Чому Росія має бути виключена ?

24 лютого, держава-член ООН – Російська Федерація – вторглася в Україну, порушивши цим майже всі можливі принципи та норми міжнародного права. Член ООН з правом вето в Раді Безпеки виявився державою-агресором, яка діяла всупереч Статуту ООН, порушення якого таких масштабів є безпрецедентним з часів його підписання в 1945 році. Так, Російська Федерація почала повномасштабну війну в Україні, якій нема пробачень; це свавільна війна без причин. Офіційні заяви Російської Федерації та її посадових осіб, якими вони виправдовують застосування сили, дають зрозуміти, що вони почали війну проти українців як нації. Як і в 2014, вони зробили це вночі, без прапорів на своїх танках та шевронів на уніформах. Вони зробили це як злодій, який вламується в будинок, в той час як його власник спить. При цьому, країна, що вчиняє це, досі є членом Ради Безпеки з правом вето.

Проаналізували ситуацію та розповіли про важливість виключення Росії з РБ ООН Ольга Кучмієнко, Голова Комітету АПУ з міжнародного права, к.ю.н., LL.M. з інвестиційного арбітражу (університет Уппсали, Швеція), Анна Буквич, членкиня Ради Комітету АПУ з міжнародного права, к.ю.н., і Віктор Пасічник, член Комітету АПУ з міжнародного права.

З дня початку війни, хоробрі українці боронять нашу батьківщину та дають відсіч державі-агресору. Протягом більше двох місяців, Російська Федерація обстрілює та бомбардує житлові будинки, лікарні та дитячі садки, знищуючи міста та вбиваючи цивільне населення. Багато українських міст, селищ та сіл були значною мірою або навіть повністю знищенні російськими військами. Російські солдати стріляють в цивільних, які намагаються евакуюватися, в тому числі в дітей. Російська Федерація вже депортувала більше 6 000 жителів Маріуполя до фільтраційних таборів в Росії, та силою вивезла більше 2 000 українських дітей.

Більше того, Росія застосовує кластерні та фосфорні бомби проти цивільного населення. Дозвольте нагадати вам про Азовсталь та Маріуполь. Сотні українців зараз знаходяться на території Азовсталі під постійними обстрілами без води, їжі та медикаментів. Завод щодня піддається бомбардуванням, в тому числі з застосуванням заборонених міжнародним правом фосфорних бомб. Так, в цьому немає ніякої помилки – держава-член ООН відповідальна за це. Немає сумніву в тому, що внаслідок всіх цих злочинів, вчинених Російською Федерацією, світ втратив відчуття безпеки. Нажаль, механізми міжнародного права не змогли запобігти агресії та зупинити злочинний режим, який бажає знищити усе пов’язане з українською ідентичністю – наш народ, нашу культуру, нашу мову і наші цінності.

Ми продовжуємо боротьбу з ворогом усіма доступними нам засобами, включаючи юридичні та дипломатичні. Багато країн підтримує це прагнення України, накладаючи санкції на Росію, Білорусь та компанії, що допомагають їх нарощувати їхню військову міць. Більшість країн-членів ООН засудили російську агресію та підтримують Україну всіма можливими способами, включаючи фінансову та військову допомогу. Однак, цього все ще недостатньо для того, щоб змусити державу-агресора припинити війну проти України. Якщо міжнародна спільнота не зможе зробити цього зараз, вже найближчим часом тисячі невинних людей загинуть. Дозвольте вам нагадати, що вже як мінімум 10 000 осіб загинуло в Маріуполі, починаючи з 24 лютого.

Таким чином, беручи до уваги всі військові злочини, вчинені Росією на території України, ми вважаємо, що її має бути виключено з усіх міжнародних організацій та об’єднань, що захищають західні цінності, мир та безпеку. Ми маємо ізолювати Російську Федерацію, зробити її державою-вигнанцем без жодного впливу на процес прийняття рішень на міжнародному рівні, оскільки ця держава не тільки не поважає основоположні принципи міжнародного права, але й брутально відкидає повсюдно визнані моральні норми, чинячи все більш жахаючі звірства день за днем.

Підстави для виключення Росії

Перший крок було зроблено на одинадцятій надзвичайній позачерговій сесії, коли Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про призупинення членства Росії в Раді ООН з прав людини 7 квітня 2022 року необхідними двома третинами голосів. Це рішення ґрунтувалося на повідомленнях про регулярні та значні порушення прав людини Росією на території України в ході війни між цими двома державами.

