23 вересня 2025 року відбулася презентація звіту за результатами третьої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз судових рішень у справах про воєнні злочини (за ст. 438 КК України)». 

У фокусі звіту — якість правосуддя в справах про воєнні злочини, відкритість судових процесів, ефективність забезпечення права на захист і незалежність правосуддя. Презентація стала майданчиком для обговорення ключових висновків та викликів, зафіксованих під час моніторингу судових засідань у 10 регіонах України, а також аналізу вироків і ухвал, винесених на підставі ст. 438 ККУ.

Відкриваючи подію, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice», наголосила: «Головний висновок цього звіту полягає у тому, що попри виклики війни, українські суди демонструють прагнення дотримуватися ключових гарантій справедливого судового розгляду. Це дуже важливо як для громадян, так і для міжнародної спільноти. Адже, у той час, коли РФ системно зневажає міжнародне право, Україна, навіть у період повномасштабної війни та у справах про воєнні злочини, демонструє спроможність забезпечувати стандарти справедливого судового розгляду».

Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, коротко презентував діяльність АПУ та занурив учасників в хронологію реалізації проєкту: «Моніторинг судових проваджень ми розпочали у 2023 році за підтримки програми USAID «Права людини в дії», яку реалізовувала Українська Гельсінська спілка з прав людини. Перша і друга фази проєкту вже завершені, а третю фазу ми здійснили за підтримки програми USAID «Правосуддя для всіх» та проєкту ЄС «Право-Justice». Ми щиро вдячні нашим партнерам за послідовну підтримку.

Окрема подяка нашим інституційним партнерам — Офісу Генерального прокурора, Верховному Суду, Координаційному центру з надання правничої допомоги та Національній школі суддів України — за відкритість і готовність до конструктивної співпраці.

Наступна, четверта фаза моніторингу вже стартує за підтримки Міжнародної асоціації юристів. Ми щиро вдячні колегам за цю допомогу, яка дозволяє нам зосередитися на справах із присутністю обвинувачених у суді».

«За останні вісім місяців зафіксовано понад 1100 судових засідань і проаналізовано 55 вироків першої інстанції. Такі цифри — не просто статистика. Це доказ того, що навіть під час війни Україна вибудовує правосуддя, яке ґрунтується на законі, прозорості й відданості справедливості», — підсумувала Анна Стаханова, головна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» з питань відповідальності за міжнародні злочини.

Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів (IBA), відзначив, що саме національні суди відіграють ключову роль у реагуванні на міжнародні злочини, зокрема у справах, пов’язаних з повномасштабним вторгненням Росії. Він наголосив на важливості дотримання міжнародних стандартів неупередженості й підкреслив прогрес, якого досягла Україна попри триваючу війну.

«Я працював у багатьох країнах у поствоєнний період, але мушу сказати: Україна, попри те, що бойові дії ще тривають, демонструє виключно високий рівень дотримання міжнародних стандартів і передових практик у сфері правосуддя», — зазначив Марк Елліс.

Девід Вон, радник з питань верховенства права, Chemonics UK, колишній керівник програми USAID «Справедливість для всіх» поділився: «Наразі низка міжнародних організацій і проєктів надає підтримку судам і суддям України у підвищенні спроможності розглядати справи про воєнні злочини, включно з підтримкою здійснення моніторингу та аналізу судового процесу і рішень. Такий моніторинг не тільки забезпечує процесуальну справедливість й прозорість у процесі розгляду справ про воєнні злочини, але й надає зворотній зв'язок суддям, прокурорам і адвокатам щодо аспектів їхньої роботи, які потребують удосконалення».

У межах заходу було обговорено підходи до методології моніторингу судових засідань, представлено звіт за результатами впровадження третьої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз рішень у справах про воєнні злочини», а також окреслено шляхи використання його результатів для вдосконалення роботи й посилення інституційних спроможностей органів кримінального правосуддя.

Модерували подію Інна Ліньова, директорка Інституту прав людини АПУ, та Анна Стаханова, головна експертка з питань відповідальності за міжнародні злочини Проєкту ЄС «Право-Justice».

Інна Ліньова підкреслила, що результати моніторингу не лише фіксують поточну ситуацію в системі правосуддя, а й дають основу для подальшої підтримки й розвитку правової системи.

