Діяльність антикорупційних органів & проблемні питання роботи судів: підсумки VII Конференції з кримінального права

2020-11-16

КИЇВ — 16 листопада 2020 року. Робота антикорупційних органів, (не)дотримання принципу змагальності в суді, проблемні моменти судового контролю, міжнародна співпраця у кримінальному провадженні такіберзлочинність — лише частина питань, обговорених на щорічній, уже VII Конференції з кримінального права та процесу. У заході взяли участь представники ВАКС, САП, районних судів м. Києва, Нацполіції та найкращі фахівці адвокатського сектору. Спеціальним гостем конференції став директор НАБУ Артем Ситник. До вашої уваги — ключові підсумки дискусій.

Запис конференції доступний для перегляду. Щодо його придбання звертайтеся до координаторки заходів Вікторії Доценко forum@uba.ua.

Старт

З вітальними словами захід традиційно відкрив Президент АПУ Денис Бугай, нагадавши, що ідея заходу — об’єднати фахівців для обговорення ключових проблем галузі та спільного пошуку варіантів їх вирішення:

«Дискусійні питання кримінального права та процесу є надважливими в сьогоднішніх реаліях. І, можливо, результати наших обговорень сприятимуть ґрунтовним змінам у майбутньому».

«ВАКС — найпроадвокатський суд у світі!»

Першим із таких питань стала робота Вищого антикорупційного суду — його обговорили під модеруванням Ольги Просянюк, керуючої партнерки AVERLEX. Поглядами щодо проблемних аспектів обмінялися всі сторони процесу — і адвокати, і прокурори, і судді:

«Завжди було цікаво, як адвокатів бачать судді: що, на їхню думку, ми робимо правильно, які помилки нам варто виправляти», — зазначила Ольга Просянюк.

Побачити помилки адвокатів очима судді допоміг Євген Крук, заступник Голови ВАКС. Серед найчастіших він назвав постійні неявки на судові засідання, які тлумачать як затягування процесу та зловживання правом. Для більшого розуміння спікер навів алгоритм визнання ВАКСом поважності такої неявки:

1. Завчасність попередження адвоката про його відсутність — мінімум за день до засідання.

2. Надання підстав своєї неявки.

3. Докази відсутності мають бути об’єктивними — такими, що апріорі унеможливлюють явку до суду.

Змагальність VS обвинувальний уклін

Продовжила обговорення слідча суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко, яка розповіла про реалізацію засад змагальності в практиці ВАКС. Спікерка зауважила, що останнім часом суддів часто звинувачують в обвинувальному уклоні. Тому вона вирішила розвіяти міф, висвітливши рандомно обрані в ЄРДР рішення колег, де на підставі засади змагальності вони не погоджувалися з позицією прокурорів. Також суддя нагадала, що суд у будь-якому випадку не може надавати перевагу одній зі сторін, а всю відповідальність за надані докази несуть самі сторони. А суддя має забезпечити сторонам рівні умови для реалізації їх прав у процесі.

Підтримав тези колеги і Андрій Нікіфоров, суддя апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, підкресливши: «ВАКС — найпроадвокатський суд у світі!».

Прокурор САП Віталій Кравець зауважив, що тягар судового засідання представники сторони обвинувачення насправді відчувають суттєвий. Також він розповів про значну зміну підходів НАБУ та САП після запуску ВАКС, зазначивши про вихід на якісно новий рівень. Проте звернув увагу, що єдності практики в справах досі немає.

Справді найпроадвокатський?

Щодо якості роботи антикорупційних органів адвокат, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець зауважив: її рівень безпосередньо залежить від якості роботи його учасників. І наразі обидва перебувають на доволі високому рівні — це стосується і якості реалізації судів, і швидкості розгляду справи: «Власне, можна стверджувати, що якість розгляду справ у ВАКС значно вища за інші суди, проте все-таки є проблема з дотриманням принципу змагальності».

Підтримав тезу колеги Олександр Плотніков, партнер Arzinger, зазначивши про нерівність зарахування недоліків підготовки — прокурорам вони спрощуються. Але адвокат підкреслив і наявність прогресивного підходу ВАКС щодо доступу сторін до ресурсів: «Зокрема, адвокати наразі наділені значно більшими повноваженнями щодо збору доказів. Суд справді йде назустріч стороні захисту».

Про діяльність слідчих суддів

Другу сесію розпочав її модератор, член Правління АПУ, партнер LCF Law Group Максим Шевердін, пояснивши актуальність обраної теми: «Нині діяльність слідчих суддів перебуває під пильною увагою суспільства. Це пов’язано з численними резонансними кримінальними справами, діяльністю НАБУ та ВАКС тощо. Тому сьогодні ми обговоримо тему безпосередньо з представниками цих органів».

Так, про проблемні питання зупинки досудового розслідування та міжнародного розшуку розповіла суддя ВАКС Катерина Широка, а суддя Подільського районного суду м. Києва Володимир Гребенюк проаналізував проблеми судового контролю та особливості проведення обшуку й накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Продовжила доповідь колег Світлана Шапутько, слідча суддя Печерського районного суду м. Києва. Вона розглянула особливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутністю підозрюваного та аспекти оскарження повідомлення про підозру. Так, спікерка розповіла про відсутність єдиної позиції слідчих суддів та апеляційних інстанцій щодо визначення поняття міжнародного розшуку та процедури його оголошення:

«Одні судді дотримуються позиції ВАКС щодо обов’язкової наявності постанови слідчого про оголошення, яка має бути спрямована до департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполу. Інші вважають, що такий розшук підтверджується виключно даними Інтерполу». Крім того, неузгодженість позицій існує і щодо оскарження повідомлення про підозру:

«Було би непогано мати єдину практику, щоб орієнтувати обидві сторони та не виглядати трохи дивно, кожен зі своєю позицією», — підкреслила пані Шапутько.

