Про (не)конституційність застосованих санкцій щодо ZIK, «112 Україна», NewsOne

КИЇВ — 04 лютого 2021 року. Вже другу добу поспіль не вщухає бурхливе обговорення рішення Ради нацбезпеки та оборони про застосування санкцій проти власника низки українських телеканалів і відповідного Указу Президента. Суспільство розділилося на два табори: одні обурені подією, називаючи таке рішення тиском на свободу слова, а його втілення — незаконним. Інші впевнені в зворотному, хоча й погоджуються — законність є вельми сумнівно.

Вчора ми оперативно зібрали коментарі експертів щодо юридичної оцінки ситуації — сьогодні ж вирішили остаточно розставити всі крапки над «і». Допоміг проаналізувати ситуацію від А до Я Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини Микита Жуков.

Спеціально для The Page.

— Вже другу добу поспіль юридична та політична спільноти обговорюють питання законності рішення Президента щодо блокування каналі 112, ZIK, NewsOne.

Традиційно стрічка Фейсбук, новини на каналах й інших ЗМІ поділяються на два табори: прихильники рішення Президента та його противники. Та більшість таких публікацій, новин здебільшого мають політичну прикрасу. Тож, пропонуємо розібратись з холодним розумом у юридичній складовій цього питання та відповісти чи законне все ж таки рішення Президента.

Хронологія

4 жовтня 2018 року Верховна Рада України (тоді ще VIII скликання) приймає постанову Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Санкції мали застосовуватися до ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «Аріанда ТВ», ТОВ «Новий фомат ТВ», ТОВ «ТВ Вибір», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Партнер ТВ» (канали 112 Україна і NewsONE). Водночас такі санкції не були остаточно втілені в життя, оскільки надалі не було відповідного рішення РНБО, яке б Президент ввів своїм Указом в дію.

17 жовтня 2019 року Постановою ВРУ було створено тимчасову слідчу комісію (ТСК) для проведення розслідування відомостей щодо дотримання вимог законодавства під час зміни власників інформаційних телеканалів та забезпечення протидії інфовпливу РФ. В результаті було підготовлено Звіт ТСК, у якому, зокрема, пропонувалось направити його до Офісу Генпрокурора, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державного бюро розслідувань, Державної фіскальної служби України, а також Національного антикорупційного бюро України для перевірки викладеної у ньому інформації та, за наявності підстав, вжиття зазначеними органами передбачених законом заходів реагування. 

Однак, 17 червня 2019 року на засіданні ВРУ Звіт ТСК підтримано не було. За нього проголосував лише 191 депутат. До речі, майже всім складом, окрім трьох відсутніх депутатів, «проти» голосували депутати фракції політичної партії «Європейської солідарності».

2 лютого 2021 року Рада нацбезпеки та оборони України приймає рішення Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). 

І цього ж дня Президент вводить в дію рішення РНБО, чим остаточно застосовує санкції, передбачені згаданим рішенням.

Що передбачає рішення РНБО?

Рішення РНБО, введене в дію Указом Президента України передбачає застосування персональних санкцій до Тараса Козака строком на 5 років, у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України та інше. А також рішенням накладаються санкції на ТОВ «Аріанда ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «ТВ Вибір», ТОВ «Телерадіокомпанія 112-ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «Нові комунікації» так само строком на 5 років (канали 112, ZIK, NewsOne). Такими санкціями, зокрема, передбачена заборона користуватися радіочастотами, що як наслідок призводить до припинення мовлення строком на 5 років. 

Цікаво й те, що в Рішенні РНБО вказується, що до Козака та зазначених юросіб (телеканалів) можуть застосовуватись й інші санкції, які в рішенні чітко не вказані.

На додаток, п. 25 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» саме й дозволяє застосовувати інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом. А значить залишається лише здогадуватись які ще додаткові санкції можуть бути застосовані до каналів та їх власника.

До речі, досить сумнівним виглядає розкриття в Рішенні РНБО таких персональних даних, як ІПН (ідентифікаційний номер), місце реєстрації, серія та номер паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон. За логікою РНБО місце реєстрації та ІПН все ж можна розголошувати в офіційних державних документах та робити їх загальнодоступними. З таким успіхом, можна було б і відомості в декларації Козака, позначені як конфіденційні, розкрити — все одно ж вже санкції ввели (юридичний гумор). 

