За останні 8 років Російська Федерація («РФ») порушила сотні норм міжнародного права щодо України. Утім у ніч з 21 на 22 лютого 2022 року РФ змогла вчинити навіть більше – в одну ніч РФ порушила всі 10 основних принципів міжнародного права.

Дані матеріали підготовлені 22 лютого 2022 року, наразі Комітет АПУ з міжнародного права готує матеріали, щодо нових порушень норм міжнародного права Російською Федерацією.

Рада Комітету АПУ з міжнародного права, Оксана Сенаторова

Що саме становить порушення десяти основоположних принципів міжнародного права та ряду інших норм? Це щонайменше такі дії:

• Видання Указів Президента РФ про визнання незалежності незаконних формувань «ЛНР» та «ДНР»;
• виступ Президента РФ із теорією походження, по суті заперечення української державності;
• підписання і ратифікація «Договора о дружбе, сотрудничестве и взаимной помощи между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой» та «Договора о дружбе, сотрудничестве и взаимной помощи между Российской Федерацией и Луганской Народной Республикой» в т.ч. ст. 10 цих договорів щодо «дипломатичного захисту громадян ДНР та ЛНР Російською Федерацією» та ст. 8 «щодо подвійного громадянства»;
• скликання Ради Федерації РФ 22 лютого 2022 року та погодження використання російської армії за кордоном;
• Вторгнення збройних сил РФ на окремі території Луганської та Донецької областей.

Даний перелік не є вичерпним. Більш того, він імовірно буде розширюватись найближчим часом.

З ситуацією нам допомогла розібратись експертка з міжнародного гуманітарного права, керівниця Центру дослідження правових проблем перехідного правосуддя НЮУ, координаторка Робочої групи з питань захисту постраждалих внаслідок збройного конфлікту МКІ МГП в Україні, членкиня Комісії з правової реформи при Президентові України, експертка Ради Європи з питань захисту жертв збройного конфлікту, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри міжнародного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого Оксана Сенаторова.

Так, вказаними діями вже було порушено:

1. принцип незастосування сили або погрози силою ;
2. принцип суверенної рівності держав;
3. принцип рівноправності і самовизначення народів;
4. принцип мирного вирішення міжнародних спорів;
5. принцип невтручання у внутрішні справи держав;
6. принцип мирного співробітництва;
7. принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань;
8. принцип непорушності кордонів;
9. принцип територіальної цілісності держав;
10. принцип загальної поваги і захисту прав людини.

Крім того, що ще означають такі дії?

1. Росія фактично визнала ефективний контроль над окупованими територіями.

Про загальний контроль над цими територіями ми вже давно говоримо. Перебування російських військ на території Луганської і Донецької областей України є ознакою ефективного контролю з боку РФ (окупації за так званою концепцією boots on the ground). Це є ознакою участі РФ в міжнародному збройному конфлікті і атрибуцію міжнародно-правової відповідальності за порушення прав людини на цих територіях і відповідальність за порушення МГП, вчинені як збройними силами РФ, так і підконтрольними їй збройними формуваннями і приватними особами.

2. Росія порушила Мінські домовленості, але це не означає, що вона може вдаватися до застосування сили і використовувати важке озброєння у густонаселених районах окупованих територій.

Мінські домовленості не є міжнародним договором, їх можна уважати домовленістю про припинення вогню в контексті МГП (ст. 15 ЖК І 1949 р.) Саме це було головною метою їх укладення. РФ не втратила обов’язку дотримуватися цього зобов’язання. Крім того, територія Донбасу є густонаселеною, це агломерація. У таких зонах заборонено використання важкого озброєння (зокрема, установок «Град») через неможливість потрапляння виключно у військові цілі, при такій густоті поселень, неодмінно будуть випадкові втрати серед цивільних і серйозна шкода цивільній інфраструктурі, заборонені принципами і нормами МГП. 23 лютого 2022 р. РСЗО «Град» активно застосовувались окупаційною стороною у Луганській області.

3. Росія в черговий раз порушила територіальну цілісність та суверенітет України.

