ОДЕСА — 18 червня 2021 року. Відбулася наймасштабніша регіональна подія року права у корпоративній сфері — ІІІ Південний форум з корпоративного права. Захід об’єднав представників суддівського корпусу, адвокатури, бізнесу, кращих юридичних фірм, практикуючих юристів та науковців навколо обговорення актуальних питань галузі. Організатором форуму стало Відділення АПУ в Одеській області.

Традиційно разом із провідними фахівцями галузі корпоративного права обговорили нагальні питання поточної корпоративної практики та ключові позиції ВС у корпоративних спорах 2020-2021 роках, окремі аспекти корпоративного врядування та судові спори щодо squeeze-out. 

Відкрили захід Голова Відділення АПУ в Одеській області, адвокатка, медіаторка, Голова організаційного комітету форуму Світлана Сергєєва, голова Ради адвокатів Одеської області Йосип Бронз і Довідас Віткаускас, керівник проєкту ЄС «ПРАВО-Justice».

«Світ змінився і ми вчимося цінувати та радіти простим речам, які раніше здавалися нам вельми звичайними. І саме зараз той час, коли ми усвідомлюємо абсолютну цінність живого спілкування, обміну енергією, можливістю наживо обмінятися досвідом і думками з колегами», — зазначила Світлана Сергєєва.

«Натхнення існує, але воно приходить під час роботи»  (с) Пабло Пікасо

Підтримав колегу і Йосип Бронз, зазначивши:

«Ми єдині у нашому прагненні збиратися, спільно обговорювати проблемні питання та підвищувати власний рівень. І навіть змінювати ставлення суспільства до нашої діяльності. Я взагалі вважаю, що наша професія складається з двох частин: власне, професійна діяльність та ставлення, поведінку. які демонструє юрист в ході її виконання».  

Спікер наголосив на необхідності об'єднуватися та дотримуватися найвищих етичних правил поведінки. 

У свою чергу Довідас Віткаускас зосередив увагу на питанні корпоративного управління, зокрема у держсекторі. Він наголосив, що наразі держава надмірно впливає на бізнес, розмиваючи правила гри на власну користь, перешкоджаючи здоровій конкуренції на ринку.

Корпоративна практика та новели законодавства

Актуальні питання поточної корпоративної практики обговорили під модеруванням Анни Зорі, партнерки Arzinger. Розпочав блок Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з огляду нового законопроєкту «Про акціонерні товариства».  

Він розповів, що робота над цим проєктом у парламенті триває вже понад рік, та, за словами спікера, це нормальний строк для відповідного обсягу роботи. Влітку 2020 року він був прийнятий у першому читанні, та до другого було надано понад 100 пропозицій: «Абсолютна більшість з них досить конструктивні й спрямовані на покращення й підвищення якості самого регуляторного впливу законопроєкту. Ми очікуємо, що вже цього січня парламент розгляне цей законопроєкт спочатку на рівні комітетів, а потім вже у другому читанні». 

За словами пана Лібанова, цей проєкт дає АТ доволі багато новацій з точки зору можливих способів проведення загальних зборів (запроваджує різні варіанти дистанційного й електронного голосування) і вирішує багато концептуальних питань, що стримували розвиток АТ:

«Тому ми, звичайно, очікуємо схвалення цього закону вже найближчим часом і сподіваємося, що парламент не буде зупинятися на прийнятих законах і продовжуватиме розвиток законодавства з точки зору розширення і появи нових інструментів на фінансовому ринку».

У свою чергу. Анна Бабич, партнерка AEQUO, Голова Комітету АПУ з корпоративного права висвітлила тему щодо обов'язків і відповідальності директорів. Вона зауважила. що це питання активно обговорювалося в законодавчій площині, проте на рівні закону кодифікації не відбулося. 

Спікери також обговорили питання забезпечення незалежності директорів та окремі аспекти щодо корпоративних договорів

Судова практика

Другу сесію модерував Віталій Грицик, керуючий партнер АО «КФ «Домінанта» — тему відповідальності посадових осіб розкрила Олена Кібенко, суддя Верховного суду.

Суддя свій виступ присвятила питанню відповідальності посадових осіб за збитки, завдані юридичній особі. Спікер наголосила на тому, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. У свою чергу керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю. Такий підхід до встановлення протиправності поведінки посадових осіб проілюстровано постановами ВП ВС у справах № 911/2129/17, № 910/20261/16, № 922/2187/16.

