Блокування доступу до Iнтернет-ресурсів: обговорення на Комітеті

КИЇВ – 29 травня 2017 року. Комітет з питань конституційного права, адміністративного права та прав людини провів засідання, де обговорили питання щодо обмеження доступу до Iнтернет-ресурсів в Україні з точки зору дотримання прав і свобод людини, закріплених міжнародними актами та Конституцією України.

Дискусія була зосереджена на питаннях законності та пропорційності заборони доступу на території України до деяких онлайн-ресурсів/сервісів, введеної в дію Указом Президента України №133/2017, а також щодо світового досвіду в цій сфері.

Своєю позицією з колегами поділилися запрошені гості заходу: Андрій Пазюк, д.ю.н., доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КHУ ім.Тараса Шевченка, керівник Лабораторії з управління Інтернетом Української Асоціації міжнародного права, та Олександр Баранов, д.ю.н., професор кафедри інформаційного права та права інтелектуальної власності НТУУ «Київський політехнічний інститут», керівник Центру теоретико-правових проблем інформаційної сфери Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України.

У заході також взяли участь члени АПУ: Олександр Ільков, член правління АПУ, партнер Kesarev Сonsulting,  Вадим Галайчук, заступник глови Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, партнер ЮФ «Хіллмонт партнерс», Сергій Кальченко, асоційований партнер ЮФ «Хіллмонт партнерс», к.ю.н., Костянтин Зеров, член Комітету з телемунікацій, IT та інтернету, асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, консультант директора НДІ ІВ НАПрН України у сфері інформаційних технологій, а також представниця провайдерів телекомунікацій – Олена Сказко, адвокат, юрист ТОВ «Інтернет Інвест», патентний повірений України.

На думку пана Андрія в частині надання доручень Інтернет-провайдерам заблокувати доступ до онлайн-ресурсів рішенням РНБО відбулося фактичне застосування секторальних санкцій за процедурою індивідуальних. Підстави порушення законності спікер також вбачає у відсутності такого виду санкції  у переліку можливих, передбачених Законом України «Про санкції», у той час як діючий Закон України «Про телекомунікації» надає операторам і провайдерам телекомунікацій право на відключення кінцевого обладнання виключно на підставі рішення суду. Сумнівною на думку пана Андріяє й правомірність поширення рішення РНБО на провайдерів телекомунікацій, адже РНБО за своїм статусом може координувати і контролювати діяльність виключно органів виконавчої влади.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012,  рішення ЄСПЛ у справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», «Ахмет Йлдірім проти Туреччини», Декларацію Кабінету Міністрів Ради Європи «Свобода спілкування в Інтернеті» та Рекомендації Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо свободи в Інтернеті, пан Андрійвважає застосовані санкції такими, що не відповідають також і критеріям обгрунтованості і пропорційності.

У той же час, Олександр Баранов зазначив, що відповідно до актів міжнародного права та Конституції України здійснення кожним права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати певним формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки тощо.

Відзначаючи наявність певної дискреції для органів влади у Законі України «Про санкції», що є неприпустимим в контексті обмеження права кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, науковець констатував, що сьогодні бракує системного підходу до забезпечення інформаційної безпеки на законодавчому рівні, а сам текст рішення РНБО України має значні юридичні неточності, зокрема, в частині обрання певних санкцій для конкретних суб’єктів санкцій. Крім того, експерт зауважив на недосконалість,  а іноді й відсутність нормативно-правового регулювання практичного здійснення заходів щодо застосування санкцій, зокрема у галузі телекомунікацій. Останнє створює умови правової невизначеності та може стати причиною надмірних дій зі сторони контролюючих органів відносно суб’єктів телекомунікаційного ринку.

Зі свого боку, пані Олена підняла низку практичних, в тому числі економічних та технічних наслідків застосування санкцій, зокрема, перехід переважної більшості суб’єктів внаслідок блокування з українських на іноземні хостінги.

Досвідом Європейського Суду з прав людини поділився пан Вадим, висловивши думку, що підстави для захисту позиції України в ЄСПЛ. Зокрема, в частині підстав застосованих санкцій, у нашої держави вони є, проте захисту потрібно звернути особливу увагу на те, щоб виключити звинувачення у політичній складовій обмежень. У свою чергу пан Костянтин розповів про практику обмежень доступу до онлайн-сервісів в Європі, де виконання таких обмежень накладається й на інтернет-провайдерів, хоча тут мова йде про обмеження, пов’язані з захистом інтелектуальної власності.

У ході обговорення були також порушені питання відсутності системного як законодавчого, так і інформаційно-просвітницького підходу до питань інформаційної безпеки, брак в українському он-лайн сегменті позитивної альтернативи російським он-лайн ресурсам, а також відсутність уваги держави, у тому числі на рівні освітніх програм, до розвитку у підростаючого покоління критичного мислення. Учасники заходу зійшлися у спільній позиції, що будь-які обмеження прав і свобод людини, мають відбуватися на основі закону, бути обгрунтованими, передбачуваними та пропорційними.

«Ініційований Комітетом захід – один з багатьох фахових майданчиків, де сьогодні відбувається обговорення першого для нашої держави прецеденту масового обмеження доступу до онлайн-ресурсів. Важливо підкреслити, що ми не тільки не заперечуємо проти необхідності вжиття заходів національної, зокрема інформаційної безпеки, а й, напроти, впевнені, що державні органи мали б розробити систему таких безпекових заходів й чітко, на рівні закону, визначити межі, підстави, критерії та способи обмежень прав і свобод людини з цією метою. За відсутності таких системних законодавчих змін ефективність застосованих заходів, на мою думку, має для окремого громадянина не стільки безпековий, скільки інформаційно-політичний аспект. Наскільки така практика ризикована для забезпечення прав і свобод людини в Україні (а такі ризики є), покаже час»,  – коментує ситуацію Альона Шуліма, модератор заходу, голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, старший радник Kesarev Consulting, заслужений юрист України.

Висловлюємо вдячність усім учасникам заходу. Долучайтеся до діяльності Комітету з питань конституційного права, адміністративного права та прав людини та надсилайте свої пропозиції та побажання на адресу: komitet@uba.ua.

Новини комітетів

У вас є цікава ідея заходу?

Сайт використовує cookies та інші технології для того, щоб ми могли запам’ятовувати Ваші вподобання та дізнаватись, як саме Ви використовуєте наш сайт. Обробка вказаних даних відбувається відповідно до Положення про обробку та захист персональних даних Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», з яким можна ознайомитися за посиланням.
Натискаючи «ТАК», Ви надаєте згоду на використання cookies та інших технологій під час відвідування нашого сайту.
ТАК