ХАРКІВ — 24 квітня 2019 року. Відбулися довгоочікувані дебати між адвокатами Дмитром Остапенком та Артемом Донцем. Предметом цієї фахової дискусії стало відоме рішення Конституційного суду щодо декриміналізації статті про незаконне збагачення.

Модератором за обопільною згодою сторін було запрошено Кирила Кролевецького, керуючого партнера АО «Кролевецький та партнери».

Вітальним словом відкрив дискусію Євген Ріяко, член Ради Відділення АПУ в Харківській області, керуючий партнер ЮК Riyako&Partners. Він наголосив на актуальності обговорення та побажав опонентам гострої й водночас продуктивної дискусії.

За результатами відкритого жеребкування першим виклав свою позицію щодо цього питання ДмитроОстапенко.

Пан Дмитро засвідчив, що, на його думку, рішення КСУ є логічним та законним. Декриміналізація ст. 368² КК України є результатом недолугої роботи саме законодавців, а не суддів. Представники Феміди, на його глибоке переконання, просто добре виконали свою роботу. Під час своєї доповіді Дмитро Остапенко оперував фактами з Конвенції про боротьбу з корупцією від 2003 року, за якою незаконне збагачення повинно визнаватися злочином. Також звернувся до історіографії імплементації цього положення, посилаючись на зміни, які були внесені до КК України в 2011, 2014, 2015 роках. Наприкінці він наголосив на важливості застосування презумпції невинуватості саме як основоположної гарантії захисту.

Наступним виступив АртемДонець. Він зазначив, що критикувати рішення КСУ — це майже те саме, що битися із вітром, адже відсутня будь-яка можливість подальшого оскарження. Як опонент він вважає недалекоглядним та недолугим не саме рішення КСУ як акт, а ті правовідносини, які декриміналізовані у нашому суспільстві. Адвокат висловив цілком логічне питання: «Чому ми надаємо за рахунок бюджету, за рахунок зарплатні суддів КСУ індульгенцію тим людям, які фактично гальмують розвиток держави? Навіщо ми власноруч створюємо для них шпарину?». Пан Артем, відповідаючи на ці питання, звернувся до думки Станіслава Шевчука, голови КСУ, який зазначив, що на сьогодні судова практика є далекою від досконалої. Зараз особа, незважаючи на презумпцію невинуватості, що передбачає відсутність обов’язку доводити свою невинуватість, повинна всіма засобами за допомогою цілої команди адвокатів захищатись. І беручи до уваги цей факт, Артем Донець вказав, що для належної реалізації цього принципу від спеціального суб’єкта злочину необхідна лише одна дія: правильно задекларувати своє майно у НАЗК.

Далі виступили експерти:

Юрій Кравченко, директор Харківського територіального управління НАБУ, висловив думку про те, що ми повернулися просто на п’ять років назад. Пан Юрій розповів про особливості ведення кримінальних проваджень, які здійснюються представниками НАБУ. Він зазначив, що не погоджується із твердженнями опонентів щодо порушення принципу невинуватості, адже позиція прокурорів САП зведена до того, щоб надати докази як винуватості, так і невинуватості. Наостанок наголосив, що у комітеті ВРУ було висловлено прохання до законодавця визначити та прийняти нову норму про незаконне збагачення.

Василь Киричко, к.ю.н., доцент кафедри кримінального права № 1 НЮУ імені Ярослава Мудрого,  у контексті світової євроінтеграції України звернув увагу, що у законодавствах таких країн, як США, Канада та Німеччина, відсутня обговорювана норма. Окрім того, всі вони категорично заперечили можливість її імплементації, оскільки вона суперечить правам людини: «Неякісний правовий продукт призначений для країн третього світу».

Іван Кучер, керівник практики антикорупційного комплаєнсу, адвокат кримінальної практики АО «Кролевецький та Партнери», наголосив, що важливість подібних заходів важко переоцінити, враховуючи те, як суспільство болісно реагує на ці потрясіння. Однак основним завданням правників наразі є пояснення суспільству, чому так відбувається. Пан Іван погодився з позицією КСУ щодо аргументів, висвітлених у рішенні. Зокрема тих, що стосуються недотримання законодавцем при формулюванні зазначеного складу злочину презумпції невинуватості. Вказує на відсутність механізмів для встановлення у законний спосіб саме незаконного збагачення особи, наділеної владними повноваженнями.

Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду України, висловила думку, що головна мета — розробити на майбутнє конструкцію правої норми, яка буде досконалою з погляду нормопроектувальної техніки та кримінально-процесуальної реалізації. Основна претензія до диспозиції статті 368² КК України полягає в умові притягнення до кримінальної відповідальності: «якщо законність підстав набуття активів не підтверджується доказами». Наостанок суддя зазначила, що у практиці розгляду справ ЄСПЛ є низка рішень, в яких перекладення відповідальності за спростування або доказування певних фактів на заявника не було визнано як порушення принципу невинуватості або як порушення заборони про свідчення проти себе в контексті права на справедливий суд.

Завершилися дебати відкритим голосуванням усіх присутніх. Результат — 50/50. Отже, фахова дискусія допомогла пролити світло на деякі аспекти цього питання, проте цього недостатньо, тому проблема декриміналізації статті про незаконне збагачення все ще залишається невирішеною. Насамкінець усі присутні мали можливість заслухати варіант Ст. 368² КК України в редакції Юрія Кравченка, який, можливо, буде покладено в основу нового закону про внесення змін до КК України.   

Висловлюємо щиру вдячність усім, хто долучився до дискусії. Відділення АПУ в Харківській області буде тримати руку на пульсі і слідкувати за подальшими законодавчими змінами у цій сфері!