«Моніторинг дає нам також основу для того, щоб подивитися, що далі ми можемо зробити для підтримки правової системи. Для того, щоб з одного боку забезпечити відповідальність, а з іншого боку забезпечити дотримання всіх стандартів», — зазначила вона.

Серед таких ініціатив пані Інна назвала пілотну програму менторства, у межах якої судді, прокурори та адвокати, що працюють зі справами про воєнні злочини, мають змогу безпосередньо консультуватися з міжнародними експертами щодо конкретних кейсів. Такий формат сприяє підвищенню професійного рівня і кращому розумінню міжнародних стандартів у правозастосуванні.

Евеліна Очаб, старша програмна юристка Інституту з прав людини Міжнародної асоціації юристів, відзначила, що моніторинг судових процесів такого типу допомагає забезпечити справедливість і притягнення до відповідальності. «Те, що Україна намагається зробити у сфері правосуддя та відповідальності за злочини Росії, є безпрецедентним. Поряд із військовим опором агресору, Україна також веде потужну правову боротьбу на національному та міжнародному рівнях. Моніторинг судових процесів, який здійснює АПУ, є ключовим для того, щоб ця правова боротьба велася належним чином. Кількість кримінальних проваджень, з якими стикається Україна, стала б випробуванням для будь-якої судової системи, особливо в умовах триваючої жорстокої війни. Рекомендації, підготовлені АПУ, спрямовані на посилення цієї важливої роботи та підтримку потерпілих/вижилих. Завдяки їх реалізації система правосуддя України стане сильнішою та краще підготовленою до того, щоб ефективно забезпечувати справедливість і відповідальність», — зауважила пані Евеліна.

Про підходи та методологію моніторингу судових засідань розповіла Катерина Пищик, керівниця проєктів Асоціації правників України. Вона зазначила, що методологічна рамка базується на двох ключових складових: відвідуванні судових засідань у провадженнях за статтею 438 КК України (воєнні злочини) та аналізі судових рішень у цій категорії справ. Завдяки широкій мережі АПУ вдалося залучити до моніторингу професійних юристів, які були відібрані на конкурсній основі та пройшли навчання з урахуванням досвіду попередніх фаз і за підтримки міжнародних партнерів. Запитальник, який використовують у межах моніторингу, оновлюється з урахуванням нових викликів і доступний у додатках до звіту.

Ольга Саленко, кандидатка юридичних наук, доцентка КНУ імені Тараса Шевченка, та Зоя Загиней-Заболотенко, докторка юридичних наук, професорка, завідувачка відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, презентували звіт за результатами впровадження третьої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз рішень у справах про воєнні злочини (за ст. 438 КК України)». У межах презентації також відбулася сесія запитань і відповідей, під час якої учасники мали змогу обговорити методологію, ключові висновки та рекомендації.

Текст звіту доступний за посиланням

Використання результатів звіту у роботі та посиленні інституційних спроможностей органів кримінального правосуддя

Оксана Кваша, заступниця голови Вищої ради правосуддя, у своєму виступі підкреслила важливість національної судової системи в умовах війни та відзначила роль проєкту як інструменту підтримки довіри до правосуддя: «Моніторинг — це інструмент, який допомагає нашим громадянам не втратити віру в справедливість і в те, що винні будуть покарані. І саме така фіксація, попри бомбардування, попри складні умови, показує всім: правосуддя триває, його не зупинити».

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Марчук відзначила унікальність українського досвіду у розгляді справ про воєнні злочини в умовах триваючої війни та цінність моніторингового звіту як практичного інструменту. Вона підкреслила, що Україна забезпечує правосуддя не «після», а «під час» бойових дій, що є винятком серед держав.

Вона також акцентувала на ключових викликах, які виявив моніторинг — зокрема, нерівномірному навантаженні між судами та недосконалості механізмів повідомлення в провадженнях in absentia. «Найбільша складність — у способах повідомлення обвинувачених. Зараз це — публікація на сайтах суду, органу досудового розслідування або в “Урядовому кур'єрі” українською мовою. Але очевидно, що для обвинувачених з РФ це не є ефективним сповіщенням», — зауважила пані Наталія.

Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли застеріг від завищених очікувань щодо темпів розгляду справ про воєнні злочини. Він зазначив, що щороку в українські суди надходить близько чотирьох мільйонів справ, а п’ять мільйонів — залишаються у провадженні. За таких умов очікувати блискавичних вироків означає сумніватися в легітимності самого правосуддя.

Водночас він позитивно оцінив строки розгляду справ, наведені у звіті: «Строки, які наводяться у звіті — близько року і кілька місяців до вироку та завершення апеляції — пораховані дуже ретельно, за методикою, подібною до тієї, якою користується Європейський суд з прав людини. Від моменту повідомлення про підозру і до апеляційного рішення — ці часові межі цілком відповідають статті 6 Конвенції. Так, нам би хотілося швидше — але вже те, що ми маємо такі вироки в таких строках, це позитив».

Денис Лисенко, заступник керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, відзначив аналітичну цінність звіту не лише як документа, а й як процесу. За його словами, присутність монітора на судовому засіданні впливає на дисципліну учасників процесу та сприяє дотриманню розумних строків.

Він підкреслив, що звіт є корисним джерелом як для системи правосуддя, так і для міжнародних експертів у сфері гуманітарного права. Аналітичні матеріали будуть опрацьовані в профільному департаменті ОГП та поширені серед органів досудового розслідування. «Звіт буде використано при підготовці оновленої стратегії з розвитку національної системи переслідування за міжнародні злочини. Деякі висновки вже зараз будуть враховані в методичних рекомендаціях, а також стануть основою для оновлення освітніх програм і тренінгів», — наголосив спікер.

Олеся Отраднова, директорка Тренінгового центру прокурорів України, звернула увагу на масштабність і важливість аналітичної роботи, проведеної в межах третьої фази моніторингу. Пані Олеся наголосила, що така ініціатива повинна мати тривале продовження, адже справи про воєнні злочини залишатимуться актуальними і після завершення війни.

Спікерка також звернула увагу на динаміку змін у роботі прокурорів і суддів — від браку знань і досвіду у 2022–2023 роках до поступового зростання професійної спроможності. Водночас вона підкреслила важливість адаптації моніторингу до нових викликів, зокрема проваджень щодо атак на об’єкти критичної інфраструктури, культурну спадщину чи депортацію дітей. «Майбутні звіти охоплюватимуть уже ці нові категорії справ», — зазначила Олеся Отраднова.

Викладачка-координаторка відділу підготовки викладачів (тренерів) Національної школи суддів України Єлизавета Ковтюк акцентувала на важливості інтеграції аналітичних напрацювань проєкту в систему професійної освіти для суддів, прокурорів та слідчих. Вона зазначила, що за підтримки Тренінгового центру прокурорів України вже було реалізовано низку навчальних заходів і розроблено щонайменше сім тренінгів, присвячених розгляду справ за статтею 438 ККУ. За її словами, такі знання важливі не лише для фахового зростання правників, але й для збереження національної пам’яті та якісного документування злочинів, які можуть стати предметом розгляду майбутнього трибуналу.

Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правничої допомоги, підкреслив практичну цінність звіту для вдосконалення роботи захисників у справах про воєнні злочини. Він зазначив, що з документом мали змогу ознайомитися заздалегідь, і деякі з рекомендацій вже впроваджуються, хоча реалізація багатьох рішень потребує партнерської взаємодії.

Окрему увагу він приділив темі навчання адвокатів. За його словами, за підтримки Тренінгового центру прокурорів України триває серія навчальних заходів, зокрема підготовка третього мок-трайлу, що стосуватиметься командної відповідальності. У жовтні заплановані тренінги для суддів, прокурорів та адвокатів, а раніше було проведено 10-модульний онлайн-курс для адвокатів, які працюють із цією категорією справ.

Також спікер зупинився на проблемі суспільного сприйняття ролі захисника у справах про воєнні злочини, наголосивши на високому рівні недовіри. За його словами, лише 40% українців визнають право на захист таких обвинувачених. Це, на його думку, створює додатковий виклик, який необхідно долати через послідовну комунікацію, зокрема в роботі з медіа.

Відеозапис презентації можна переглянути на YouTube.

Захід організовано Асоціацією правників України (АПУ), Інститутом прав людини АПУ, Міжнародною асоціацією юристів (IBA), Інститутом прав людини IBA спільно з Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.