Електронне досудове розслідування: прорив у кримінальному процесі?

КИЇВ — 22 березня 2021 року. Президент вніс на розгляд парламенту законопроєкт №5246 про створення інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Його ідея важлива та прогресивна, та фахівці наголошують на наявності невирішених питань. Детальніше про це розповіла Аліна Ігнатенко, адвокатка, старша юристка Ario Law Firm.

— У Верховній Раді зареєстровано президентський законопроєкт №5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування».

Ним передбачено впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, що забезпечуватиме створення, збирання, зберігання, пошук, обробку та передачу інформації в кримінальному провадженні. 

Сама ідея її створення не є чимось унікальним. Подібні програми функціонують у низці країн світу: США, Великобританії, Канаді, Швеції. Україна може стати чи не першою країною на пострадянському просторі з подібним функціоналом. 

Діджиталізація досудового розслідування справді могла б сприяти підвищенню ефективності кримінального процесу та дебюрократизації деяких процесів. Також запропоновані зміни могли б покращити взаємодію між судом, обвинуваченням та захистом. Та є деякі «але».

Що пропонується. Коротко

Законопроєкт:

— визначає поняття інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування;

— визначає суб’єктів, якими буде затверджено порядок функціонування такої системи (Офіс Генерального прокурора; орган, у складі якого функціонує орган досудового розслідування; орган, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 КПК України);

— передбачає взаємодію з ЄРДР та автоматизованою системою документообігу суду. При цьому не виключається можливість взаємодії з іншими системами. З якими саме — не уточнюється.

Доступ до такої системи матимуть слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, захисник (за його згодою) та, як зазначено в законопроєкті, інші учасники кримінального провадження (наприклад, свідок, заявник, потерпілий, експерт тощо). Та, на мій погляд, логічнішим виглядало б надання доступу виключно сторонам кримінального провадження.

Законопроєкт передбачає, що матеріали досудового розслідування, які містить система, надаватимуть в електронній формі. А за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду зможуть надаватися у паперовій формі. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування здійснюватиметься шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.

Проєктом також передбачається відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу цієї системи. Але не уточнюється, про яку саме відповідальність йде мова, не вказано, яким саме законом формується ця відповідальність.

І найважливіша, на мій погляд, зміна: документи, підписані в такій системі з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису), їх примірники у паперовій та електронній формі визнаються оригіналами документів.

Зазначу, що серед професійної спільноти є дискусія щодо фальсифікацій таких документів. Я ж дотримуюсь думки, що документи з КЕП підробити дуже проблематично, а їх дійсність перевіряється дуже просто. Тому особисто я не вбачаю тут потенційної загрози.

Реалізація Закону: що потребує уточнення

1. Оновлення кримінального процесуального законодавства

У разі ухвалення законопроєкту чинне кримінально-процесуальне законодавство потребуватиме низки змін і доповнень. Зокрема, мова йде про ухвалення нормативно-правової основи запровадження ЕКП (електронного кримінального провадження). Наприклад, у кримінальному процесуальному законодавстві одним із основних процесуальних документів (на стадії досудового розслідування) є протокол, який підписується всіма учасниками процесуальної дії. Проте наразі не визначено порядок і відповідальність за інтеграцію процесуальних документів із паперової форми в електронну.

2. Критерії надання доступу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування

Наразі під час досудового розслідування слідчий сам визначає, які саме документи надавати сторонам кримінального провадження на ознайомлення. З впровадженням електронної системи досудового розслідування не зрозуміло, як саме визначатимуться межі доступу сторін до матеріалів. Звісно, я не маю на увазі питання проведення негласних слідчих дій

3. Можливість фальсифікації документів

У разі, якщо порядком не будуть ухвалені конкретні строки завантаження до системи документів, то це залишить лазівку для зловживань процесуальними обов’язками з боку окремих представників правоохоронних органів. Адвокати часто стикаються з тим, що відповіді на клопотання учасників сторін надходять через декілька місяців, хоча дати в таких відповідях проставлені заднім числом. Відповідно до ст. 220 КПК України «Розгляд клопотань під час досудового розслідування» на такі відповіді передбачено не більше трьох днів з моменту подання.

4. Що з фото- та відеодоказами?

Якщо законопроєкт прирівнює електронні документи з КЕП до оригіналів, то що робити з фото-та відеоматеріалами? Наразі такі докази вважаються належними лише за умови надання першоджерела.

Життя після законопроєкту: що може змінитися

На мою думку, серед вигодоотримувачів від впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування — потерпілі. Так, вони нарешті отримають можливість оперативного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. 

Ні для кого не секрет, що потерпілі в Україні давно обмежені у своїх процесуальних правах. Часто правоохоронні органи не зацікавлені в проведенні оперативного та якісного розслідування в інтересах жертв злочину. У моїй практиці бували випадки, коли декілька місяців поспіль я як представник потерпілого буквально завалювала клопотаннями слідчого і навіть отримувала від нього відповіді про долучення цих клопотань до матеріалів кримінального провадження. Та потім у суді на мене чекав сюрприз, коли я дізнавалася, що це провадження було закрито постановою слідчого два місяці тому — саме в той час, коли я надсилала йому клопотання.

Деякі урядовці наголошують, що впровадження системи вплине на зменшення навантаження на правоохоронні органи. З огляду на те, що ці документи так чи інакше необхідно буде створювати, опрацьовувати, а у деяких випадках, можливо, навіть оцифровувати, то це, очевидно, не зможе значно вплинути на розвантаження правоохоронних органів.

Замість висновку

Сама ідея запровадження ІТС досудового розслідування, навіть з огляду на ще не врегульовані питання, вбачається правильною та прогресивною. 

Але основне питання полягає в тому, як впроваджуватиметься система у разі ухвалення ВРУ відповідного законопроєкту. Наразі ми бачимо не надто позитивний приклад реалізації роботи електронного суду. Мова йде про належне функціонування системи ЄСІТС у багатьох судах. 

Не виключаю, що така ж ситуація може скластися і з електронною системою досудового розслідування. Деякі підрозділи правоохоронних органів просто не матимуть відповідних можливостей її впровадження.

Do you have an interesting idea for an event?

The UBA web-site uses cookies and other technologies so that we can remember your preferences and find out exactly how you use our web-site. Processing of the given data takes place in accordance with the Regulation on the Processing and Protection of Personal Data of the All-Ukrainian Non-Governmental Organization "Ukrainian Bar Association". For more information about the Regulation please follow the link.
By clicking "YES", you consent to the use of cookies and other technologies when visiting our web-site.
YES