Мікрозайми & фінансові пастки: від проблеми до пошуку шляхів її вирішення

КИЇВ 05 серпня 2020 року. Які фінансові пастки ховаються під привабливими, на перший погляд, умовами швидкого, майже миттєвого, кредитування? Як їх уникнути та що робити, якщо все ж потрапив до однієї з них? Покроковий алгоритм дій для самопорятунку надала юристка Елеонора Белей. На практичному кейсі, який виник в межах Проекту «Надання безоплатних консультацій з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб» вона переконалася — безвихідних ситуацій не існує, на кожну з історій чекає свій хепі-енд. Саме для того, щоб гарантовано його досягти, в гру вступають консультанти Проекту.

— Пандемія, поширення SARS-CoV-2, вимушені карантинні обмеження — три каталізатори падіння світової економіки. Не оминули фінансові труднощі й Україну. Зростання рівня безробіття, скорочення кількості доступних вакансій, зменшення доходів компаній, а відповідно, і кількості їх працівників, неминуче призвели до того, що майже половина мешканців країни стикнулися з фінансовими проблемами.

Скрутне становище погіршується, коли людині потрібно вирішити нагальні проблеми та задовольнити базові потреби: в лікуванні, сплаті орендної плати за житло чи користування комунальними послугами, придбанні сезонного одягу чи ремонту зламаної побутової техніки. Порятунок можуть запропонувати небанківські мікрофінансові установи. Які ж фінансові пастки ховаються під привабливими умовами такого кредитування?

Передмова                                                           

Після нетривалого затишшя на період всеукраїнського карантину до Проєкту «Надання безоплатних консультацій з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб» почали масово надходити звернення громадян, які фактично опинилися у борговій ямі. Фабули справ майже ідентичні: «терміново потрібні кошти», громадяни отримували мікрокредити та не могли вчасно повернути позичені гроші. Історія нашої заявниці Інни (ім’я змінено — ред.) — це узагальнений образ усіх, хто опинився в схожій ситуації.

До історії

Інна втратила роботу та раптово захворіла. На недешеве операційне втручання та подальше лікування довелося витратити всі заощадження, та цього було мало. Необхідну суму вона знайшла в одній із установ, яка запропонувала досить швидке кредитування. Так Інна отримала позику на 10 000 гривень. Кредит виявився досить дорогим — 2 % на день. Тимчасова непрацездатність стала причиною, чому клієнтка не змогла вчасно повернути борг. Під час розрахунку денну ставку (2 %) множимо на кількість днів у році (365), отримуємо понад 700 % річних, що вже не є таким привабливим, як здавалося на перший погляд. Для розрахунку за перший кредит Інна укладає подібну миттєву угоду з іншою фінансовою установою. А потім іще одну, другу.

За станом здоров’я Інна все ще не може працювати, тож кошти для погашення зобов’язань брати ніде. Через кілька місяців внаслідок відстрочення та прострочення повернення кредиту 10 000 гривень мікрозайму перетворилися на понад 60 000 заборгованості перед різними небанківськими фінустановами, так званими МФО.

До нас Інна звернулася вже у справжньому відчаї.

На шляху до вирішення проблеми

Крок 1.

Вирішення такої, здавалося б, безвихідної ситуації все ж варто шукати в юридичній площині. Перш за все, слід пам’ятати, що ігнорування проблеми не допоможе зберегти позитивну кредитну історію, а борг залишиться.

Законодавство України передбачає, що позичальнику, який через об’єктивні обставини не може вчасно здійснювати погашення заборгованості, можуть надаватися кредитні канікули. Це фактичне відстрочення платежів, яке дає змогу отримати додатковий час для вирішення фінансових труднощів та призупиняє нарахування штрафних санкцій.

Крок 2.

Якщо про кредитні канікули домовитися з позикодавцем не вдається, ви завжди можете просити про реструктуризацію кредитних зобов’язань. Вона дозволяє розподілити фінансове навантаження шляхом поділу суми заборгованості на менші частини та розтермінування їх виплати в часі так, щоб боржник зміг погашати кредитні зобов’язання і йому вистачало б коштів для задоволення базових життєвих потреб.

