КИЇВ — 06 листопада 2020 року.  Попередньо Верховна Рада України підтримала законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу за те, що відвідувачі не носять захисні маски. Та наскільки доцільною є пропозиція — чи працюватиме механізм взагалі? Відповіла членкиня Ради Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Оксана Нагнічук.

Спеціальний матеріал для «24 канал».

— У липні 2020 року у Верховній Раді Україн було зареєстровано два законопроєкти:

Законопроєкт реєстраційний № 3890, яким вносяться зміни до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ним пропонується встановити відповідальність підприємствам, підприємцям, установам, організаціям за пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно чи невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту, у вигляді штрафу в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто це від 3400 до 5100 грн.

Та законопроєкт реєстраційний №3891, яким вносяться зміни до Кодексу України про адмінправопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ним встановлюється відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, — у вигляді штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 150 до 255 грн.

Законопроєкт реєстраційний № 3890  вже навіть прийнято 3 листопада в першому читанні ВРУ.

Розглянемо його детальніше

Цим законопроєктом встановлюється штраф підприємствам за допуск особи до приміщення без носіння засобу індивідуального захисту, та за невжиття заходів такими підприємцями щодо перебування особи без такого засобу індивідуального захисту в приміщенні підприємця.

Контроль за допуском осіб в приміщення із носінням засобу індивідуального захисту наразі вже виконується підприємствами, підприємцями, установами, організаціями. Адже за порушення санітарних норм, порушення правил щодо карантину людей — вже встановлено відповідальність, яка застосовується як до громадян, так і до посадових осіб (ст. 42, 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тобто, встановлення ще одного штрафу за порушення практично тих самих норм, адже дотримання санітарних норм та правил щодо карантину людей — це й охоплює (в тому числі, проте не зокрема) носіння засобу індивідуального захисту, — передбачає дублювання відповідальності, яка вже передбачена законодавством.

Крім того, вважаю прийняття такої норми несправедливою стосовно бізнесів. Вкрай важко власникам бізнесів чи їх представникам відстежувати чи продовжує носити громадянин маску, пересуваючись приміщенням, після того, як його було допущено в масці.

Така відповідальність лежить саме на громадянах, оскільки вони мають розуміти настання наслідків за недотримання санітарних норм. Адже ніхто інший не зможе краще відповідати за здоров’я людей, як самі громадяни, які повинні свідомо ставитися до ситуації, що склалася, тому перекладати таку відповідальність на бізнес не є доцільним.