9 серпня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому як Закон законопроєкт №8138, спрямований на вдосконалення чинного регулювання надання державної підтримки великим інвестиційним проєктам. З 24 серпня прийнятий Закон очікує на підпис Президента. Оскільки чинний Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні»  (далі — «Закон про інвестиційних нянь») широко обговорювався і викликав багато надій у потенційних інвесторів, зміни до нього є актуальними для бізнесу. Pragma Consulting Group, партнер GR Комітету Асоціації правників України, у своєму огляді висвітлила основні зміни, які вносить нещодавно ухвалений Закон.

Зміни в частині вимог до інвестиційних проєктів

Значна кількість змін стосується вимог до інвестиційних проєктів для отримання державної підтримки за Законом про інвестиційних нянь, оскільки початкова редакція Закону давала таку можливість дуже обмеженому колу проєктів: в частині галузей, у яких ці проєкти реалізовуватимуться (переробні галузі (окрім спиртової та виробництва тютюну), видобуток корисних копалин із метою переробки (окрім вугілля та вуглеводнів), поводження з відходами, транспорт, складські послуги, пошта та кур’єрські послуги, логістика, освіта, наука та дослідження, охорона здоров’я, мистецтво, культура, спорт, туризм та відпочинок); в частині мінімальної суми інвестицій (20 млн євро протягом 5 років, починаючи з дати підписання інвестиційного договору); мінімальної кількості нових робочих місць, які будуть створені (80 нових робочих місць із заробітною платою, що перевищує середню зарплату у відповідному регіоні).

З метою забезпечення доступності механізмів державної підтримки для більшої кількості інвестиційних проєктів у нинішній складній економічній ситуації прийнятий законопроєкт №8138 встановлює нові, більш м’які вимоги до інвестиційних проєктів, що можуть претендувати на підтримку держави, а саме:

• додаються нові галузі, проєкти в яких можуть отримати державну допомогу: виробництво біогазу й біометану та електронні комунікації;
• зниження мінімальної суми інвестицій до 12 млн євро — при цьому до 30% суми запланованих інвестицій проєкту може бути інвестовано не раніше ніж за 18 місяців до підписання інвестиційного проєкту;
• потрібно створити принаймні:

- 10 нових робочих місць із заробітною платою, не менш ніж на 50% вищою за середню заробітну плату в регіоні за таким же видом діяльності за попередній календарний рік; або

- 30 нових робочих місць із заробітною платою, не менш ніж на 30% вищою за середню заробітну плату в регіоні за таким же видом діяльності за попередній календарний рік; або

- 50 нових робочих місць із заробітною платою, щонайменше на 15% вищою за середню заробітну плату в регіоні за таким же видом діяльності за попередній календарний рік.

Нові види державної підтримки

Чинна редакція Закону передбачає чотири можливі форми державної підтримки: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності; бюджетне фінансування будівництва допоміжної інфраструктури (дороги, підключення до інженерних мереж) — у новій редакції термін «допоміжна інфраструктура» замінено на термін «інженерно-транспортна інфраструктура»; податкові пільги; безмитне ввезення необхідного обладнання. Новий законопроєкт передбачає новий вид державної підтримки — державне фінансування підключення до інженерно-транспортної інфраструктури, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва суб’єктами реалізації великих інвестиційних проєктів.

Варто зазначити, що витрати, пов’язані із цими новими видами державної підтримки, включаються до суми державної підтримки, яка надається інвестору — яка не може перевищувати 30% від суми інвестицій. Згідно із нещодавно внесеними змінами, у разі, якщо сума здійснених інвестицій перевищує суму, встановлену в інвестиційній угоді, максимальна сума державної допомоги не змінюється; однак, якщо сума здійснених інвестицій є меншою за суму, передбачену угодою, максимальна сума державної допомоги зменшується пропорційно.

Зміни в частині процедурних аспектів

Окрім змістовних змін, законопроєкт також спрямований на спрощення процедури звернення за державною підтримкою. Зокрема, законопроєкт передбачає, що в разі наявності недоліків у техніко-економічному обґрунтуванні проєкту заявник на держпідтримку може їх усунути протягом 15 днів — тоді як у чинній редакції заявнику такої можливості не надано.

Окрім того, пропонується встановити часові рамки для переговорів щодо обсягу інвестиційного контракту — такі переговори мають бути завершені протягом 2 місяців.

Також ухвалений законопроєкт визначає перелік органів державної влади, які беруть участь в оцінці проєкту, зокрема Антимонопольний комітет України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, а також Міністерство, що відповідає за державну політику в галузі, в якій планується реалізувати проєкт. За потреби до оцінки проєкту можуть бути залучені й інші державні органи.

Важливо: окрім змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», ухвалений законопроєкт також доручає Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо забезпечення створення та функціонування інституту бізнес-омбудсмена, у тому числі визначення основних напрямів його функціонування та джерел його фінансування протягом шести місяців після набрання ним чинності. Рада бізнес-омбудсмена зараз функціонує як дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України та фінансується за рахунок мультидонорського рахунку, яким розпоряджається ЄБРР. Однак для сталості проєкту потрібне прийняття окремого закону, а також забезпечення інших джерел фінансування.