Наступну тему — повноваження слідчого судді щодо закінчення досудового розслідування — висвітлив Денис Шкаровський, адвокат і радник VB PARTNERS. Він підкреслив, що питання досить складне з погляду правозастосування, адже слідчий суддя фактично бере на себе повноваження припинити кримінальне переслідування. З цього питання вже наявна і позитивна практика, і негативна:

«Буквально на минулому тижні відбувся кейс, коли суддя зазначив: «Зараз я задовольню вашу скаргу, а потім потраплю до в’язниці. Навіщо воно мені?». Спікер зауважив, що є типові ситуації, коли слідчий суддя зобов’язаний прийняти вольове рішення щодо припинення такого переслідування. Серед таких:

1. Сплив строку досудового розслідування, встановленого КПК.

2. Сплив «розумних» строків досудового розслідування.

Щодо першого випадку пан Шкаровський підкреслив: доведення відбувається шляхом банальної арифметики. Друга ж ситуація є складнішою та потребує від сторін ретельних роз’яснень.

Проте, без огляду на власні зобов’язання, найчастіше суди змушують підозрюваного пройти «пекло кримінального процесу», і лише після цього, вже під час підготовчого засідання, порушують питання про закриття провадження:

«Як на мене, це не відповідає інституту слідчого судді та головній меті — дотримання прав і свобод людини», — підкреслив пан Шкаровський.

Для певного узагальнення адвокат навів практичні рішення для досудового розслідування, серед яких — приклад ухвали Вищого антикорупційного суду. Відповідно до неї якщо держава в особі сторони обвинувачення не спроможна скласти обвинувальний акт у строки, встановлені Кодексом, то особу мають звільнити від цієї підозри. За словами спікера, така позиція правильна: «Її я намагаюся відстоювати, та, на жаль, вдається це не завжди», — розповів Денис Шкаровський.

Завершила сесію Зінаїда Чуприна, керівниця кримінальної практики RIYAKO&PARTNERS із доповіддю-порівнянням очікувань та реальності щодо роботи слідчого судді очима адвоката. За її словами, наразі є значна кількість негативної практики звернень адвокатів щодо скасування повідомлення про підозру через закінчення «розумних строків» розгляду. Тому можна стверджувати, що механізм, встановлений КПК, є неефективним.

Ключова сесія. Інтерв’ю із «секретним» спікером

Найочікуванішим респондентом конференції виявився директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, інтерв’ював якого Президент АПУ Денис Бугай. Спікери комплексно обговорили діяльність НАБУ та нюанси підготовки детективів, етику та медійну політику Бюро і, звісно, резонансне рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційною статей за незаконне збагачення та електронне декларування.

Примітка. Детальне висвітлення цієї сесії очікуйте в спеціальному матеріалі на сайті Асоціації.

Міжнародне кримінальне право & практика ЄСПЛ у захисті прав клієнтів

Наступний блок, присвячений обговоренню міжнародної співпраці в кримінальному провадженні, модерував Сергій Гребенюк, партнер Asters, який назвав тему максимально перспективною і трендовою в кримінальному процесі з огляду на актуалізовану потребу в застосуванні міжнародного законодавства.

Так, Ігор Федоренко, партнер AVERLEX, адвокат, розповів про досвід в екстрадиційних справах та судову практику щодо моменту визнання особи такою, що перебуває в міжнародному розшуку. За його словами, наразі практика значно різниться, бо суди по-різному трактують кількість необхідних доказів перебування особи в міжнародному розшуку. Кількість таких документів варіюється від однієї постанови до їх сукупності, що включає й інформацію Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

Продовжив спіч колеги Маркіян Бем, адвокат, старший юрист АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери», висвітливши практику ЄСПЛ щодо справ із іноземним елементом. З огляду на розглянуті кейси спікер порадив колегам у ситуаціях загрози життю клієнту чи його переслідування використовувати 39 правило регламенту ЄСПЛ. Вона дає можливість накласти заборону на депортацію чи екстрадицію людини для захисту її прав.

Розглядаючи питання особливостей роботи з Інтерполом, спікери зауважили про значну кількість політизованих справ і переслідування осіб через відповідні погляди. З огляду на це вони порадили виявляти активну позицію, ініціювати листування з Інтерполом:

«Відповіді ви, напевно, не отримаєте, та все ж надана вами інформація про факти політичного переслідування, обґрунтування їх незаконності мають суттєве значення для подальшого перебігу справ. Майже у 80% випадків Інтерпол, за наявності такої інформації від сторони захисту, відмовляє в оголошенні особи до міжнародного розшуку. І навіть є випадки припинення такого розшуку».

Всі нюанси кіберзлочинів

Модератор фінальної сесії — партнер Sayenko Kharenko Сергій Смірнов — зауважив, що впродовж останніх двох років питання кіберзлочинності набуло значної актуальності. При цьому Кіберполіція та СБУ, за словами спікера, діють активно та іноді ефективно. З огляду на стабільність тенденції зростання кількості таких злочинів і відповідне збільшення обсягу проблематики, модератор запропонував колегам розставити всі крапки над «і».

Так, про глобальні та локальні тренди галузі та останні ключові кейси злочинів розповів Орест Стасюк, а Станіслав Самойлов, заступник начальника управління — начальник першого відділу управління інформаційних технологій і програмування Департаменту кіберполіції Нацполіції України, надав алгоритм якісного захисту від кібертероризму для підприємств.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