Проблеми, пов’язані з розслідуванням військових злочинів і дисциплінарних порушень військовослужбовців, а також нюанси судових проваджень за цими категоріями правопорушень обговорили учасники конференції «Забезпечення правопорядку у Збройних Силах України», яку Асоціація правників України спільно з Міністерством оборони України (Департаментом юридичного забезпечення Міноборони) провела 23 травня 2023 року в Києві.

На початку заходу до присутніх з вітальним словом звернувся Андрій Шевченко, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції. Він наголосив, що війна не може бути виправданням для порушення прав людини, тому Україні потрібно вже зараз будувати систему правопорядку та правосуддя в ЗСУ.

«Ми дивимося на питання дотримання військової дисципліни як на синонім виконання бойового завдання. Саме тому Міноборони приділяє стільки уваги розвитку військової юстиції, створенню військової поліції на базі Військової служби правопорядку», — зазначив Андрій Шевченко, додавши, що створення військової поліції є одним із кроків на шляху України до стандартів НАТО.

Антон Войтенко, заступник Генерального прокурора, зауважив, що держава в питанні створення системи військової юстиції, безумовно, повинна спиратися на міжнародний досвід, але в умовах повномасштабної війни це зробити набагато важче. За його словами, війна виявила низку проблемних питань, зокрема й для органів прокуратури.

Водночас, наголосив пан Войтенко, зараз Офіс Генпрокурора має дороговказ — Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки, яким передбачені спільні орієнтири для органів правопорядку та прокуратури.

Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, розповіла, що в перші дні російського повномасштабного вторгнення АПУ організувала Гарячу лінію допомоги постраждалим від агресії.

«Ми стежили за тим, які питання потрапляли туди, де за них бралися волонтери. Спочатку це, звісно, були питання щодо перетину кордону, мобілізації, фіксації воєнних злочинів, але згодом кількість питань і запитів від військовослужбовців зростала. І на сьогодні вони становлять один із найбільших блоків питань», — зазначила Анна Огренчук.

З огляду на це, додала Президентка АПУ, Асоціація уклала меморандум з Міноборони щодо залучення міжнародних експертів із питань розслідування, досудових проваджень і захисту. Анна Огренчук також нагадала, що в АПУ вже створено Комітет щодо захисту прав військовослужбовців і ветеранів, котрий відкритий до співпраці.

Темою першої панелі стали особливості судових проваджень щодо військових злочинів та покращення інституційної спроможності судів. Як розповів Станіслав Кравченко — на ту мить Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а нині Голова Верховного Суду, — з перших днів російського повномасштабного вторгнення стало очевидно, що в тих умовах, які склалися, та з тими викликами, які постали, потрібні були інша організація роботи судової гілки влади та інший підхід у багатьох проблемах.

Пан Кравченко навів статистику кримінальних проваджень щодо скоєних військовослужбовцями правопорушень, які надійшли до судів станом на 22 травня 2023 року:

• опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків — 117 проваджень;
• погроза або насильство щодо начальника — 131;
• порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями — 52;
• самовільне залишення військової частини або місця служби — 2958;
• дезертирство — 307;
• втрата військового майна — 111.

Також Станіслав Кравченко розповів про проблеми розгляду справ у судах, котрі внаслідок бойових дій опинилися на тимчасово окупованій території та згодом були переміщені на підконтрольну українському уряду територію, та в судах, що розташовані у прифронтових районах.

Друга панельна дискусія була присвячена питанням зміцнення військової дисципліни та правопорядку в ЗСУ. Обговорення модерував Олексій Муравйов, начальник Північного територіального юридичного управління.

Володимир Гуцол, начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — начальник Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ, бригадний генерал, наголосив, що стан правопорядку та військової дисципліни в українській армії є контрольованим і дозволяє забезпечити виконання завдань за призначенням.

За словами пана Гуцола, російська повномасштабна агресія змусила відкоригувати організацію роботи органів управління військового правопорядку.

«Були розроблені певні механізми та заходи, які дозволили утримувати стан правопорядку й дисципліни в ЗСУ на тому рівні, який дійсно дозволяв виконувати завдання за призначенням. Сталими залишилися ті підходи, які були до початку війни, зокрема профілактика правопорушень», — акцентував він.

Як повідомив Володимир Гуцол, на початку збройної агресії РФ та в першому півріччі 2022 року рівень злочинності в ЗСУ був мінімальним, однак у другому півріччі він почав підвищуватися. Він пояснив, що насамперед ці зміни пов’язані з такими злочинами, як самовільне залишення поля бою, непокора під час ведення бойових дій та невиконання наказу.

Пан Гуцол акцентував на ключовій проблемі в ЗСУ — вживанні військовослужбовцями спиртних напоїв і наркотичних засобів.

«Ця проблема є, ми з нею боремося та вживаємо заходи. Усі зусилля спрямовані на те, щоб спиртні напої, психотропні речовини та наркотичні засоби не потрапляли у військові частини», — резюмував він.

Марʼяна Безугла, Народна депутатка України, заступниця Голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нагадала, що російське вторгнення в Україну триває з 2014 року, а в країні ліквідовані військові суди та військова прокуратура, відсутня військова поліція.

«У мене виникає природнє запитання: чи не були це — внутрішньоорганізаційні, законодавчі тощо — диверсії щодо зниження обороноздатності країни… До нас нарешті приходить розуміння, що потрібно повертати, а що навіть «перестрибувати» у своєму розвитку», — наголосила вона.

Пані Безугла додала, що в парламенті вже завершують роботу над законопроєктом про військову поліцію, однак відкритим залишається питання військових судів, повноважень Спеціалізованої прокуратури, зокрема військових прокурорів.

