КИЇВ — 26 квітня 2021 року. Судова практика невпинно актуалізується — не зупиняємося в її постійному моніторингу й ми. Крім традиційних вебінарів із суддями Верховного Суду та огляду іноземної практики, разом із ТОП-експертами Асоціації ми розглядаємо актуальні новели окремих галузей. Цього разу ми торкнулися сімейного права, а саме — питання визнання батьківства. Оглядач цього випуску — Зореслава Кудиба, юристка Юридичної компанії MORIS GROUP.

Передмова. Частинами 1 та 3 ст.126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Вона може бути подана як до, так і після народження дитини до органу держреєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною 1 та 2 ст.128 цього ж нормативного акту за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СКУ, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Отже, якщо ви — матір дитини, запис про батька якої здійснено за вашою вказівкою, проте достеменно не відомо, хто є батьком дитини. Що робити? Спочатку відкидаємо той варіант, де нічого не треба робити, а просто залишатися в статусі одинокої матері. Звісно, це ваш вибір, бонусом тут виступають соціальна допомога та гарантії права на працю.

Якщо ж ви вважаєте, що у дитини має бути батько, який також зобов’язаний піклуватися про дитину і утримувати її, то є два варіанти.

Перший варіант — це добровільне визнання батьківства. Тобто потенційний батько та ви разом йдете до РАГСу та подаєте спільну заяву  про батьківство. З моменту здійснення реєстраційної дії потенційний батько стає батьком реальним, із усіма правами та обов’язками.

Другий варіант — це коли потенційний батько не визнає свого батьківства чи не хоче подавати спільну заяву про його визнання. Тоді вам дорога до суду. В такому випадку потрібно знати декілька нюансів таких судових спорів, або, вірніше, що на вас може чекати в процесі розгляду справи.

До практики

Перед поданням позову насамперед слід зібрати відповідні докази, якими Ви зможете обгрунтувати свої позовні вимоги. Що саме мається на увазі?

Верховний Суд в своїй постанові від 15.04.2021 у справі №361/2653/15-ц вказав, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Доказами батьківства також можуть бути фото, електронні повідомлення. І не обов’язково на кшталт «це моя дитина». Якщо потенційний батько надавав Вам матеріальну допомогу, відвідував з Вами лікаря під час вагітності, був присутній на пологах  або будь-яким іншим способом піклувався про Вас до чи після народження дитини, сміливо надавайте такі докази.

Проте основним доказом в таких спорах залишається експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, N 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).

У постанові ВС від 16.08.2018 у справі N 399/1029/15-ц. вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

От ми підійшли до найголовнішого, на мій погляд, фактору «успішності» поданого позову: потенційний батько повинен добровільно (!) з’явитися до призначеної судом експертної установи та надати зразки свого ДНК.

Проте на практиці все навпаки. Досить часто потенційний батько ігнорує ухвалу суду про призначення експертизи, не з’являється до експертної установи, свідомо не отримує сповіщення про необхідність з’явлення та надання зразків ДНК. Що тоді робити, адже проведення експертизи є обов’язковим?

Відповідно до частини першої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, в разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення та доведення факту  ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з'ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з'ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Вказана позиція висловлена ВС у постанові від 15.04.2021 в цивільній справі №645/1098/18.

У підсумку

Якщо загалом проаналізувати судову практику щодо того, чи визнають суди батьківство без проведення експертизи, чи відмовлять в такому випадку у задоволенні позову, слід вказати, що вирішення спору залежить від інших доказів, поданих позивачкою. Якщо такі докази, на думку суду, доводять факт батьківства, то суд може задовольнити такий позов і без проведення експертизи.

 Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.