КИЇВ — 20 вересня 2016 року. Комітет АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права провів засідання, на якому обговорили практичні аспекти правового регулювання управління багатоквартирним будинком.

Експертами виступили Владислав Кисіль, заступник голови Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, партнер ЮК «КПД Консалтинг», та Роман Титикало, голова Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокат, керівник АБ «Титикало та партнери», депутат Київської обласної ради.

Під час заходу присутні ознайомились із загальними особливостями правового регулювання управління багатоквартирним будинком. Зокрема, проаналізували Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Серед іншого, розглянули також значення термінів «багатоквартирний будинок», «прибудинкова територія». Так, багатоквартирний будинок визначається як житловий будинок, у якому розташовано три чи більше квартири; прибудинкова територія — територія навколо такого будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників.

Співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у такому будинку. Спільним майном цього будинку вважаються приміщення загального користування (зокрема допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

«Оптимальна форма управління багатоквартирним будинком залежить, у першу чергу, від самоорганізації та рівня правосвідомості мешканців будинку: чи-то готовності співвласників самостійно управляти своїм майном, чи-то здійснювати дієвий контроль за професійним наданням послуг», — зауважив пан Владислав.

У будь-якому випадку, мешканцям багатоквартирного будинку не варто бути байдужими та пам’ятати: якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком буде здійснюватися управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

«Кожен з нас, володіючи квартирою у багатоквартирному будинку, має низку прав та обов’язків як співвласник будинку. Насправді, відповідальність за утримання будинку і до прийняття цього Закону лежала на плечах власників квартир у ньому, просто цей факт часто замовчувався, а норми законодавства трактувалися розмито. Тому починати таку реформу, безумовно, потрібно — і саме зараз, адже з кожним роком проблеми тільки поглиблюються», — зазначив пан Роман.

Далі учасники проаналізували судову практику щодо спільного майна. Зокрема, було зазначено, що законодавством України не передбачено можливості виділити одному із власників квартир у багатоквартирному житловому будинку частки спільної сумісної власності щодо приміщень, які перебувають у спільній власності всіх співвласників та призначені для експлуатації багатоквартирного будинку.

На завершення присутні ознайомились із особливостями управління багатоквартирним будинком у Франції та Німеччині, а також отримали ґрунтовні відповіді на свої запитання.