19 вересня 2025 року відбувся тренінг, присвячений темі злочину екоциду, організований Національною школою суддів України за ініціативи та підтримки Асоціації правників України та Міжнародної асоціації юристів. Він об’єднав майже 200 учасників.

Метою заходу було отримати комплексне розуміння злочину екоциду, проаналізувати його спільні та відмінні риси з воєнними злочинами, розглянути сучасний стан правового регулювання на міжнародному та національному рівнях, визначити потенційних суб’єктів відповідальності — держави, корпорації та окремих осіб, а також обговорити види шкоди довкіллю та методику оцінки екологічних збитків.

Модерувала подію Оксана Мазур, провідна наукова співробітниця Національної школи суддів України, к.ю.н., доцентка.

Викладачами тренінгу виступили:

• Майкл Шарф, декан юридичної школи університету Кейс Вестерн Резерв (2013–2024), президент американського відділення Асоціації міжнародного права
• Ольга Вдовиченко, суддя Голосіївського районного суду м. Києва
• Микола Мазур, суддя Великої Палати Верховного Суду, к.ю.н., доцент
• Ольга Бринзанська, начальниця управління аналітичної та правової роботи Верховного Суду Кримінального касаційного суду, к.ю.н.
• Віктор Чечерський, начальник відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, д.ю.н., доцент
• Андрій Ткаченко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора
• Ганна Вронська, суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді.

Про переслідування російських воєнних злочинів у сфері навколишнього середовища в Україні у міжнародному контексті розповів Майкл Шарф. Він нагадав про прецедент Іракського спеціального трибуналу у справі Саддама Хусейна, коли лідера притягнули до відповідальності за наказ про знищення міста Ал-Дуджал. Цей приклад, за словами Майкла Шарфа, продемонстрував: якщо війська діють за наказом, відповідальність може нести не лише виконавець, а й сам командир чи політичний керівник.

У цьому контексті він детально зупинився на концепції командної відповідальності, закріпленій у міжнародному праві. Відповідно до Женевських конвенцій, командири зобов’язані навчати війська уникати воєнних злочинів, реагувати на відомі чи передбачувані правопорушення та запобігати їх вчиненню. «Якщо командир не виконує хоча б один із цих обов’язків, він може бути притягнутий до відповідальності», — підкреслив експерт, додавши, що в Україні відповідний закон з’явився лише торік, що створює додаткові виклики у переслідуванні злочинів проти довкілля.

Серед прикладів він згадав атаки на природоохоронні території та національні парки, а також навмисне затоплення шахт як спосіб завдати довготривалої шкоди довкіллю. Особливу увагу спікер присвятив підриву Каховської ГЕС, наслідки якої він порівняв за масштабом екологічних руйнувань із Чорнобильською катастрофою. Майкл Шарф наголосив, що ця справа може стати ключовою для переслідування в Міжнародному кримінальному суді, й зазначив, що наразі вже працюють дванадцять команд українських прокурорів, які готують матеріали для судових процесів.

Окремо він звернувся до питання «захисту військової необхідності», на який можуть посилатися підозрювані у воєнних злочинах проти довкілля. За словами експерта, цей аргумент може вважатися легітимним лише тоді, коли атака була спрямована на справжню військову ціль і здійснювалася пропорційно. Він також нагадав про статтю 33 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка не визнає посилання на виконання явно незаконних наказів як захист.

Майкл Шарф також зупинився на питанні судів in absentia (заочно). Він пояснив, що у таких процесах обвинувачені фізично відсутні у залі суду, але їхні інтереси представляють адвокати. За словами спікера, ці процеси виконують кілька важливих функцій: дозволяють встановити історичний запис подій, дають жертвам можливість відчути, що їхні свідчення були почуті, а також обмежують можливості пересування підозрюваних у світі, навіть якщо вони залишаються у своїй країні.

Водночас експерт зауважив, що під час можливих мирних переговорів може з’явитися спокуса відмовитися від переслідування заради припинення війни. Він наголосив, що історія доводить: мир без справедливості ніколи не тримається довго. Жертви, які не почули відновлення справедливості, зрештою шукають її самостійно, що робить мир крихким і нестабільним. Тому, на думку Майкла Шарфа, кримінальні переслідування мають бути швидкими й рішучими, щоб зберегти шанс поєднати мир і правосуддя.

Асоціація правників України дякує Національній школі суддів України та Міжнародній асоціації юристів за організацію та проведення змістовного тренінгу, а також усім учасникам заходу за активність і зацікавленість у темі.