АПУ & ВС: 26 вебінар. Застосування Конституції під час здійснення правосуддя
КИЇВ — 25 листопада 2021 року. Чергова онлайн-зустріч традиційної серії вебінарів спільно із Верховним Судом була присвячена темі застосування Конституції під час здійснення правосуддя. Ключовим спікером заходу виступив Альберт Єзеров, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, к.ю.н., доцент. До вашої уваги — ключові тези та презентація спікера.
«…судді виявляють приклад поваги до Конституції,
але що таке Конституція, знають тільки судді,
які повинні бути динамічними компонентами
історії, якщо бажати і домагатися того,
щоб наші інститути були життєздатними...»
W.Douglas, суддя ВС США
Альберт Єзеров зазначив, що після модернізації тексту Конституції та виведення КСУ із системи судоустрою постало питання правозастосування до нових конституційних реалій. Конституційний Суд наразі є окремою системою і єдиним центром здійснення конституційного контролю.
На думку спікера, феномен Конституції не вичерпується її текстом. Конституція становить систему базових цінностей, покликаних обмежувати будь-які прояви свавілля публічної влади для гарантій людських прав. Конституція перебуває на вершині джерел права.
Альберт Єзеров запропонував для ознайомлення видану у співавторстві книгу «Конституція України у судових рішеннях», що побачила світ ще 10 років тому, а наразі готується її продовження. Ця робота містить систематизований постатейний матеріал із практики Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції, а також Європейського суду з прав людини щодо застосування норм Конституції України. До конституційних положень наводяться витяги із судових рішень (у широкому розумінні як саме рішень судів, їх постанов, ухвал тощо), що дозволяє побачити норми Основного Закону в їх судовій інтерпретації, тобто саму Конституцію в її дії, стабільності та динамізмі.
Спікер підкреслив, що застосовувати Конституцію слід як акт прямої дії. Основним способом такого застосування є її судове тлумачення. Ні те, ні інше не було властиве нашій правовій системі до 1996 року. Отже, саме тому з’явилася Постанова Пленуму ВС №9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», у якій зазначено, що оскільки Конституція України, за ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, то суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з погляду його відповідності Конституції, і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Ця Постанова відіграла значну роль у становленні правосуддя України на нових конституційних засадах, надала єдине спрямування діяльності суддів та підвищення ролі Конституції як Основного Закону. Нині після конституційних змін 2016 року Верховний Суд не дає іншим судам подібних роз’яснень абстрактного характеру, але у кожній конкретній справі, застосовуючи конституційні норми, зіставляючи їх з нормами законів інших нормативно-правових актів та фактичними обставинами справи, Верховний Суд формує правові позиції, що мають застосовуватися усіма судами системи судоустрою. Сама Постанова Пленуму Верховного Суду, не будучи скасованою або зміненою, місцями втратила актуальність щодо застосування деяких положень Конституції у її новій редакції, але щодо певних рекомендацій залишається застосовною і досі.
Пан Єзеров розповів, що відповідно до ч. 4 ст. 7 КАС України, нової його редакції, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він застосовує не його, а норми Конституції як норми прямої дії. Тоді суд після ухвалення рішення в справі звертається до ВС для вирішення питання про внесення до КСУ подання щодо конституційності правового акта.
Серед конкретних прикладів такого правозастосування спікер навів:
— Постанову від 19.05.2020 р. у справі № 420/7581/19. П’ятий апеляційний адмінсуд не застосував неконституційні положення в Законі «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
— Постанову від 22.07.2017 р. у справі № 201/15357/17. Дніпропетровський апеляційний адмінсуд вказав, що ч. 2 та ч. 3 ст. 28 Закону України № 1058 є неконституційними, бо не відповідають ст. 46 Конституції, тому суд не застосовував ці норми при вирішенні справи.
— Постанову від 14.06.2019 р. у справі № 404/2725/18. Третій апеляційний адмінсуд не застосував Постанову Кабміну від 23.11.2011 р. № 1210, вказавши на неконституційність окремих положень.
— Постанову від 01.07.2019 р. у справі № 200/4213/19. Перший апеляційний адмінсуд не застосував при вирішенні справ постанову Кабміну від 08.06.2016 р. № 365, прямо вказавши на неконституційність.
— Ухвалу від 30.09.2020 р. у справі №640/20564/19. Шостий апеляційний адмінсуд не застосував ст. 87-1 Закону «Про державну службу» через її невідповідність Конституції.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції суди зобов’язані вирішувати спори, керуючись верховенством права, що, серед іншого, означає врахування тлумачення Конвенції з прав людини, яке надається Європейським судом з прав людини як мінімальний стандарт демократичного суспільства. Принцип законності, що є складовою верховенства права у розумінні ЄСПЛ, має бути заснованим на визнанні й прийнятті прав і свобод людини як найвищої цінності, тобто за своїм змістом мати характер правозаконності. «ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що вислів «згідно із законом» означає, зокрема, що закон не повинен суперечити принципам верховенства права, а я б додав: не повинен суперечити Конституції», — наголосив спікер. Саме така інтерпретація, а не просте механічне відтворення конституційного тексту, має значення для належного правозастосування у правовій державі.
Також Альберт Єзеров розкрив питання перегляду справ за виключними обставинами після рішення КСУ, дії його рішень у часі та питання адміністративного судочинства й зупинення провадження у справі на час конституційного провадження.
З презентацією спікера можна ознайомитися за посиланням.
Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.
Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.
Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.