Ярослав Льошенко, заступник керівника Управління — керівник третього відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, заявив, що ДБР беззаперечно підтримує ініціативу запровадження інституту військової поліції.

«Ми розуміємо, що ця військова поліція, яка, за наміром наших законодавців, має відбутися на основі Військової служби правопорядку, — це досить виважене та правильне рішення, яке відповідає вимогам сьогодення», — наголосив він.

Пан Льошенко також зауважив, що на тлі російської агресії Україна має не лише уніфікувати підходи, а й не боятися застосовувати нові методи розслідування, зокрема військових злочинів.

Віталій Панченко, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, своєю чергою, акцентував на проблемі розшуку військовослужбовців, зазначивши, що зараз є ще один актуальний напрям — виявлення військових, які дезертирували або самовільно залишили поле бою. За його словами, зокрема, необхідно досліджувати питання, чи був бій насправді, в чому може допомогти експертне дослідження, а такі речі потребують часу й, можливо, додаткового дослідження.

Максим Павлюк, Народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, розповів про проблему кількості суддів, їх матеріального забезпечення та швидкості запуску всієї системи, яка б розглядала військові злочини. Він повідомив, що в робочій групі парламентарії обговорюють запуск спеціальних судових палат щодо військових злочинів, а також, можливо, щодо воєнних злочинів.

Водночас Сергій Лапутько, помічник Міністра оборони України, заявив, що для нього залишається незрозумілим, як представники військової прокуратури оцінюють якість досудового розслідування військових злочинів. Він додав, що військові «кричать» про необхідність створення військової поліції.

Третя панель стосувалася міжнародного досвіду забезпечення правопорядку у військових формуваннях. Дискусію модерувала Інна Заворотько, старша офіцерка Північного територіального юридичного управління.

Тарас Іванець, юридичний радник із Литви, який виступав онлайн, акцентував на тому, що військова поліція існує майже в усіх країнах світу. За його словами, у Литві військова поліція є військовими силами, відповідальними за повноваження забезпечувати контроль за дотриманням законодавства й дисципліни, надаючи підтримку військовим операціям під час виконання функцій, викладених у доктрині.

Пан Іванець додав, що, за доктриною НАТО, військова поліція має п’ять основних напрямів, з яких Україна досить успішно виконує всі, окрім одного — правоохоронної діяльності, тобто поліцейської функції.

Крістіна Чернеютє, проєктна менеджерка Женевського Центру управління сектором безпеки DCAF, у своєму онлайн-виступі наголосила, що дуже важливо створити систему військової юстиції, яка б забезпечила підзвітність і справедливість.

«Якщо говорити про міжнародні стандарти розслідування військових злочинів, то вони включають такі принципи, як незалежність, прозорість і належна процедура. Звісно, ці розслідування мають здійснювати компетентні та неупереджені органи, які є відокремленими від субординації або будь-якого неправомірного впливу», — зазначила вона.

Темою четвертої панельної дискусії стало право на захист українських військових, а саме поточний стан речей і наступні кроки в цьому напрямі. Модератором дискусії виступив Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm, Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони.

«Особисто для мене як адвоката, який практикує кримінальні провадження, тема права на захист українських військових є щонайменше непростою. Ця тема дуже глибока й багатогранна, тому що коли ми говоримо про захист, то й говоримо, відповідно, про іншу сторону, а це питання відповідальності військових», — сказав він.

Олексій Бежевець, офіцер Північного територіального юридичного управління, розповів про запити, яке отримує його управління від адвокатів та військовослужбовців, і наголосив, що багато із них стосуються самовільного залишення частини (СЗЧ).

«Далеко не всі військовослужбовці, які самовільно залишили частину, є однозначно злодіями та негідниками, які не хочуть служити. Світ складний, є різні ситуації», — зауважив він.

Олександр Баранов, Директор Координаційного центру надання правової допомоги, розповів, що орган, який затримує військовослужбовця, повинен повідомити про це центр надання безоплатної правової допомоги, після чого упродовж двох годин до затриманого має прибути адвокат.

«З початку цього року ми видали 588 доручень адвокатам на захист клієнтів», — додав він.

Пан Баранов висловив думку, що необхідно навчати адвокатів, аби вони могли захищати клієнтів, підозрюваних у доволі специфічних видах злочинів, адже не всі адвокати мають відповідну практику.

Леся Кляровська, адвокатка й голова правління ГО «Юридична сотня», розповіла, що з 24 лютого 2022 року до 19 травня 2023-го її громадська організація опрацювала 44 697 звернень, з яких:

• 37 520 — надано консультацій на «гарячій лінії»;
• 71 177 — надано письмових консультацій через соціальні мережі та месенджери;
• 290 — надано контакти юристів-волонтерів або направлено до центрів безоплатної вторинної правової допомоги для подальшого розв’язання справи.

Пані Кляровська додала, що щодо кримінальних проваджень до ГО надійшло 565 звернень, більшість із яких стосувалися відмови виконання бойового наказу (29,3%), СЗЧ (16,9%) і запиту на адвокатів (7,6%).

Станіслав Пелюк, партнер, керівник практики кримінального права MORIS, наголосив, що в темі захисту військовослужбовців зараз, зокрема, актуальним є питання правильного вибору захисника, оскільки воно є фундаментальним, коли здійснюється захист особи. Окремо він порушив питання доступу до державної таємниці, зазначивши, що отримати доступ можна лише на стадії після повідомлення про підозру.

«Що стосується військових злочинів, то я як адвокат не можу отримувати від клієнта інформацію. Я розумію, що, судячи з того, як відбувається допит, які запитання ставлять, я фактично позбавлений можливості належним чином надавати правову допомогу людям», — зазначив пан Пелюк.