Однак, не дивлячись на свою важливість як органу ООН, Рада з прав людини є скоріше допоміжною структурою, яка не дає своїм членам визначати глобальне геополітичне майбутнє. Розумно припустити, що одним із механізмів, який може забезпечити ізоляцію Російської Федерації, є виключення цієї держави з Ради Безпеки ООН. Рада Безпеки ООН є одним із шести головних органів Організації Об'єднаних Націй і єдиним, який має повноваження видавати обов'язкові резолюції щодо держав-членів ООН. Однак, згідно зі Статутом ООН, Рада Безпеки складається з п’яти постійних членів – Сполучених Штатів, Великобританії, Франції, Китаю та Радянського Союзу (членство в Раді Безпеки якого успадкувала Росія), і не передбачає процедури позбавлення цих держав їх статусу постійних членів.

Одним з можливих механізмів є виключення держави з ООН. Держава-член ООН, яка порушує принципи міжнародного права, закріплені в Статуті цієї організації, може бути виключена за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, яке приймається за поданням Ради Безпеки. Однак, кожен постійний член Ради Безпеки має право вето стосовно будь-яких рішень цього органу. Через це, всі рішення Ради Безпеки приймаються на основі консенсусу, і не можуть бути прийняті без згоди всіх її членів. В результаті цього, Росія може (і буде) блокувати будь-яке рішення, спрямоване на протидію її агресії як проти України, так і проти інших держав в які Росія вже вторглася або ще тільки планує це зробити.

Тим часом, під питанням є те, чи є Російська Федерація членом Ради Безпеки ООН. За словами Надзвичайного і Повноважного Посла, Постійного представника України при ООН, «Росія ніколи не отримувала законним чином місця в Раді Безпеки. І те, що вона окупує місце СРСР протягом більш як 30 років, не змінює того історичного і правового факту, що ніколи ні Рада Безпеки, ні Генеральна асамблея ООН не голосували за прийняття РФ у члени. Вона сама себе визначала продовжувачем Радянського Союзу після того, як він припинив своє існування в 1991 році. Тому має йтися про усунення російської федерації від членства відповідно до Статуту ООН, а не виключення».[1]

Після розпаду Радянського Союзу Російська Федерація стала правонаступницею Радянського Союзу за всіма міжнародними правами та обов'язками. Проте, згідно з офіційними документами, правонаступницею членства в Раді Безпеки ООН стала лише Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, і немає жодних доказів отримання Російською Федерацією членства. РФ не пройшла жодних процедур для вступу в ООН. Більше того, Статут ООН неодноразово змінювався, а назва Російської Федерації досі не була включена в нього.

Аргументація пана Кислиці - Постійного представника України при ООН – ґрунтуються на тому, що, незважаючи на повідомлення Генерального секретаря ООН про те, що вона буде наступником прав і обов'язків Радянського Союзу за підтримки колишніх радянських країн, а також видавши в 1992 році відповідну ноту, яка передбачає безперервність наступництва Російської Федерації щодо міжнародних зобов'язань Радянського Союзу, РФ не була включена до Статуту ООН як нова держава-член. Відповідно його міркуванням, республіки, що входять до складу Радянського Союзу, оголосили в 1991 році, що Радянський Союз припинив своє існування, а разом з цим будь-яке з цих утворень, що були частиною СРСР, включаючи Росію, повинне було втратити своє законне право бути членом Ради Безпеки. Генеральну Асамблею ООН ніколи не просили схвалити прийняття Росії до Ради Безпеки. Після розпаду СРСР жодних змін до Статуту ООН не вносилося, а Росія його ніколи не підписувала і не ратифікувала. У ньому все ще йдеться про Радянський Союз, а не про Росію як постійного члена Ради Безпеки ООН.

Резолюції про прийняття Росії в ООН за рекомендацією Ради Безпеки ООН не було, хоча ООН зазвичай приймає держави саме так. Наприклад, коли Чехословаччина розділилася на Чехію та Словаччину, обидві країни були змушені пройти повноцінну процедуру вступу до ООН.

Варто зазначити, що колишні радянські держави підтримали рішення Росії проголосити себе правонаступницею Радянського Союзу рішенням Ради глав держав СНД. За винятком Грузії, всі держави підтримали рішення Росії зберегти за собою статус правонаступника Радянського Союзу в ООН, включаючи членство в Раді Безпеки ООН та інших міжнародних організаціях. Однак це рішення є політичною декларацією, а не міжнародним договором чи іншими юридично обов’язковими документами. Більше того, його не підписала Грузія, а згода України теоретично може бути відкликана.

