КИЇВ — 22 березня 2021 року. Президент вніс на розгляд парламенту законопроєкт №5246 про створення інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Його ідея важлива та прогресивна, та фахівці наголошують на наявності невирішених питань. Детальніше про це розповіла Аліна Ігнатенко, адвокатка, старша юристка Ario Law Firm.

— У Верховній Раді зареєстровано президентський законопроєкт №5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування».

Ним передбачено впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, що забезпечуватиме створення, збирання, зберігання, пошук, обробку та передачу інформації в кримінальному провадженні. 

Сама ідея її створення не є чимось унікальним. Подібні програми функціонують у низці країн світу: США, Великобританії, Канаді, Швеції. Україна може стати чи не першою країною на пострадянському просторі з подібним функціоналом. 

Діджиталізація досудового розслідування справді могла б сприяти підвищенню ефективності кримінального процесу та дебюрократизації деяких процесів. Також запропоновані зміни могли б покращити взаємодію між судом, обвинуваченням та захистом. Та є деякі «але».

Що пропонується. Коротко

Законопроєкт:

— визначає поняття інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування;

— визначає суб’єктів, якими буде затверджено порядок функціонування такої системи (Офіс Генерального прокурора; орган, у складі якого функціонує орган досудового розслідування; орган, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 КПК України);

— передбачає взаємодію з ЄРДР та автоматизованою системою документообігу суду. При цьому не виключається можливість взаємодії з іншими системами. З якими саме — не уточнюється.

Доступ до такої системи матимуть слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, захисник (за його згодою) та, як зазначено в законопроєкті, інші учасники кримінального провадження (наприклад, свідок, заявник, потерпілий, експерт тощо). Та, на мій погляд, логічнішим виглядало б надання доступу виключно сторонам кримінального провадження.

Законопроєкт передбачає, що матеріали досудового розслідування, які містить система, надаватимуть в електронній формі. А за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду зможуть надаватися у паперовій формі. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування здійснюватиметься шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.

Проєктом також передбачається відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу цієї системи. Але не уточнюється, про яку саме відповідальність йде мова, не вказано, яким саме законом формується ця відповідальність.

І найважливіша, на мій погляд, зміна: документи, підписані в такій системі з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису), їх примірники у паперовій та електронній формі визнаються оригіналами документів.

Зазначу, що серед професійної спільноти є дискусія щодо фальсифікацій таких документів. Я ж дотримуюсь думки, що документи з КЕП підробити дуже проблематично, а їх дійсність перевіряється дуже просто. Тому особисто я не вбачаю тут потенційної загрози.

Реалізація Закону: що потребує уточнення

1. Оновлення кримінального процесуального законодавства

У разі ухвалення законопроєкту чинне кримінально-процесуальне законодавство потребуватиме низки змін і доповнень. Зокрема, мова йде про ухвалення нормативно-правової основи запровадження ЕКП (електронного кримінального провадження). Наприклад, у кримінальному процесуальному законодавстві одним із основних процесуальних документів (на стадії досудового розслідування) є протокол, який підписується всіма учасниками процесуальної дії. Проте наразі не визначено порядок і відповідальність за інтеграцію процесуальних документів із паперової форми в електронну.

2. Критерії надання доступу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування

Наразі під час досудового розслідування слідчий сам визначає, які саме документи надавати сторонам кримінального провадження на ознайомлення. З впровадженням електронної системи досудового розслідування не зрозуміло, як саме визначатимуться межі доступу сторін до матеріалів. Звісно, я не маю на увазі питання проведення негласних слідчих дій

3. Можливість фальсифікації документів

У разі, якщо порядком не будуть ухвалені конкретні строки завантаження до системи документів, то це залишить лазівку для зловживань процесуальними обов’язками з боку окремих представників правоохоронних органів. Адвокати часто стикаються з тим, що відповіді на клопотання учасників сторін надходять через декілька місяців, хоча дати в таких відповідях проставлені заднім числом. Відповідно до ст. 220 КПК України «Розгляд клопотань під час досудового розслідування» на такі відповіді передбачено не більше трьох днів з моменту подання.

4. Що з фото- та відеодоказами?

Якщо законопроєкт прирівнює електронні документи з КЕП до оригіналів, то що робити з фото-та відеоматеріалами? Наразі такі докази вважаються належними лише за умови надання першоджерела.

Життя після законопроєкту: що може змінитися

На мою думку, серед вигодоотримувачів від впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування — потерпілі. Так, вони нарешті отримають можливість оперативного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. 

Ні для кого не секрет, що потерпілі в Україні давно обмежені у своїх процесуальних правах. Часто правоохоронні органи не зацікавлені в проведенні оперативного та якісного розслідування в інтересах жертв злочину. У моїй практиці бували випадки, коли декілька місяців поспіль я як представник потерпілого буквально завалювала клопотаннями слідчого і навіть отримувала від нього відповіді про долучення цих клопотань до матеріалів кримінального провадження. Та потім у суді на мене чекав сюрприз, коли я дізнавалася, що це провадження було закрито постановою слідчого два місяці тому — саме в той час, коли я надсилала йому клопотання.

Деякі урядовці наголошують, що впровадження системи вплине на зменшення навантаження на правоохоронні органи. З огляду на те, що ці документи так чи інакше необхідно буде створювати, опрацьовувати, а у деяких випадках, можливо, навіть оцифровувати, то це, очевидно, не зможе значно вплинути на розвантаження правоохоронних органів.

Замість висновку

Сама ідея запровадження ІТС досудового розслідування, навіть з огляду на ще не врегульовані питання, вбачається правильною та прогресивною. 

Але основне питання полягає в тому, як впроваджуватиметься система у разі ухвалення ВРУ відповідного законопроєкту. Наразі ми бачимо не надто позитивний приклад реалізації роботи електронного суду. Мова йде про належне функціонування системи ЄСІТС у багатьох судах. 

Не виключаю, що така ж ситуація може скластися і з електронною системою досудового розслідування. Деякі підрозділи правоохоронних органів просто не матимуть відповідних можливостей її впровадження.