КИЇВ — 07 березня 2020 року. Лідерство – це вплив, відповідальність, виклики, з якими потрібно впоратися та взаємна підтримка. Тривалий час це визначення мало сильний гендерний наголос. Та чи існує він сьогодні? На якій сходинці стоїть питання жіночого лідерства зараз? Якими є шанси зайняти керівну ланку для жінки? Наскільки вагомою є її роль та виграшною готовність суспільства сприймати її, як невід‘ємну складову процесу (загально)творчості?

Пряму мову найрізноманітнішого голосу жіночого лідерства мали змогу почути на Форумі, організованому Асоціацією правників України.

Еволюція лідерства & політика рівних можливостей

Захід, присвячений жіночому лідерству відкрила одна з його організаторок, Світлана Мусієнко, партнерка Sayenko Kharenko. Про його мету вона каже просто: «Leadership for impact» — «лідерство заради впливу». Вона твердо переконана — варто регулярно підбивати підсумки, адже це безумовно сприяє якісному обміну досвідом, а, значить, і розкриттю професіонального потенціалу. Форум став саме таким місцем.

Ключовою з висвітлених проблем стали стереотипи — автоматизовані програми шаблонів мислення, які акумулюють попередній досвід поколінь. З плином часу їх наявність перестала бути механізмом захисту, ба більше — тепер вони перешкоджають подальшому розвитку суспільства. Позбавлятися стереотипів закликала Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики. Вона вважає їх структурним насиллям, яке лишає індивідуальність можливості розвитку, без огляду на гендерну належність. Необхідним при цьому, на її думку, є сприяння державою утвердження рівних можливостей у процесі управління:

«Держава та суспільство мають здійснювати позитивні зобов’язання, як це закріплено, наприклад, у Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Сьогодні чоловіки обмежені в тому, щоб піти в декретну відпустку замість дружини. Законодавством це передбачено, та на практиці не працює. Це прогалини в Законі, які потрібно виправити».

Підтверджує цю тезу думка одного з учасників заходу, Президента АПУ, Дениса Бугая:

«Я теж доволі часто зустрічаюся з дискримінацією. Скажу просто: доки у чоловічих вбиральнях не з’являться пеленальні столики — дискримінація буде існувати з обох сторін».

Бути ким завгодно або «перевертати пінгвінів теж солідно»

Серед спікерок заходу був зібраний різноманітний масив лідерок не лише юридичного ринку. Так, Соня Кошкіна, журналістка, шеф-редакторка і співвласниця Lb.ua, взагалі не бачить різниці у гендерному визначенні лідерства. Крім того, вона вбачає у ньому суттєвий спільний аспект: «Лідерство — це тяжкий хрест. Це цілодобова відповідальність та самотність. Відповідальність за інших. Боязнь ризиків, помилок і падінь. І розділити її нема з ким». При цьому, вона наголошує — помилки набагато важливіші за успіхи у контексті їх обговорення і аналітики, адже саме вони сприяють прогресу.

#Поради від Соні Кошкіної, універсальні для гендерно-вікового сприйняття:

1. Віра в себе та власні можливості. «Для мене стало одкровенням усвідомлення наявності у людей сумнівів у власних силах. Це неприйнятно, бо ви — найкращі. Завжди».

2. Улюблена справа. «Багато людей обирають вигоду або престиж. І аж ніяк від цього не стають щасливішими. Знаєте, є така професія — перегортати пінгвінів. Річ у тім, що, задравши клепку догори, вони падають та не можуть піднятися — гинуть через це. Спеціальні ж люди допомагають їм встати. Це теж солідно — пам'ятайте та насолоджуйтесь своєю справою».

3. «Бери і роби». «Та не бійся цього».

4. Постійні самоосвіта та розвиток. «А головне тут — навчатися саме для результату».

Дослідження «Women in law 2020»: дійсний зріз реальності

Результати чергового дослідження щодо доступу жінок до професії від Юридичної газети презентувала генеральна директорка видання Олена Осмоловська.

В опитуванні взяли учать 420 жінок, середній досвід роботи у професії яких – 10,6 років. Це переважно представниці юридичного бізнесу, юридичних компаній та департаментів і адвокатури.

Результати дослідження ми вже детально розглядали у попередньому матеріалі.

«Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників»

У продовження заходу учасники проаналізували результати дослідження та поділилися власними кейсами: як досягати успіху максимально безболісно.

Оляна Гордієнко, директорка з корпоративного управління групи ICU наголосила на необхідності work&life balance: не обирати, а поєднувати. Ключове у дотриманні балансу, за її словами — відсутність дискомфорту. Якщо ти відчуваєш себе комфортно — рух триває за правильним вектором.

А от на думку Оксани Дягілєвої, директорки Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ, деяким жінкам бракує відповідальності та здорової самокритики. Вона переконана — завдяки природній мультифункціональності, жінка є найкращим лідером, та, все ж, їй ніхто не заважає втілити власний потенціал. Ні(хто)що, окрім внутрішніх упереджень:

«Чи впливають на нас стереотипи? Відповідь на це питання є ключовим. Будемо відверті - ми їх використовуємо, як виправдання, бо зручніше повірити у наявність такого стереотипу, ніж взяти на себе відповідальність. Давайте виправляти цей стереотип та критичніше до себе ставитися».

Обирати — не протизаконно

Вже традиційний принцип work&life balance не є обов’язковим у побудові власного щастя: так, Інна Хомич, директорка з правових питань ТОВ «Нова Пошта-Центр» належить до 4% жінок, які не обирають між роботою та сім'єю. Вона переконана, що лідерство все ж передбачає самотність та, на противагу колегам, зауважує:

«Для себе я обрала кар’єру. Нині постає вибір: «Кар'єра чоловіка чи моя?». Мене здивували результати анкетування, мовляв 78% респонденток не зустрічали гендерних упереджень. Я особисто проходила все, що окреслено в анкеті: «Дівчинко, приготуй-но каву». Звісно, для жінки природньо турбуватися про своє потомство. Тим паче, повірте, про компанію та бізнес вона точно зможе подбати».

Лекція про психологічне насильство: бережіть свої кордони

«Якщо ви вважаєте, що вами ніхто не маніпулює, значить, ви в руках професіоналів», — теж цілком вдала маніпуляція, стверджує Катерина Гольцберг, дитяча і сімейна психологиня, аналітична психологиня, президентка Асоціації психологів. Серед ключових аспектів психологічного насильства вона виокремилює: маніпуляції, хронічні спроби порушити особисті кордони: як психічні, так і психологічні, (нездорова) критика та шантаж.

Універсальним рецептом самозахисту від маніпуляцій у будь-якому вияві, при цьому, пані Гольцберг називає абсолютне прийняття власної індивідуальності.