Конституційна реформа: погляд на правосуддя
КИЇВ – 8 червня 2015 року. Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України (АПУ) провів засідання для обговорення процесу підготовки проведення конституційної реформи.
Виступаючи від імені Асоціації правників України, член Правління АПУ, заслужений юрист України Олександ Ільков представив результати опитування з питань конституційного процесу, які були проведені АПУ.
«На думку правників актуальність конституційної реформи зумовлена насамперед внутрішніми чинниками, а саме необхідністю вдосконалення Конституції України для проведення внутрішніх реформ (88%) та легітимізацією конституційного поля після повернення в лютому 2014 року до Конституції України в редакції 2004 року (48%). Водночас лише 4% тих, хто взяли участь в опитуванні, пов’язують необхідність конституційних змін з реалізацією Мінських домовленостей», - повідомив Олександр Ільков.
Що стосується винесених на опитування питань у сфері правосуддя, практично одностайно (96%) була висловлена необхідність внесення змін до Конституції для ратифікації Римського Статуту. Цікаво, що майже 2/3 учасників опитування (66%) виступили за необхідність збереження чинної конституційної норми про поширення юрисдикції судів на усі правовідносини в державі. Щодо Вищої ради юстиції учасники опитування висловилися за те, що вона має стати єдиним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу (60%), працювати на постійній основі (проти цього виступили лише 12%). Учасники опитування підтримують необхідність зміни складу Вищої ради юстиції (за збереження чинного порядку формування проголосувало лише 4%), при цьому 64% не бачать серед суб‘єктів формування ВРЮ Президента України та Верховну Раду України.
«Наша мета – до завершення роботи Конституційної комісії вийти з власними пропозиціями від найпотужнішої правничої спільноти», - зазначив пан Ільков.
Коментуючи результати опитування народний депутат України, член Конституційної комісії Вікторія Пташник зазначила, що чекає від колег консолідованих пропозицій: «Ми зацікавлені в тому, щоб якомога більше правників долучились до роботи, адже саме на них лежить основна робота з розробки юридичних документів. Окрім того, ми хочемо почути думку всіх учасників процесу, тому подіваємося, що громадські обговорення пройдуть у якомога більш широкому складі», - зазначила Вікторія Пташник.
У свою чергу, член Конституційної комісії та член Правління АПУ Володимир Кравчук представив принципові положення, на яких будуватиметься робота навколо реформи системи правосуддя. Одним з найважливіших принципів є деполітизація у призначенні суддів: планується усунути з процесу Верховну Раду України, а за Президентом залишити лише «церемоніальну» роль. Сам Володимир Кравчук проти збереження за Президентом і такої функції, адже вона не несе практичної необхідності, а навпаки може створити зайві перешкоди. «У такому випадку, окрім іншого, виникають питання щодо переведення та звільнення суддів – як у цьому випадку діяти», - зазначив він. Серед інших пропозицій – скасування 5-річного «випробувального» терміну, збільшення кількості суддів у Вищій раді юстиції тощо.
Статус судді також може зазнати змін. Пропонується підвищити віковий ценз (до 30 років) та вимоги до стажу роботи, передбачивши при цьому додаткові вимоги з урахуванням спеціалізації та інстатнційності. У відповідь гарантії професійної діяльності суддів мають бути підвищені, включаючи відмову від такої підстави звільнення як порушення присяги.
Також конституційна реформа може наділити Верховний суд України статусом найвищого судового органу в системі судів. До його повноважень входитиме забезпечення однакового застосування законодавства України судами різних юрисдикцій, визначення неврегульованих законом процедур розгляду судових справ тощо.
Наприкінці засідання Валерій Кравчук, секретар навчально-методичної ради Національної академії прокуратури України, представив презентацію щодо напрямків реформування прокуратури.
Зокрема, він озвучив недискусійні положення в питання реформи прокуратури, а саме: виключення з тексту Конституції України функції прокуратури з нагляду за законністю (загальний нагляд); скасування повноважень Верховної Ради України щодо висловлення політичної недовіри ГПУ; скасування повноважень ВРЮ в частині прокурорів та розміщення положень про прокуратуру у розділі VIII «Судова система».
Якщо ви маєте бажання взяти участь у роботі, пишіть на адресу: komitet@uba.ua, вказуючи своє місце роботи та контактні дані, а також напрям реформування, який Вам цікавий (анонсовані напрями обговорень: суд, прокуратура, адвокатура, Конституційний Суд України, владний трикутник).