КИЇВ — 15 червня 2021 року. 11 червня Президент України Володимир Зеленський видав Указ Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. Про що саме цей документ, спробували розібратися разом із Микитою Жуковим, Головою Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, керуючим АБ ZHUKOV LEGAL FAMILY OFFICE.

Стратегією визначається наступне коло проблем:

— нездійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України своєї діяльності та неможливість відновлення її роботи без удосконалення законодавства;

— недоброчесність окремих суддів, працівників органів та установ судової влади, випадки толерування корупційних проявів;

— недосконалість існуючої системи місцевих судів;

— неефективність та недосконалість системи фінансового, матеріально-технічного та соціального забезпечення гарантій незалежності судової влади;

— нестача суддів у місцевих та апеляційних судах, надмірне навантаження на суддів у судах усіх рівнів;

— неефективність процесуальних механізмів касаційного оскарження та формування єдиної судової практики в застосуванні закону судами України;

— надскладні процедури проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також порядок складення кваліфікаційного іспиту і методологія оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді;

— неефективні механізми притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

— неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень;

— відсутність дієвих механізмів альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів;

— перешкоди в доступі до правосуддя;

— недостатній рівень упровадження цифрових технологій у здійсненні правосуддя;

— надмірна тривалість розгляду справ у судах, зарегульованість судового процесу, невиправдано широке застосування колегіальності у судах першої та апеляційної інстанцій;

— відсутність належної комунікаційної політики у судах;

— незавершеність реформи органів прокуратури, неналежне законодавче врегулювання механізмів реалізації прокурорами їх конституційних повноважень;

— низький рівень суспільної довіри до органів судової влади та прокуратури;

— функціональна недосконалість системи адвокатури, складність порядку доступу до адвокатської діяльності, недостатня ефективність механізмів захисту прав адвокатів.

Про запропоновані шляхи розв'язання проблем

Серед них:

— перегляд мережі місцевих судів з урахуванням адміністративно-територіальної реформи;

— вирішення питання щодо Верховного Суду України через припинення ним процесуальної діяльності, у тому числі здійснення суддями Верховного Суду України правосуддя у Верховному Суді;

— завершення конкурсів на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати;

— опрацювання питання щодо доцільності створення вищого спеціалізованого суду з розгляду адміністративних справ, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а також інших вищих спеціалізованих судів;

— врегулювання питання щодо надання судді безпосереднього доступу до автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування;

— забезпечення можливості розгляду Верховним Судом (або іншим судом адміністративної юрисдикції) як судом першої інстанції справ з найбільш важливих питань, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

— запровадження інституту скарги на недотримання розумних строків розгляду справ у судах та надалі — інституту виплат компенсацій учасникам судового процесу за порушення розумних строків розгляду справ коштом державного бюджету

— опрацювання питання щодо запровадження інституту мирового судді;

— формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі професійних та доброчесних членів, призначених за результатами відкритого конкурсу, проведеного за участю міжнародних експертів.

Тож в Україні можуть з’явитися нові спеціалізовані суди, ОАСК може поступитися частиною своїх повноважень Верховному Суду; суддів можуть почати обирати громадяни; а на затягування розгляду справи з боку судді нарешті можна буде дієво поскаржитися.

Замість висновку

В цілому, аналізуючи запропоновані заходи, спрямовані на вирішення існуючих проблем їх можна поділити на ті, що стосуються судів та суддів; ті, що стосуються прокуратури; ті, що стосуються адвокатури; ті, що стосуються КСУ.

При цьому, описані заходи розв’язання проблем детально не розкриваються. Які конкретно заходи будуть вжиті для вдосконалення системи правосуддя та конституційного судочинства, не відомо. Відповіді на ці питання повинна надати Комісія з питань правової реформи, у своєму плані дій щодо реалізації Стратегії.

Тож наразі м’яч на полі Комісії з питань правової реформи, персональний склад якої, до речі, затверджується Президентом України. Враховуючи цей факт можна припустити, що довго чекати на план не доведеться.

Очевидно, що чимало заходів, спрямованих на розв’язання проблем, які вказані у Стратегії будуть мати позитивні наслідки. Для прикладу це розширення доступу адвокатів, суддів до державних реєстрів, це вдосконалення системи електронного судочинства та багато іншого. Однак чи будуть такі задуми втілені у життя, сказати можемо лише з часом, принаймні після того, як буде розроблено сам план реалізації Стратегії.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.