ХАРКІВ — 23 березня 2021 року. Актуальна практика судів Харкова та області свідчить, що стягнення витрат на адвоката не викликає особливих труднощів і, як правило, підлягає задоволенню в повному обсязі. Детальніше про поточну ситуацію розповів Назар Михайлов, член Відділення АПУ в Харківській області, керуючий партнер АО «Пекаренін Михайлов».

— Кожен, хто звертається за допомогою до адвоката, сподівається досягти бажаного результату. Сюди входить отримання такого результату з мінімальними витратами на адвоката, а то й без таких. «Філософським каменем» як для нього, так і для клієнта, в цьому випадку виступає стягнення (компенсація) розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката коштом протилежної сторони спору.

Актуальна практика судів Харкова та області свідчить, що стягнення витрат на адвоката не викликає особливих труднощів та, як правило, підлягає задоволенню в повному обсязі або ж співмірному частковому.

Проаналізувавши рішення адміністративних, господарських і судів загальної юрисдикції, не виявлено впливу практики на конкретні особливості такого стягнення, тому пропоную детально поглянути на це питання з погляду господарської юрисдикції.

Процесуальне законодавство вказує, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги коштом держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Безумовно, для того, щоб клопотати перед судом про стягнення витрат на правничу допомогу, необхідно довести їх наявність, співмірність та реальну необхідність їх понесення.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. 

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір — обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

Як правило, договір про надання правової допомоги, додаткова угода до нього, акт приймання-передачі наданих послуг за наявності платіжного доручення належно підтверджують факт понесення витрат на адвоката. 

Хоча у випадку отримання гонорару за «справу загалом» чи за окрему стадію судового провадження доцільно надати детальний опис виконаної роботи за договором.

Говорячи про певні недоліки, що зумовлюють зменшення розміру стягнення витрат на адвоката або ж відмову в такому стягненні, можна виділити зазначення в акті, детальному описі вартості послуг за судове засідання, яке не відбулося, процесуального документа, що не прийнятий судом.

Суд, ознайомившись з актом приймання-передачі наданих послуг і виконаних робіт, вказав, що адвокатом безпідставно включено до нього послугу за участь у судовому засіданні 04.11.2020, бо судове засідання з розгляду справи в цей день не відбулось (справа 922/2419/20).

У матеріалах справи містяться додаткові письмові пояснення відповідача від 01.12.2020 з додатковими доказами. За своїм характером вказані пояснення стосуються суті справи. Проте вказані письмові пояснення були подані відповідачем з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі від 08.09.2020, без доказів їх надіслання іншій стороні. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2020 не прийнято додаткові докази на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для покладання вказаних витрат відповідача у розмірі 4800,00 грн на позивача (справа 922/932/20).

Щодо обсягу формування правової позиції та складання процесуального документа

Що стосується п. 8 акту виконаних робіт від 23.06.2020, згідно з яким до Господарського суду Харківської області було подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи N 922/3439/19 (судових рішень у подібній справі N 922/3440/19), що оцінюється адвокатом в 1000,00 грн, суд зазначає, що дійсно 18.06.2020 відповідач подав відповідне клопотання, в якому останній на підтвердження доводів, висвітлених у відгуку на позов, просив долучити до матеріалів справи Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі N 922/3440/19 та Ухвалу Верховного Суду від 21.04.2020, згідно з якими судами розглядалась подібна справа між тими самими сторонами, однак щодо іншого предмета, де судами було відмовлено в задоволенні позовних вимог прокуратури. Однак суд зазначає, що вказана послуга безпосередньо пов’язана зі складанням та поданням до суду відзиву на позов, оскільки вказані рішення судів, які долучені до цього клопотання, подані відповідачем як підтвердження вже сформованої позиції щодо позовних вимог, вказаних у відзиві на позов, а тому вартість послуги подання клопотання про доручення судової практики, на обґрунтоване переконання суду, повинна входити до вартості послуги «складення та подання відзиву на позов» (справа 922/3439/19).

Вплив співмірності розміру, коштів стягнутих за рішенням суду, та розміру гонорару

Колегія суддів враховує, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції є явно неспівмірним зі складністю справи та сумою задоволених судом апеляційної інстанції позовних вимог, з урахуванням того, що ця справа віднесена до категорії малозначних із сумою позову 82 972 грн, який за результатами апеляційного перегляду задоволено частково на суму 40310 грн, що становить 48,8 % суми позову, тоді як заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції (30276 грн) становить 75,1 % задоволених судом апеляційної інстанції позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції до 4000 грн від попередньо заявленої суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Справа 922/140/20

Подання шаблонних позовів, при встановленні такого факту, призведе до зменшення розміру стягуваного гонорару адвоката.

Судом апеляційної інстанції також взято до уваги те, що відповідачем до заперечень проти розрахунку витрат на правничу допомогу додано іншу позовну заяву № 0309/36 від 03 вересня 2019 року про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, підписану іншим адвокатом — представником ТОВ «Спектр-Агро», зі змісту якої вбачається, що вона містить майже ідентичний зміст правового обґрунтування щодо позовної заяви в цій справі (справа 922/3474/19).

Якщо договірні відносини між клієнтом та адвокатом дозволяють, суди стягують витрати на адвоката, що повинні бути понесені в майбутньому. Крім того, зустрічаються випадки, коли суди посилаються на рекомендовані ставки, затверджені Рішенням Ради адвокатів Харківської області (справа 905/2384/19).

Щодо стягнення «гонорару успіху» судова практика розділилась: в одних випадках такі вимоги задовольняють, в інших — навпаки.

Так, в рішенні у справі 922/3986/19 зазначено: судом апеляційної інстанції враховано, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

В іншій справі (922/1669/20) суд вказав, що в цьому випадку звернення з заявою про стягнення суми як «гонорару успіху» не може належати до витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки це є домовленості про сплату «гонорару успіху» у межах правовідносин між ними та може розглядатися питання щодо обов’язковості такого зобов’язання.

Гонорар за прийняття судового рішення на користь клієнта є так званим гонораром успіху, який фактично адвокатові не сплачувався, а передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи за доброю волею клієнта.

Отже, дотримання принципів співмірності, обґрунтованості та необхідності понесення судових витрат повною мірою забезпечує позитивне рішення щодо стягнення витрат на послуги адвоката.