Пан Кислиця розповідав, що українські дипломати вже робили запит про надання їм документів про прийняття РФ до ООН та її статусу як правонаступника Радянського Союзу. Тим не менше, ООН надала лише деякі документи для ознайомлення, пославшись на те, що частина таких документів є «конфіденційною» та, відповідно, не може бути наданою для ознайомлення. Пан Кислиця вважає ймовірність виключення РФ з Ради Безпеки ООН низькою, проте не виключає, що це стане можливим з часом.

Україна вже підняла питання членства Росії в Раді Безпеки ООН. Міністр зовнішніх справ України, Дмитро Кулеба, сказав: «Ми порушуємо питання ретельного і неупередженого правового аналізу того, на яких підставах Російська Федерація залишається постійним членом Ради безпеки ООН. Ми впевнені, що коли цей юридичний аналіз буде проведено, виявиться, що Росія в Раді безпеки ООН є нелегітимною. Нині все залежить від принциповості юристів секретаріату ООН та готовності повноцінно досліджувати це питання».[2]

Інші способи де-факто позбавити Росію її повноважень

Іншими варіантами обмеження впливу Російської Федерації є (1) заміна Російської Федерації як постійного члена Ради Безпеки іншою державою або (2) припинення участі делегації Російської Федерації в ООН.

Навіть якщо Росію не виключать з ООН, можливо, її можна буде позбавити постійного членства в Раді Безпеки, замінивши іншою державою. Для такої заміни є прецедент. З ініціативи Радянського Союзу Генеральна Асамблея ООН у 1971 році проголосувала за передачу місця Китайської Республіки (Тайвань), включаючи статус постійного члена та право вето, іншій державі – Китайській Народній Республіці. (комуністичний Китай), оскільки більшість держав-членів ООН встановили дипломатичні відносини з комуністичним Китаєм і визнали його як єдину китайську державу на той час. Однак цей метод виглядає нереальним, з огляду на те, що немає жодної «альтернативної» Росії, яка має свою територію, уряд і визнана принаймні деякими державами.

Інший спосіб виключити Російську Федерацію з ООН – змінити Статут ООН. Однак, відповідно до статті 108 Статуту ООН, до Статуту ООН можуть бути внесені зміни, лише якщо його ратифікують дві третини членів ООН, включаючи всіх постійних членів Ради Безпеки. Безумовно, Російська Федерація блокуватиме це рішення.

На нашу думку, не найкращий, але найбільш реалістичний варіант на сьогоднішній день – це ізолювати державу-агресора шляхом призупинення повноважень делегації Російської Федерації в ООН. Згідно зі Статутом ООН, це рішення не вимагатиме участі Ради Безпеки. У разі призупинення повноважень делегації, Російська Федерація залишиться членом ООН, але втратить право голосу. Водночас, виходячи з попереднього досвіду роботи з ПАР, консенсусу щодо правомірності такого рішення не було.

Висновок

Хоча немає чіткої відповіді, як Російська Федерація, як держава-агресор, має бути ізольована від будь-якого впливу на рішення ООН, ми віримо, що міжнародне співтовариство докладе всіх зусиль, щоб змінити існуючу систему безпеки, забезпечивши позбавлення право вето Російської Федерації. Інакше всі члени ООН втратять відчуття безпеки. Російська Федерація легко кидає всі скоєні злочини в Україні в обличчя всім країнам-членам ООН, кажучи їм, що «ми можемо робити все, що хочемо, оскільки ми наддержава, і ви нічого не можете з цим зробити». Нам потрібно зробити так, щоб система міжнародної безпеки служила своїй безпосередній меті, забезпечуючи безпечне існування всіх мирних держав, і є один спосіб зробити це – зупинити Російську Федерацію, ізолювавши її і перетворивши її на державу без права голосу щодо питань миру та безпеки, для того, щоб міжнародне співтовариство могло прийняти рішення щодо протидії російській агресії та відшкодування Україні збитків, завданих нею.

[1] https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3451910-sergij-kislica-postijnij-predstavnik-ukraini-pri-oon.html

[2] https://ua.news/ru/ukrayina-initsiyuvala-vyklyuchennya-rosiyi-z-radbezu-oon/