Окрему увагу суддя КГС ВС приділила питанню визначення вини посадової особи в господарсько-правових відносинах. Доповідачка зазначила, що суд під час вирішення спору щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду має визначити форму вини, враховуючи фактичні обставини справи (характер дії, обставини завдання шкоди, індивідуальні особливості потерпілого, його стан тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації) і може бути здійснено Верховним Судом. З огляду на встановлення форми вини суд має право зменшити розмір відшкодування, що й було зроблено КГС ВС під час перегляду судових рішень у справі № 904/982/19.

Також Олена Кібенко зупинилася на питанні визначення кола осіб, які можуть звертатися до суду з позовом до посадової особи про відшкодування збитків, завданих юридичній особі. До таких осіб належать: юридична особа, учасники (акціонери) юридичної особи, фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідатор. Зокрема, щодо повноважень ліквідатора для звернення до суду з відповідним позовом для прикладу наведено постанову КГС ВС у справі № 922/2391/16, де судом зазначено, що: «виключно ліквідатор наділений правом заявляти вимоги до третіх осіб, які відповідно до Закону про банкрутство несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства».

На завершення виступу суддя КГС ВС повідомила присутнім, що 25.05.2021 ВП ВС ухвалено постанову у справі № 910/11027/18, у якій вирішено низку важливих питань, пов’язаних із притягненням до відповідальності посадових осіб неплатоспроможного банку.

У свою чергу, начальниця відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів секретаріату КГС ВС Олеся Лукомська розпочала свій виступ із характеристики корпоративних спорів крізь призму статистичних даних щодо розгляду цієї категорії спорів ВС. Зокрема, вона зазначила, що, попри порівняно невелику загальну кількість корпоративних спорів серед інших господарських спорів, саме в цій категорії утримується високий відсоток оскарження. Так, до касаційної інстанції оскаржується понад 50 % судових рішень цієї категорії. Найбільшу кількість вимог у корпоративних спорах становлять вимоги про визнання недійсними рішень органів юридичних осіб – це понад 40 % від усіх вимог у корпоративних спорах.

З огляду на це доповідачка приділила увагу ключовим позиціям ВС у спорах про визнання недійсними рішень органів юридичних осіб. Насамперед наголошено на усталеній правовій позиції про те, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Також спікерка зауважила про постанови КГС ВС, в яких висвітлено правові позиції щодо суб’єктного складу сторін у спорах про визнання недійсними рішень органів юридичних осіб; застосування спеціальної скороченої позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ і ТДВ; особливості застосування спеціальної скороченої позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів АТ; поновлення строку позовної давності.

Висвітлюючи правові позиції ВС у спорах, що виникають із правочинів щодо часток у ТОВ, Олеся Лукомська звернула увагу на таке. Об’єктом правовідносин купівлі-продажу є частка в статутному капіталі, право на яке є майновим, тобто майнове право  є оборотоздатним об’єктом. Товаром за договором купівлі продажу є частка у статутному капіталі. Окремо доповідачка вказала на правову позицію ВС про те, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін.

На прикладі постанови у справі № 923/875/19 продемонстровано правову позицію  КГС ВС щодо вирішення спорів, пов’язаних із переведенням прав і обов’язків покупця частки в разі порушення переважного права на придбання частки в статутному капіталі ТОВ. А на прикладі постанови у справі № 911/178/20 проілюстровано правову позицію про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ укладеним на запропонованих продавцем умовах.

Продовжила сесію Світлана Таран, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду, висвітливши проблемні питання розмежування корпоративних та трудових спорів в розрізі спорів про визнання недійсним рішення компетентного органу про звільнення керівника. Останні судові спори щодо squeeze-out розглянула Тетяна Васильченко, суддя Господарського суду м. Києва, а на завершення сесії Володимир Гевко, суддя Господарського суду Тернопільської області, викладач Національної школи суддів України розповів про ефективні способи захисту корпоративних прав та інтересів

Корпоративне врядування

Модератором фінальної сесії форуму став  Володимир Ігонін, партнер Vasil Kisil & Partners. Разом із Андрієм Гайдуцьким, головою Наглядової ради Адміністрації морських портів України, Володимиром Глащенковим, головою наглядової ради ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (Молокія), Наталією Бойко, членкинею наглядової ради НАК «Нафтогаз України» та Оленою Мальневою, керівницею Центру корпоративного управління ПАТ акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ» обговорили питання корпоративного врядування у держсекторі, роль та виклики корпоративного секретаря.

Асоціація правників України висловлює щиру вдячність партнерам ІІІ Південного форуму з корпоративного права ЮФ «Домінанта», ЮФ AVELLUM, партнеру Відділення АПУ в Одеській області ЮФ «AS Legal» та партнеру коктейлю ЮФ «Juris Ferrum» за сприяння та підтримку в організації заходу!

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.