Які підстави закладені для прийняття рішення РНБО?

Підставою названа Постанова ВРУ 2018 року (згадувалась вище) та пропозиції СБУ.

Цікаво й те, що у самій Постанові ВРУ, на яку посилаються в рішенні РНБО, Козака немає, є лише згадування про юридичних осіб.

Врешті, чи законне рішення & Указ Президента?

Почнемо з того, що підстави для введення санкції, порядок їх введення чітко передбачені Законом України «Про санкції».

Відповідно до цього Закону, санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно іноземної держави, іноземної юрособи, юрособи, яка знаходиться під контролем іноземної юрособи чи фізособи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

При цьому підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юр— чи фізособи, інших суб’єктів, які:

—  створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України;

— сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства та держави, 

— призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Отже, до громадян України санкції можуть застосовуватись виключно, коли ті здійснюють терористичну діяльність. А отже, вводячи в дію санкції проти Козака, можна припускати, що у СБУ, РНБО та Президента було достатньо відомостей для того, щоб бути впевненими в тому, що депутат здійснює терористичну діяльність. Оскільки інших підстав для введення санкцій проти громадянина України немає.

Та з цього постає цілком логічне питання: якщо підстави для введення санкцій були, тоді чому Козаку не повідомлено про підозру у вчинення відповідного злочину? Тим більше депутатську недоторканність зняли, а Регламент ВРУ, кримінальний процесуальний кодекс України чітко передбачає механізм повідомлення про підозру депутату. 

Якщо ж реальних підстав для фактичної підозри Козака в здійсненні терористичної діяльності немає, підстав для повідомлення про підозру також немає, то виникають й значні сумніви щодо законності такого Указу. І зазначу, що саме по собі рішення РНБО не спричиняє жодних юридичних наслідків — без введення його в дію Президентом України воно фактично не підлягає виконанню та застосуванню. Через що питання щодо законності постає не довкола самого рішення РНБО, а до Указу Президента, як акта, який і перетворює таке рішення на обов’язкове.

Ба більше, особу можна вважати такою, що здійснює терористичну діяльність, коли є не тільки повідомлення про підозру, а й відповідне рішення суду. Такого рішення наразі немає.

Доволі дивно, ні?

Досить дивним у цій ситуації виглядає й те, що суспільству не надано жодного підтвердження терористичної діяльності Козака. Оскільки така практика є в резонансних злочинах: коли влаштовується брифінг, демонструються відеозаписи, розмови, окремі складові матеріалів кримінального провадження, хоч такі дії і є сумнівними з точки зору їх відповідності нормам КПК. 

Значить, доцільним була б послідовність дій… або ми й зовсім не проводимо такі брифінги, або ж проводимо їх, особливо тоді, коли це стосується терористичної діяльності нардепа.

Крім того, застосування санкцій виглядає логічним, коли вони застосовуються до іноземних суб’єктів — Україна таких осіб не може притягти до кримінальної відповідальності, отже єдиним ефективним механізмом залишаються санкції. Та коли мова йде про громадянина України, ще й про народного депутата України, то застосування санкцій без відповідного рішення суду, яким підтверджено здійснення терористичної діяльності, дещо суперечить легітимній меті Закону. 

Оскільки громадянина України і так можна притягти до кримінальної відповідальності за здійснення терористичної діяльності, а вже потім на підставі рішення суду й обґрунтовано застосувати санкції.

Підсумовуючи

Рішення щодо введення персональних санкцій до Козака є ймовірніше необґрунтованим, а за відсутністю відповідного рішення суду і сумнівно законним. 

Формально Закон України «Про санкції» не зобов’язує застосовувати санкції лише після відповідного рішення суду. Та з таким успіхом, за відсутності достатніх доказів, ввести персональні санкції можна до будь-кого. 

Здійснення терористичної діяльності є досить гучним звинуваченням, яке, на моє глибоке переконання, повинно підтверджуватись саме рішенням суду та вводитись за наявності достатньої доказової бази для цього. 

В інших випадках, хоча формально введення санкцій і буде відповідати Закону України «Про санкції», водночас воно буде суперечити принципу справедливості та може створити небезпечним прецедент, спираючись на який фактичне звинувачення в тероризмі, без подальших реальних намірів здійснення досудового розслідування, отримують і інші особи. 

Новини комітету

У вас є цікава ідея заходу?