КИЇВ – 07 жовтня 2019 року. Відбулося публічне обговорення проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» № 1008 із стейкхолдерами, експертним середовищем та громадськістю. Модератори зустрічі – Денис Бугай, Президент Асоціації правників України, партнер VB PARTNERS та Світлана Глущенко, членкиня Асоціації правників України. В обговоренні також взяла участь Ольга Лопушанська, координаторка законопроектної роботи Асоціації правників України.

Голова Верховного Суду Валентина Данишевська, зазначила:

«Коли будуть повною мірою впроваджені фільтри та збільшена їх кількість – зі зменшенням кількості справ ми будемо відповідно скорочувати кількісний склад суддів. Такі повноваження у нас є. Судова адміністрація та ВРП визначать необхідну кількість суддів для Верховного Суду на основі науково обгрунтованої Методики оцінки навантаження на суддів».

Пані Данішевська також додала, що для досягнення позитивних результатів у судовій реформі не має потреби змінювати закони, адже роботи вдосталь – необхідно лише налагодити ефективну комунікацію між усіма гілками влади та якісно використовувати наявні інструменти.

Наостанок, Голова Верховного Суду висловила сподівання, що у законопроекті залишаться лише ті норми, які сприятимуть покращенню ситуації у судовій сфері.

Ілля Черногоренко, керівник Проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», спостерігач від Ради Європи у Комісії з питань правової реформи при Президентові України, зазначив:

«Моніторинговий Комітет ПАРЄ звернувся до Венеційської комісії із запитом про надання висновку щодо проекту закону №1008. Вказане повноваження ПАРЄ визначене статею 3 статуту Венеційської комісії. Важливо відмитити, що зверненню ПАРЄ передували рішення Комітету Міністрів РЄ та лист Генерального секретаря РЄ, у яких українській владі було запропоновано врахувати стандарти РЄ при ухваленні вказаного проекту закону».

Ольга Лопушанська  нагадала, що АПУ висловила заперечення щодо окремих ініціатив законопроекту №1008. Зокрема, АПУ звертала увагу на проблему скорочення кількості суддів, зменшення суддівської винагороди, а також використання інституту люстрації тощо. Пані Лопушанська також подякувала за співпрацю народним депутатам України, які внесли пропозиції Асоціації до законопроекту до другого читання. Вона відзначила, що окремі пропозиції були враховані, зокрема:

– Збережено норму чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою внесення змін до нього здійснюється виключно законами про внесення змін до нього;

– Скасовано запропоноване застосування люстрації до осіб, що обіймали посади голів і заступників голів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Державної судової адміністрації України, які обіймали посади з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року;

– Вища кваліфікаційна комісія суддів України самостійно затверджуватиме свій Регламент.

Олег Макаров, народний депутат Верховної Ради України, зазначив:

«Ми пропонуємо залишити ту саму процедуру, але при цьому, судді, які визначають долю своїх колег, мають пройти тест на доброчесність». Також він переконаний, що без обговорення та залучення громадськості до цього процесу законопроект приймати не можна.

Ганна Вронська, суддя Верховного Суду, зазначила, що основним принципом має бути неможливість кардинальних змін у сфері правосуддя без обговорення із залученням судової влади:

«Призначення на посаду пожиттєво – принцип, який забезпечує незалежність судді при зміні влади. Тому для нас є важливим обговорення критичних зауважень. Ми бачимо загрозу для незалежності всієі судової гілки влади, не лише ВСУ». Також вона підкреслила — немає жодних підстав для скорочення кількості суддів.

Олександра Яновська, суддя Верховного Суду зазначила:

«Якби був запит на порушення всіх можливих стандартів, враховуючи висновки ЄСПЛ - тоді б цей закон був би дійсно вартий того. Усі стандарти щодо забезпечення незалежності передбачають, шо статус суддів має бути непорушним, а Рада Правосуддя не має бути інструментом тиску. Тим не менш, цей законопроект має безліч положень, які суперечать здоровому глузду».

Ігор Фомін, член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати ВРП, наголосив на проблемі відсутності незалежності судової влади:

«По-перше, ситуація, коли у її діяльність втручається і законодавча, і виконавча влади, є неприпустимою.  По-друге, незалежність суду грунтується, в першу чергу, на неможливості звільнити суддю з посади. Законопроект пропонує зворотне - звільнити половину суддів вищої судової інстанції - Верховного Суду».

Крім того, пан Фомін підкреслив – залишається незрозумілою процедура та мотивація такого скорочення. Він також наголосив на необхідності збереженя фінансової незалежності для судів.

Експерти також звернули увагу на значне втручання виконавчої влади в роботу судів. Зауважили, що необхідно налагоджувати співпрацю, а не зосереджувати повноваження виключно у власних руках.

На думку Сергія Козякова, Голови Вищої кваліфікаційної комісії судей України, було повністю провалено комунікацію щодо розробки цього законопроекту. Він також звернув увагу на пропозицію щодо анонімних скарг, прийняття якої, на переконання Голови ВККСУ, є неприпустимим:

«Якщо це буде дозволено – на другий день після цього буде створено «ботоферм», який окремо під конкретні процедури буде виконувати замовлення на певну порцію скарг».

Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice» підкреслив необхідність взаємодії всіх гілок влади та запобігання концентрації влади в одній з них. Також він зауважив:

«Мін'юст має повернутися до історії створення політики правосуддя, більш того – зайняти ключову роль. Тоді ефективність процесу буде максимальною».

«У першу чергу, потрібно зосередитися на наявних проблемах», - зазначив Богдан Моніч, Голова Ради суддів України. Серед них він виокремив брак суддів у судах та різний рівень оплати праці при однаковому навантаженні.

Володимир Кравчук, член Правління Асоціації правників України, суддя Верховного Суду, наголосив на необхідності проведення державної просвітницької політики у суспільстві щодо сенсу та процесу роботи суду.

У свою чергу, канадський адвокат, Любомир Маркевич, наголосив на необхідності налагодження діалогу із суспільством.