег Сербін. Він наголосив, що подія демонструє активну участь бібліотек у формуванні сучасного українського контексту.

«Наша бібліотека стала платформою для зустрічей талановитих людей і розвитку багатьох проєктів. І все, що ми як бібліотекарі робимо щодня, дає свої результати — у вигляді співпраці, зокрема з правничою спільнотою», — наголосив він.

Олег Сербін висловив подяку Міжнародному фонду «Відродження», Асоціації правників України та креативній агенції «Артіль» за реалізацію спільного проєкту. Завдяки співпраці, видання книги Lawyering Peace з’явиться не лише на робочих столах правників, а й у бібліотеках по всій країні.

«Ми вже підключили низку бібліотек, щоб ця книжка дійшла до свого читача. Як координаційний центр публічних бібліотек України ми дбаємо про те, щоб кожен мав доступ до знань, які змінюють уявлення про справедливість і мир», — додав пан Сербін.

Про те, як попри всі виклики видання книжки стало можливим, розповів виконавчий директор Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Ігор Степурін. У своєму зверненні він насамперед подякував Збройним силам України за можливість творити, збиратися і друкувати навіть під час війни.

«Для мене велика честь представляти Асоціацію, яка об’єднує понад 120 видавців, книгарень, друкарень — як великих, так і малих. Попри всі виклики, видавнича галузь працює, українське слово звучить і друкується», — наголосив він.

Пан Ігор розповів, що книжка надрукована під час масованих обстрілів у Києві, а її обкладинку виготовлено в Харкові — поліграфічній столиці України. Це один із найкращих проєктів і за змістом, і за якістю поліграфії.

Також Ігор Степурін закликав бібліотеки — публічні та університетські — звертатися до Асоціації, щоб отримати примірники видання. «Ми хочемо, щоб ця книжка потрапила саме туди, де вона потрібна, — у кожен куточок країни. Бо перемогу слід не лише здобути, а й закріпити її у правовому вимірі», — підсумував він.

Про ключові думки та ідеї, що закладені в книзі, а також про важливість досвіду міжнародних мирних процесів для України, розповіли правники, які вже ознайомилися з працею доктора Пола Р. Вільямса. Модерувала обговорення Катерина Кириченко, керівниця з юридичних питань PILPG в Україні, аспірантка НаУКМА, яка вже не перший рік безпосередньо працює з автором книги.

Нам бракує цілісного бачення безпекових механізмів у перехідний період

«Книга цікава тим, що дозволяє “на пальцях” простежити зв’язки між теоретичними підходами, політичними домовленостями та реальними правовими механізмами, які можуть бути використані в Україні. Особливо це важливо у контексті судової практики та безпекової політики в регіонах», — зазначив Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив.

За його словами, в Україні досі бракує системного бачення безпекових рішень у перехідний період. Розмови здебільшого точаться навколо відповідальності винних осіб та механізмів репарацій, натомість важливі аспекти — як-от встановлення стійкої безпеки на деокупованих територіях — залишаються без чіткої стратегії.

«Маємо говорити не лише про демобілізацію чи контроль над зброєю, а й про реабілітацію територій, мінімізацію ідеологічного впливу агресора, боротьбу з кримінальними структурами, які можуть активізуватися в умовах перехідного періоду», — наголосив експерт.

Він також підкреслив, що обговорення таких безпекових механізмів має відбуватися вже зараз — на рівні політики та правових домовленостей, щоби уникнути спонтанних рішень у майбутньому. Книга «Шлях примирення: як право формує стійкий мир» є цінною, бо, попри відмінності історичних контекстів, дозволяє побачити напрацьовані рішення та підвищити фаховий рівень української дискусії.

Інституційна матриця має бути відбудована на основі наукових засад

Професорка, д.ю.н., завідувачка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Зоя Загиней-Заболотенко наголосила на важливості інституційного дизайну в контексті повоєнного державного відновлення.

Професорка акцентувала на тому, що ключові теми, порушені у виданні, торкаються не лише правової теорії, а й практичних аспектів побудови ефективних державних інституцій. Серед них — реформа повноважень органів влади, боротьба з дезінформацією, забезпечення комунікації з громадськістю.

«Ці ідеї не нові для України. Вони були в центрі уваги ще до війни, але в умовах постконфліктного періоду ми маємо шанс осмислити їх по-новому і закласти основи сильної інституційної архітектури», — підкреслила Зоя Загиней-Заболотенко.

На її думку, такі видання відіграють роль каталізаторів фахових дискусій і формують основу для подальших рішень у сфері державного управління: «Ми маємо виростити інституційну матрицю, що відповідатиме реаліям і викликам нашої держави».

Справедливість — не привілей, а фундаментальний елемент сталого миру

Ярина Сидій, прокурорка Печерської окружної прокуратури м. Києва, наголосила на критичній важливості справедливості як основи для будь-якого мирного процесу в Україні.

«Наша війна — це не лише боротьба за територію, це боротьба за справедливість. Істина повинна бути сказана, а злочини — названі поіменно. Жодна перемога не може скасувати відповідальність за вчинене», — зазначила вона.

Спікерка підкреслила, що стратегія України має бути побудована на чітких засадах відповідальності: «Необхідно визначити “червоні лінії” ще до будь-яких переговорів, гарантувати незворотність покарання за воєнні злочини та забезпечити спроможність інституцій — як міжнародних, так і національних — реалізувати цю відповідальність».

Ярина Сидій також наголосила на ролі суспільства у цьому процесі, адже справедливість — це не лише про покарання. Це про те, щоб кожен українець знав: його правда буде почута, його досвід — визнано.

