Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) та Вища рада правосуддя (ВРП) спільно з Асоціацією правників України, Проєктом ЄС «Право-Justice» та Програмою USAID «Справедливість для всіх» 7 листопада провели в Києві круглий стіл на тему «Майбутнє судової системи: обговорення проєкту змін до процедур суддівської кар'єри».

У фокусі обговорення опинилися проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» №10140 й альтернативний йому законопроєкт №10140-1.

Серед новел, запропонованих проєктом №10140:

• уточнення ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положеннями про те, що суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, пов’язаними зі здійсненням правосуддя на професійній основі;
• істотний перегляд структури розділу IV «Порядок зайняття посади судді» вищезазначеного Закону та визначення основних критеріїв доброчесності й компетентності суддів (кандидата на посаду судді);
• встановлення норми про те, що ВРП затверджуватиме Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій із ВККСУ, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності (ГРД), що відповідає заходам із виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки;
• встановлення норми про те, що щодо кандидата на посаду судді може бути проведено психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа за рішенням ВРП; відмова від стадії відбіркового іспиту задля уникнення істотного затягування процедури добору;
• проведення спеціальної перевірки після кваліфікаційного іспиту, а не до, як це відбувається зараз;
• заміна спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді початковою підготовкою, яку особа проходитиме після її призначення Указом Президента України на посаду судді тощо.

Законопроєкт №10140-1, зі свого боку, пропонує:

• не закріплювати на рівні закону критерії доброчесності та компетентності кандидата на посаду судді;
• не залучати ГРД до процедури добору й конкурсу на посаду судді місцевого суду;
• залишити положення щодо статусу та діяльності ГРД в межах регулювання ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розширивши її зміст та не доповнюючи Закон новою главою;
• залишити чинну редакцію пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» вищезгаданого Закону.

Круглий стіл розпочався з вітальних слів Григорія Усика, Голови Вищої ради правосуддя, Лариси Рогач, голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Романа Ігнатова, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Миколи Стеценка, Президента Асоціації правників України, Анни Огренчук, Президентки АПУ у 2021-2023 рр., Оксани Цимбрівської, керівниці Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні, та Наталії Петрової, заступниці керівника Програми USAID «Справедливість для всіх».

Григорій Усик наголосив на актуальності обговорення напрямів розвитку судової системи, зокрема зміни процедур добору суддів, нових підходів до оцінювання суддів, завдань та викликів, які постануть перед ВРП, ВККСУ, ГРД.

На думку Голови ВРП, Громадська рада доброчесності повинна здійснювати перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики на стадії затвердження рейтингу кандидатів чи зарахування їх до кадрового резерву, а не на етапі визначення кваліфікаційною комісією переможців конкурсу, як це запропоновано.

Також пан Усик вважає дискусійними норми законопроєкту про психофізіологічне опитування кандидата на посаду судді із застосуванням поліграфа. Він звернув увагу на застереження щодо використання поліграфа, наведені у Спільному висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

Лариса Рогач акцентувала на викликах перед судовою гілкою влади, які поглибила повномасштабна російська агресія. За її словами, у Верховному Суді нині залишаються вакантними 41 посада суддів, а чинні судді потерпають від великого навантаження.

Роман Ігнатов наголосив на актуальності теми, яка була винесена на обговорення на круглому столі та загалом перебуває в центрі уваги суспільства. Голова ВККСУ закликав присутніх до конструктивного діалогу й об’єднання зусиль у подоланні викликів, що постали перед судовою владою України.

Микола Стеценко також наголосив на важливості діалогу між сторонами та обміну думками. Анна Огренчук акцентувала на зменшенні вдвічі кількості суддів в Україні, які зараз можуть здійснювати правосуддя.

Тема першої сесії круглого столу мала назву «Добір за новими правилами: перспективи та ризики». Її модерував Роман Сабодаш, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Руслан Сидорович, член ВККСУ, у своєму виступі акцентував на проблемі дефіциту суддівських кадрів. Також він докладно прокоментував погляд Комісії на зміни до окремих положень законопроєкту, які безпосередньо стосуються діяльності й повноважень ВККСУ.

Олександр Водянніков, керівник відділу верховенства права Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, зауважив, що запропоновані до обговорення законопроєкти спрощують багато речей. Водночас, на його думку, поліграф є «сумнівним інструментом», і в Європі зазвичай не вітають його застосування.

Також до дискусії долучилися Андрій Нижний, радник Голови Верховної Ради України, Микола Жук, заступник голови Оболонського районного суду міста Києва, та Реда Мольєне, ексголова Державної судової адміністрації Литви, міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».

Друга сесія круглого столу була присвячена новим завданням для Громадської ради доброчесності, а також викликам і можливостям, які постали перед ГРД. Модератором сесії виступив Андрій Савчук, Голова Комітету АПУ з процесуального права, член Громадської ради доброчесності 2016-2020 рр.

Олег Яким’як, адвокат, член АПУ, член Громадської ради доброчесності, зазначив, що ГРД допомогла судовій гілці влади, яка тяжіє до замкненості, «не втрапити в хаос» та може надалі допомагати судовій системі «тримати в тонусі свій стан і не занепадати».

Андрій Пасічник, член ВККСУ, наголосив на важливості взаємодії Комісії та ГРД, а також на важливості доступу до якісного та справедливого правосуддя, що сприяє довірі суспільства до судової влади.

На думку Михайла Буроменського, громадського діяча, професора, д.ю.н., члена-кореспондента Національної академії правових наук України, необхідно забезпечити певне наближення підходів ГРД й ВККСУ, зокрема щодо оцінювання кандидатів на посади суддів. Він наголосив, що в майбутньому не повинно виникати розбіжностей через різноманітні підходи в цьому питанні.

Д-р Пім Альберс, експерт з оцінювання якості роботи судів та установ судової влади, міжнародний експерт Програми USAID «Справедливість для всіх», колишній Спеціальний радник у Директораті з прав людини та правових питань Ради Європи (Комісія ЄС з питань ефективності юстиції — CEPEJ), а також колишній координуючий політичний консультант Міністерства внутрішніх справ та юстиції Нідерландів, торкнувся, зокрема, теми призначення членів Громадської ради доброчесності, зазначивши, що, оскільки члени ГРД відповідають за оцінку доброчесності суддів і кандидатів на посади суддів, вони повинні дотримуватися найвищих стандартів етики й доброчесності в особистому та приватному житті.

Окрім того, пан Альберс наголосив на важливості наявності в ГРД доступу до реєстрів ВККСУ (суддівські досьє) та зв’язків між ГРД та медіа.

Також в обговоренні на сесії взяли участь Олександр Сасевич, член Вищої ради правосуддя, та Михайло Жернаков, Голова Правління Фундації DEJURE.

Темою третьої сесії круглого столу стали нові підходи до оцінювання суддів. Сесію модерував Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

До дискусії долучилися:

• Інна Плахтій, членкиня Вищої ради правосуддя;
• Олег Коліуш, член ВККСУ;
• Роман Маселко, член ВРП;
• Тетяна Стрелець, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;
• Оксана Хотинська-Нор, завідувачка кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка;
• Сергій Різник, д.ю.н., проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри конституційного права.

Усі фото надані Проєктом ЄС «Право-Justice»