КИЇВ — 03 грудня 2020 року. Ми продовжуємо серію матеріалів за мотивами інтерв’ю Президента Асоціації правників України, партнера VB PARTNERS Дениса Бугая із Директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником. Фінальна сесія розмови присвячена резонансному рішенню Конституційного суду України про скасування відповідальності за незаконне збагачення та питанням від учасників VII Конференції з кримінального права та процесу.

З першою частиною розмови можна ознайомитися за посиланням.

Друга серія доступна для прочитання тут.

Рішення КСУ

Д.Б: Артеме, останні рішення КСУ вносять серйозні зміни в питання кримінального процесу. Отже, рішення про скасування відповідальності за незаконне збагачення. Які його наслідки для проваджень? Які плани щодо реалізації рішень з боку слідства?

А.С: Насамперед, хочу акцентувати — не розглядаю це рішення як окреме. Це частина великого плану, що почав реалізовуватися ще в лютому 2019 року. Прийнята низка послідовних рішень: скасування відповідальності за незаконне збагачення, скасування наших повноважень щодо подання позовів до суду про визнання угод недійсними тощо. Врешті, дійшли до скасування ст. 366-1 ККУ.

Ми мали багато справ на розгляді у ВАКСі, деякі вже на стадії досудового розслідування. Були й фактові. Зараз всі закриваємо, розуміючи, що після рішення КСУ законної можливості повернути ситуацію назад уже немає. Дискусія знята, справи втрачені.

Аналогічна ситуація виникла після скасування відповідальності за незаконне збагачення — понад 100 справ були закриті.

Нам варто говорити про поновлення, ремонтування цієї системи, вкотре понівеченої рішеннями КСУ чи парламенту. Основний виклик перед законодавцем наразі полягає в тому, щоб потенційний закон про відновлення відповідальності за незаконне збагачення та неправдиве декларування був вивчений і схвалений експертним середовищем.

І потрібно усвідомлювати факт наявності граничного терміну подання декларацій — це квітень 2021 року. Тому якщо до 31 грудня ми, як держава, не відновимо інститут відповідальності за фіктивне декларування, то навіть за умови ухвалення ідеального Закону, що відповідатиме міжнародним стандартам і не суперечитиме рішенню КСУ, можливість імплементації цього Закону з’явиться тільки в квітні 2022 року.

Питання із зали

Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm: З серпня САП працює без керівника — є виконуючий обов’язки, але КПК таку фігуру не передбачає. Краще чи гірше стало працювати? Що можна з цим зробити?

А.С: На сьогодні в.о. антикорупційного прокурора є Генпрокурор. А ми знаємо, що посада поєднує дві — заступник Генерального прокурора та антикорупційний прокурор. Більшість дискреційних і виключних повноважень — саме з посади заступника. Звичайно, що в Генпрокурора є значна кількість своєї роботи, і він не може приділяти стільки уваги антикорупційній прокуратурі, скільки безпосередній керівник на постійній основі.

Ми ж навіть групу прокурорів не можемо підписати — з формальною дією потрібно йти до Генпрокурора. Тому ми дуже сподіваємося, що конкурс із обрання керівника САП пройде максимально швидко, якісно та успішно. Бо керівник має бути, без нього втрачається оперативність у прийнятті рішень.

Денис Шкаровський, радник VB PARTNERS, адвокат: Зараз ми бачимо тенденцію, що матеріали досудового розслідування оприлюднюються журналістами, громадськими організаціями тощо. Ви кажете, що частково — це фейки. Але, наприклад, ми бачимо прослуховування, які нібито здійснювалися в кабінеті одного із суддів відомого суду. Чи вживаються Управлінням внутрішнього контролю певні дії, якщо підтверджується достовірність опублікованих матеріалів?

А.С: Звичайно. І були такі заяви — вони не знаходили свого підтвердження. Наскільки я розумію, питання пов’язане з певним фільмом, дві серії якого вже вийшли («Нарадча кімната» — ред.). Я можу сказати, що ми до цієї справи дуже довго не мали жодного процесуального відношення — справа перебувала в іншому підрозділі. Якщо такі випадки будуть встановлені, то буде відповідна реакція з нашого боку. Та всі працівники НАБУ знають, що на такі випадки буде дуже серйозне реагування з боку УВК, тому не думаю, що це реально.

Дарина Сидоренко, журналістка «Юридичної газети»: Минув рік від старту діяльності ВАКС. Як ви оцінюєте його роботу?

А.С: Не маю процесуального юридичного законного права оцінювати роботу ВАКС. Можу сказати: в приміщенні ВАКСу я особисто був один раз — 5 серпня 2019 року, коли були запрошені Президент України і всі можновладці на честь офіційного оголошення старту роботи суду. І можу сказати, що це єдиний суд, де відсутній процесуальний вплив з боку і сторони обвинувачення, і сторони захисту.

Це дійсно новий формат роботи суду, якщо ми говоримо про кримінальну юстицію. І це дуже приємно — щодня я переконуюся, що ідея запуску ВАКСу була правильною.

Опитування

Д.Б.: Протягом дня ми проводили опитування в Телеграм-каналі АПУ: чи не вважає юридична спільнота, що зі сторони суду є тенденція підігравати стороні обвинувачення, виконуючи певний суспільний запит. За результатами — приблизно 50/50, тобто тенденція все ж таки є. І в приватних розмовах із адвокатами, оцінюючи позитивно дуже багато речей (особливо можливості роботи в антикорупційному суді), часто чуємо: здається, що суд намагається виконувати суспільне замовлення, в позитивному сенсі слова.

А.С: Не можу погодитися, бо кожне рішення ВАКС вивчається під мікроскопом. Якщо будуть явно незаконні рішення, що виглядатимуть, як підігрування, будемо говорити про це. Наразі ми чуємо лише загальні тези. Насправді ж, підігрування більше відбувається в інших судах, і стороні захисту також. Коли Печерський районний суд виносить такі рішення, що стає страшно.