Вона провела історичну паралель з наслідками Першої світової війни: «Небажання частини німецького суспільства прийняти відповідальність за війну і відсутність справедливості стали одним із чинників розпалювання Другої світової. Ми не маємо права повторити цю помилку».

Сталий мир досягається не актом капітуляції, а системною працею: через фіксацію проблем, їхній публічний розгляд і напрацювання відповідей. Саме це — шлях до справжньої перемоги.

Досягнення справедливості вимагає системної фіксації злочину агресії

Під час дискусії Олександр Зюзь, начальник відділу Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, акцентував на важливості фокусування правосуддя саме на злочині агресії.

«Ми вже маємо певні програмні документи, зокрема меморандуми з партнерами, які дозволяють нам будувати структури для розслідування воєнних злочинів. Але злочин агресії має займати особливе місце — саме з нього почалися всі злочини, захоплення територій, і саме він має стати ключовим об’єктом судового переслідування», — зазначив він.

За словами Олександра Зюзя, близько 90% доказів щодо злочинів, які мають бути подані до спеціального трибуналу, збираються на території України. Тому завданням є не лише формування доказової бази, а й забезпечення їхньої ефективної передачі міжнародним юрисдикціям.

Він також наголосив на необхідності спеціалізації українських суддів і адвокатів у категоріях справ щодо міжнародних злочинів: «Ми вже рухаємося в напрямі створення судової спеціалізації. Але також потрібно залучати адвокатів — не лише як захисників, а як активних учасників механізмів встановлення справедливості».

Пан Олександр окремо звернув увагу на важливість національного елементу в процесі, адже не можна спиратись лише на міжнародні інституції. Україна має демонструвати готовність розглядати злочин агресії на рівні власної правової системи.

Децентралізація на деокупованих територіях — це виклик, який потребує системної відповіді

Партнерка АО AZONES, адвокатка Дар’я Свиридова звернула увагу на важливість правового підходу до реінтеграції деокупованих територій у контексті місцевого самоврядування.

«Сьогодні ми маємо серйозний виклик — відновлення місцевої влади у регіонах, які повернуться під контроль України. Це не лише питання виборів, це питання безпеки, довіри та недопущення повторного впливу окупаційних наративів», — наголосила вона.

За її словами, законодавство щодо колабораціонізму поки не дає чітких і справедливих відповідей, залишаючи простір для неоднозначного тлумачення. Має бути вироблений підхід, який захищає суспільство, але при цьому не карає постраждалих за сам факт життя в окупації.

Дар’я Свиридова підкреслила: «Постраждалі від окупації не повинні ставати об’єктами переслідувань. Наше завдання — зберегти фокус на підтримці цих людей, які стали жертвами, а не винуватцями війни».

Вона також наголосила, що всі рішення, що стосуються перехідного правосуддя, мають базуватися на правах людини, доступі до інформації, прозорості й довірі. Саме такий підхід дозволить нам побудувати справжню систему відновлення справедливості в Україні.

Громадянське суспільство має стати центральним гравцем у процесі перехідного правосуддя

У своєму виступі Зера Козлиєва, юридична директорка Truth Hounds, акцентувала на необхідності системного та інклюзивного підходу до відновлення справедливості після конфлікту.

«Ця дискусія показала: перехідне правосуддя — це не набір окремих рішень, а складна система. Вона має враховувати контекст самовизначення, прав людини, управлінських рішень та інтересів людей, які пережили окупацію», — наголосила вона.

Зера Козлиєва підкреслила, що в Україні вже є активісти, дослідники та правозахисники, які намагаються осмислити виклики перехідного періоду. Але цей процес має відбуватись за участі громадськості. Необхідно створити простір для людей із реальним досвідом, які щодня працюють у громадах і бачать, як насправді виглядає справедливість.

На її думку, ключове завдання — не створити систему «відбору», а побудувати систему залучення, де правосуддя буде доступним, зрозумілим і підзвітним: «Громадянське суспільство має бути не просто учасником, а рушієм цього процесу. Саме воно забезпечує сталість і довіру».

Маємо шанс дати світу унікальні компетенції справедливості, здобуті в умовах війни

Під час обговорення ключових ідей перехідного правосуддя доктор юридичних наук Роман Мудрий акцентував на особливій ролі України у формуванні нового бачення справедливості в умовах збройного конфлікту.

«Українці нині не просто аналізують міжнародний гуманітарний порядок денний, ми активно формуємо нові стандарти. І якщо ці стандарти базуватимуться на реальному змісті справедливості, а не лише на процедурі, тоді й наш голос на міжнародній арені буде почутий і сприйнятий серйозно», — наголосив він.

Роман Мудрий підкреслив, що війна — це не лише катастрофа, а й простір, де народжуються нові знання: «Ми маємо шанс дати світу ті компетенції, які ми зараз набуваємо в найскладніших умовах. І це не просто юридичні механізми — це глибоке розуміння природи справедливості».

У цьому контексті він розповів про ініціативу зі створення Інституту миру на базі трансформації Запорізького національного університету: «Це має стати простором, де працюють з постраждалими, ведуть дослідження, формують аналітику і систематизують досвід, який згодом може бути переданий іншим країнам, що зіткнуться з конфліктами».

Справедливість — це не абстракція. Це щоденна робота, фіксація, осмислення і підтримка. І якщо ми цю місію виконаємо, Україна стане джерелом рішень для світу.

Як отримати примірник книги?

Якщо ви бажаєте отримати примірник видання «Шлях примирення: як право формує стійкий мир» — для особистого користування, поділитися з колегами або передати у вашу організацію чи бібліотеку, будь ласка, заповніть коротку форму за посиланням.

___

Подія відбулася в межах проєкту, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». ЇЇ зміст представляє позицію ВГО «Асоціація правників України» і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».