Як оскаржити «лист щастя»: покрокова інструкція

КИЇВ — 05 червня 2020 року. З 1 червня в Україні запрацювала система автофіксації правил дорожнього руху. На першому етапі штрафуватимуть лише за перевищення швидкості. Що робити у випадку, якщо отримав «лист щастя»? Як оскаржити штраф та чи є шанси на самозахист? Детальна інструкція із самозахисту від Голови Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Микити Жукова — в нашому матеріалі.

Строк оскарження постанови

Оскаржити «лист щастя», а говорячи юридичною мовою — постанову по справі про адміністративне правопорушення, можна протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили. Постанова вважається такою, що набрала законної сили, після її вручення особі, отримання поштового повідомлення про вручення, відмову в її отриманні або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Отже, як тільки ви отримали «лист щастя», у вас є цілих 10 днів на те, щоб підготувати заяву до суду з метою його оскарження.

«Це все добре, однак якщо я не вклався у цей строк? Наприклад, я перебуваю в лікарні, то що мені роботи?» — можете запитати ви.

Хвилюватися не варто, оскільки ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначає, що в разі пропуску 10-денного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правосильним розглядати скаргу.

Переліку поважних причин немає, і суд буде вирішувати, чи є причина поважною, чи ні, в кожному окремому випадку. Тож варто подавати скаргу, навіть якщо ви і пропустили строк на оскарження постанови, оскільки суд може встановити, що пропустили ви цей строк саме за наявністю поважної причини.

Куди таку заяву подавати?

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме норма ст. 288, дає можливість оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у вищий орган (вищій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Особисто моя порада, виходячи із власного досвіду оскарження постанов — звертатися краще до суду. Тому пропоную зосередитися саме на особливостях оскарження постанови у суді.

Як зазначалося вище, це питання детально врегульоване Кодексом адміністративного судочинства (ст. 286 Кодексу).

Позовна заява щодо оскарження постанови подається до місцевого загального суду як адміністративного суду (простіше кажучи, до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду) за місцем проживання позивача або за місцеперебуванням відповідача (органу, що склав постанову), саме за вибором позивача. Отже, якщо ви проживаєте в Голосіївському районі м. Києва, то позовну заяву можете подавати до Голосіївського районного суду міста Києва. Однак при помилці із вибором суду за його територіальною належністю можете не хвилюватися. Чому? Оскільки відповідно до ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства, навіть якщо ви й помилитесь із судом (наприклад, замість Голосіївського районного суду м. Києва відправите позовну заяву до Дарницького районного суду м. Києва), вашу позовну заяву суд самостійно направить до територіально належного суду. Для аргументації своєї позиції можете використати той факт, що не ви перебували за кермом; що фотозображення є нечітким; що зафіксована швидкість руху не вашого транспортного засобу, а того, що рухався поруч, та інше.

За наслідками розгляду справи суд має право:

1. Залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву — без задоволення.

2. Скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

3. Скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

4. Змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але щоб стягнення не було посилено.

Водночас, судове рішення І інстанції не є остаточним. Ви його можете оскаржити до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня проголошення відповідного судового рішення.

Наостанок. Найбільш прозаїчна частина 

Це питання сплати судового збору за подання позовної заяви до суду щодо оскарження постанови. Так, відповідно до ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Саме ця норма дозволяла багатьом юристам зекономити кошти своїх клієнтів та збільшувала рівень доцільності оскарження таких постанов (оскільки якщо за оскарження судовий збір не сплачується, то чому б і не випробувати долю).

Але 18.03.2020 року Верховний Суд, розглядаючи справу № 543/775/17, прийняв постанову, у якій дійшов висновку, що за подання позовної заяви щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн. Ось такі сумні новини, які наразі змушують замислитись, а чи варто тоді взагалі оскаржувати штраф у розмірі 255 грн (який, до того ж, можна зменшити до 127,50 грн, якщо сплатити штраф протягом 10 днів з моменту отримання «листа щастя»). Однак варто розуміти, що у випадку перемоги та скасування постанови судовий збір вам буде повернуто.

Звичайно, що лише вам як отримувачам «листів щастя» вирішувати, чи варта гра свічок. Водночас, якщо ви впевнені у своїй правоті, зокрема і в тих випадках, коли за кермом ви не перебували, а штраф виписали саме на вас, то пам’ятайте: немає нічого шляхетнішого, ніж відстоювати справедливість та боротися за власні права.

Новини комітету

У вас є цікава ідея заходу?