Карантинні обмеження в судах: баланс між правом на доступ до суду та захистом життя і здоров’я людей

ХАРКІВ  03 листопада 2020 року. Напередодні Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було прийнято рішення про встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у м. Харкові та деяких районах Харківської області.

Для запобігання виникнення та поширення вірусних захворювань в деяких судах були встановлені певні протиепідемічні обмеження. Про їх законність розповів член Ради Відділення АПУ в Харківській області, адвокат, керуючий партнер АО «ЮК «Арес» Роман Чумак.

Обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину

На перший погляд, відповідне карантинне обмеження може порушувати принцип гласності та відкритості судового засідання.

Відповідно до Конституції України, гласність судового процесу є однією з основних засад судочинства в Україні. Відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів», розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Отже, з цих законодавчих вимог можна зробити висновок, що право осіб бути присутніми у відкритому судовому засіданні може бути обмежене лише законом.

Через карантин, який був встановлений на території України, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», до Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України були внесені зміни, що стосувалися доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, а саме: «Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи».

Враховуючи вищенаведене, обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, є законним та не порушує принципу гласності і відкритості судового процесу при сукупності двох умов: 1) у господарському чи цивільному судочинстві; 2) перебування осіб, які не є учасниками судового процесу, в судовому засідання становитиме загрозу життю чи здоров’ю осіб.

Проте важливо зазначити, що через те, що ми живемо у час комп’ютерних технологій, то з метою належної реалізації принципу гласності й відкритості як одного з ключових принципів правосуддя, можна створити режим відео- чи аудіотрансляції судового засідання, щоб особи, які не є учасниками судового процесу, могли бути присутніми «заочно». До речі, відповідні заходи значно спростили б і можливість участі представників засобів масової інформації у судових засідань, доступ яких також може бути обмежений через запроваджені карантинні заходи.

Тимчасове припинення проведення судових засідань у режимі відеоконференції за дорученням інших судів та установ

Для запобігання поширення коронавірусу серед працівників судів та відвідувачів, керівництвом деяких судів було видане розпорядження тимчасово припинити проведення судових засідань в режимі відеоконференції за дорученням інших судів та установ. Дійсно, це викликає певні труднощі в доступі до суду. Наприклад, хоча б через те, що транспортне сполучення у деяких регіонах заблоковане і просто доїхати до суду є неможливим.

У деяких випадках, через відсутність повноцінного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, одним із завдань якої є проведення відеоконференцій в режимі реального часу, для деяких осіб доступ до суду стане неможливим, адже не всі учасники судових засідань мають власні технічні засоби.

Тому якраз у даному випадку хотілося б зазначити, що право на доступ до суду може бути порушене, адже якщо обмежувати подібні відеоконференції, то присутність учасників та інших осіб у судовому засіданні може бути заблокована.

При цьому, необхідно зазначити, що суди не обмежують можливість учасників судової справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що є можливим у господарському, адміністративному та цивільному процесах. Перешкодами у реалізації цієї можливості може бути відсутність в осіб таких засобів, складність у підтверджені особи учасника справи, яке здійснюється із застосуванням електронного підпису, адже не кожен його має, чи технічні несправності у програмному забезпеченні. Ці проблеми мають зникнути, коли ЄСІТС нарешті запрацює на повну потужність. 

Nota bene! Доречним буде згадати рішення ЄСПЛ «Голдер проти Британії», в якому право на доступ до суду було виокремлене як елемент права на суд і було зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено після застосування так званого тесту на пропорційність. На жаль, подібної судової практики «ковідного» періоду поки немає, а тому ми можемо лише припустити, що якщо поставленою метою впровадження подібних карантинних обмежень є збереження життя та здоров'я осіб (і не лише суддів, а й і усіх інших осіб), то між нею і використаними засобами (обмеження доступу сторонніх осіб, припинення проведення відеоконференцій за дорученням та ін.) розумна співрозмірність існуватиме лише за умови наявності інших законних способів та засобів реального доступу до суду.

У підсумку, наразі подібні карантинні заходи дійсно можуть обмежувати право на доступ до суду. Виходом з цієї ситуації може стати запровадження єдиного програмного забезпечення відеоконференцій та трансляцій судових засідань (на кшталт ЄСІТС) та прийняття єдиного для всіх судів акту, який регулюватиме діяльність судів в умовах пандемії COVID-2019.

Новини відділеннь

У вас є цікава ідея заходу?

Сайт використовує cookies та інші технології для того, щоб ми могли запам’ятовувати Ваші вподобання та дізнаватись, як саме Ви використовуєте наш сайт. Обробка вказаних даних відбувається відповідно до Положення про обробку та захист персональних даних Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», з яким можна ознайомитися за посиланням.
Натискаючи «ТАК», Ви надаєте згоду на використання cookies та інших технологій під час відвідування нашого сайту.
ТАК