Під час розгляду можливості реструктуризації розмір доходу боржника (після оподаткування) не може бути меншим, ніж один прожитковий мінімум для особи відповідного віку (до 01.12.2020 року — 2118 грн). Це гарантія того, що навіть у скрутному фінансовому становищі у вас все ж залишаться кошти для найнеобхіднішого. Як реструктуризація, так і кредитні канікули у випадку заборгованості перед небанківською мікрофінансовою установою не змінюють розмір ваших кредитних зобов’язань та є правом банку, а не обов’язком.

Детальніше про алгоритм дій

Такий алгоритм передбачає звернення до фінансової установи з письмовою заявою, де будуть викладені обставини, що унеможливлюють добросовісне та своєчасне погашення заборгованості. Для підтвердження того, що наразі ви перебуваєте у скрутному становищі, до заяви варто додавати копії документів. Це може бути копія трудової книжки із записом про нещодавнє звільнення, копія виписки з лікарні чи листка непрацездатності (лікарняного), копія акту про пошкодження майна внаслідок стихійного лиха тощо. У заяві ви також можете зазначити розмір внесків, які зможете сплачувати.

Після розгляду заяви фінустанова повідомить вас, чи погоджується надати кредитні канікули або укласти договір реструктуризації та на яких умовах. Процедура вважається завершеною після письмового оформлення домовленостей за підписом обох сторін (позичальника та позикодавця).

Про можливі труднощі на шляху до хепі енду

Не всі небанківські мікрофінансові установи готові йти назустріч клієнту-боржнику та укладати договір реструктуризації кредитних зобов’язань.

У випадку, коли домовитися з позикодавцем не вдається, щодо фізособи, нездатної виконати свої майнові зобов’язання та погасити борги, може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, введена процедура реструктуризації боргів боржника або ж така особа може бути визнана банкрутом у справі про неплатоспроможність із застосуванням процедури задоволення вимог кредиторів за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства.

Таке провадження відкривається господарським судом виключно за заявою фізособи-боржника. Тому ще однією можливістю позичальнику розрахуватись із фінансовими зобов’язаннями є ініціювання процедури у справі про неплатоспроможність боржника-фізособи, яка може бути відкритою лише за заявою боржника.

Які переваги для боржника надає Кодекс?

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено право для боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто більше 141 690 грн, адже на сьогодні мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн);

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше як 50 % місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань упродовж 2 місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) наявні інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з інформації про майновий стан боржника та доказів на її підтвердження додають докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за 3 місяці виконання повноважень.

Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2118 грн. Тому розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 31770 грн (2118 грн — прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).

Серед переваг відновлення платоспроможності є той факт, що пред’явлення кредиторами вимог до боржника й задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність. Тому припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, відсотків за зобов’язаннями боржника, арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном може застосувати лише господарський суд у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Оскільки визнання фізичної особи неплатоспроможною передбачає обов’язкові витрати у вигляді авансування роботи керуючого реструктуризацією в сумі 31770 грн, судового збору, додатково, за необхідності, витрат на юридичні послуги (якщо боржник не є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу), судовий спосіб вирішення проблеми є недоцільним для боржників з незначними боргами.

Замість висновку

Тож якщо ваш борг не є критичним, краще намагатися врегулювати спір у досудовому порядку, шляхом реструктуризації чи отримання кредитних канікул. І навіть якщо борг великий, краще спробувати всі можливості для вирішення справи в позасудовому порядку. Коли ж знайти вирішення проблеми без судового розгляду не вдається, тоді варто задуматися над ініціюванням процедури відновлення платоспроможності.

Пам’ятайте, що бездіяльність не зменшить ваших боргів, а проблема нікуди не зникне.

Отримати додаткову консультацію професійного правника з питань, пов’язаних із борговими зобов’язаннями, можна, звернувшись до фахівців Проєкту «Надання безоплатних консультацій з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб», що реалізується Асоціацією правників України завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку в межах гранту, наданого Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору», за номером телефону: 0 800 33 94 64.

Do you have an interesting idea for an event?

The UBA web-site uses cookies and other technologies so that we can remember your preferences and find out exactly how you use our web-site. Processing of the given data takes place in accordance with the Regulation on the Processing and Protection of Personal Data of the All-Ukrainian Non-Governmental Organization "Ukrainian Bar Association". For more information about the Regulation please follow the link.
By clicking "YES", you consent to the use of cookies and other technologies when visiting our web-site.
YES