4. Наразі розглядається припинення дипломатичних відносин України з РФ.

Міністерство закордонних справ України вже почало даний процес. Це безумовно можливий і логічний крок з боку України. Попри його логічність та, можливо, очевидність, він не додає додаткових юридичних доказів.

5. Росія запроваджує дипломатичний захист «громадян» т. зв. ЛНР та ДНР за ст. 10, а також можливість «подвійного громадянства» за ст. 8 вище наведених «договорів» про дружбу між «ЛНР», «ДНР» і РФ.

Такі норми говорять про продовження процесу «повзучої» анексії цих територій. Крім того, примусова паспортизація є способом вчинення воєнного злочину – примусу до служби у збройних силах супротивної держави. Наразі саме це відбувається на окупованих територіях Донецької і Луганської областей: збройні формування змушують цивільних чоловіків вступати до складу організованих збройних груп (військове крило) так званих ДНР і ЛНР, що перебувають під контролем РФ. Це також привід для чергової комунікації з Офісом Прокурора МКС з метою пришвидшити розслідування ситуації збройного конфлікту в Україні.

Зрештою, примусова паспортизація дозволяє РФ у подальшому ще активніше посилатись на «захист власних громадян» як у міжнародних судах і арбітражах, так і задля виправдання вторгнення.

6. Імовірні ускладнення ситуації в Азовському морі.

РФ протиправно перекриває акваторію Азовського моря, обмежує свободу судноплавства у ньому, порушуючи низку звичаєвих норм міжнародного права, в тому числі права на мирний прохід будь яких суден у територіальному морі прибережних держав. Враховуючи, що т. зв. ДНР має вихід до моря, ця ситуація може погіршитись.

7. Наслідки для Будапештського меморандуму («БМ»).

РФ грубо порушила БМ, який є міжнародним договором, що набув чинності з моменту підписанням усіма сторонами.  Про те, що БМ є міжнародним договором свідчить як його форма. так і процедура набуття чинності шляхом підписання, а також реєстрація в ООН на підставі ст. 102 Статуту. Це означає, що БМ містить юридичні зобов’язання для всіх сторін.

Утім, враховуючи, що БМ не передбачає механізму колективної безпеки, як засобу реагування на порушення положень цього договору (на кшталт Північноатлантичного договору), для України має сенс наразі:

-         Наполягати на дотриманні цього договору, і закликати Сторони до напрацювання і створення в рамках БМ механізму колективної безпеки. Наприклад, у додатковому протоколі до БМ держави-гаранти безпеки – Великобританія і США разом з Україною можуть передбачити такий механізм і заходи з його реалізації. Альтернативою може стати ініціювання створення нових безпекових союзів із ефективними механізмами.

Що робити?

Сьогодні Україна вже може зробити наступне:

1. Наполягати на членстві в ЄС і НАТО;
2. Наполягати на запровадженні консолідованих міжнародних санкцій;
3. Застосувати контрзаходи щодо РФ, в тому числі за Законом України «Про санкції»;
4. Розірвати дипломатичні відносини;
5. Keep calm and stay strong!

Які наслідки це може мати і чому це важливо?

Комітет АПУ з міжнародного права наголошує на важливості фіксування всіх без винятку порушень з боку РФ, навіть якщо на якомусь етапі здається, що це вже не має сенсу з огляду на кількість таких порушень. Міжнародне право лишається одним із найефективніших цивілізованих способів протидії російській агресії та майбутнього притягнення винних осіб до відповідальності.

Рано чи пізно, ці докази та кроки зможуть бути використані як підстави для застосування заходів протидії та притягнення винних осіб до відповідальності. Наприклад, застосування санкцій щодо російських олігархів та банків, зупинення запуску Північного потоку-2 тощо.

Безумовно, всі тези ще будуть не раз обговорюватись в міжнародних судах та арбітражах, але почати цю дискусію та кроки потрібно вже зараз.

Тому ми закликаємо всіх іноземних та українських експертів долучатись до нашої діяльності.

The best is yet to come :)