Відбулася X Конференція з кримінального права та процесу

X Конференція з кримінального права та процесу, організована Асоціацією правників України, відбулася в Києві 19 жовтня 2023 року.

Захід розпочався з вітального слова Миколи Стеценка, Президента АПУ, керуючого партнера AVELLUM. Він наголосив, що за 10 років проведення Конференції з кримінального права та процесу її рівень істотно зріс. Пан Стеценко також зауважив, що зараз у кримінальному праві та процесі потрібно акцентувати на захисті прав.

Перша сесія конференції була присвячена актуальним викликам у сфері кримінального права. Її модератором був Максим Шевердін, партнер, керівник практики кримінального права LCF Law Group.

У вступному слові пан Шевердін згадав виклики, з якими зараз стикається галузь кримінального права в Україні. Він зазначив, що повномасштабна війна спричинила внесення значної кількості змін до кримінального та кримінального процесуального законодавства.Так, після 24 лютого 2022 року до КК України було внесено 17 змін, до КПК — понад 20.

Станіслав Кравченко, голова Верховного Суду, розповів про виклики, які постали перед судовою владою з моменту повномасштабного російського вторгнення. За його словами, ВС намагається реагувати на існуючі виклики задля забезпечення єдності судової практики.

Водночас пан Кравченко зауважив, що вже під час великої війни розпочала роботу Вища кваліфікаційна комісія суддів та відновила свою діяльність Вища рада правосуддя.

Голова ВС також розповів про зміни й тенденції в кримінальному праві, які пов’язані з повномасштабною війною. Зокрема, у Кримінальному кодексі України з’явилися нові статті, як-от ст. 111-1 «Колабораційна діяльність». Є певні нюанси із трактуванням ст. 437 («Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни») та 438 («Порушення законів та звичаїв війни») КК. Також через істотне збільшення чисельності ЗСУ та інших збройних формувань України зросла кількість військових злочинів, і суди, розглядаючи справи за цими фактами, стикаються з проблемами в застосуванні відповідних статей КК.

Алла Котелевець, членкиня Вищої ради правосуддя, у своєму виступі презентувала погляд ВРП на тему притягнення суддів до кримінальної відповідальності.

Юрій Пономаренко, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, доцент, розповів про проєкт нового Кримінального кодексу України, над яким працювала робоча група в складі 11 осіб та який було оприлюднено 14 жовтня 2023 року.

Пан Пономаренко зазначив, що проєкт нового КК загалом уже завершений та пройшов низку експертиз. Він припустив, що Верховній Раді знадобиться до 2 років для його ухвалення. При цьому експерти проситимуть про відтермінування набуття чинності Кодексом щонайменше на 2-3 роки після ухвалення.

Правник зауважив, що в новому Кодексі, наприклад, не буде аналогу ст. 191 чинного КК, оскільки для потерпілого, за великим рахунком, немає різниці, яким саме шляхом його незаконно позбавили майна: чи то крадіжки, чи то грабежу, чи то привласнення через зловживання службовим становищем тощо.

Говорячи про чинний Кримінальний кодекс України, Юрій Пономаренко зазначив, що за 22 роки його існування було ухвалено 262 закони про внесення змін до Кодексу й часто ці зміни були маніпулятивними, непродуманими, політично вмотивованими. У підсумку КК України перетворився з найкращого кримінального кодексу в Європі на клаптиковий документ із численними суперечностями, наголосив експерт.

Олександр Жила, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора, розповів про розслідування кримінальних проваджень щодо бізнесу з російським елементом в умовах воєнного стану, проблеми в цьому напрямі та шляхи їх вирішення. Він повідомив, що станом на зараз зареєстровано близько 1200 проваджень щодо підсанкційних осіб, майже половина з них уже передані до суду.

Ігор Воронов, юрист Asters, доктор юридичних наук, член спеціалізованої вченої ради, презентував погляд адвоката на проблему порушення Вищим антикорупційним судом права на захист. За його словами, за підсумками 4 років повноцінної роботи ВАКС уже простежуються певні негативні тенденції в його діяльності, є випадки порушення судом норм процесуального законодавства. Серед негативних проявів пан Воронов назвав певну упередженість ВАКС на користь НАБУ під час розгляду справ.

Після першої сесії відбулася відкрита дискусія «Практика White-Collar Crime: випробування війною. Загрози, виклики, можливості та перспективи», яку модерував Денис Бугай, партнер-засновник VB PARTNERS.

Пан Бугай презентував результати онлайн-опитування учасників конференції, яке відбувалося впродовж першої сесії. Нижче наведемо деякі з цих результатів.

Ключовими ризиками практики WCC на сьогодні 22 опитаних назвали тиск влади на суд, «телефонне» право, «самоцензуру» судів, 16 — суспільний запит на швидкі «посадки», 13 — зниження «якості» справ НАБУ/САП (перевага кількості над суттю), 12 — високий рівень корупції в прокуратурі, ДБР, БЕБ, 10 — дефіцит кваліфікованого персоналу, 9 — асоціювання адвоката з клієнтом, 7 — звуження прав сторони захисту через зміни в КПК.
31 опитаний відчуває дефіцит фахових колег на ринку, 14 проблем із браком кадрів не бачать, а 6 вважають, що дефіциту немає, але значно зросли зарплати.
Переважна більшість респондентів визнали, що обсяг роботи/замовлень за останній рік збільшився.
20 опитаних заявили, що розміри гонорарів у галузі залишилися незмінними, 15 — ріст гонорарів спостерігається лише в деяких категоріях справ, 8 — гонорари відчутно зросли, 7 — гонорари знизилися.
35 респондентів вважають, що нині суд не готовий бути незалежним, пріоритет надають обвинуваченню. При цьому, на думку 11 осіб, право на захист не на часі, в умовах війни потрібен швидкий результат.
33 опитаних сказали, що відчувають збільшення тиску на бізнес, 24 — відсутні будь-які запобіжники від правоохоронного свавілля, 23 — прокуратура не забезпечує належний рівень процесуального керівництва.

Також Денис Бугай назвав перспективи, які, на його думку, є зараз у практики WCC:

«Обсяг» практики збільшився, «якість» — погіршилася.
Грошовий еквівалент практики — тенденція росту.
Через виїзд багатьох юристів за кордон на ринку з’явилися вакантні місця.
Антикорупційний запит — потенційний обсяг робіт.
Відновлення й відбудова — корупційні Клондайк та Ельдорадо.
Військові провадження.
Новий ринок — військові закупівлі, виробництво, імпорт/експорт зброї.
Нові ніші: санкції та націоналізація активів.
Міжнародна правосуб’єктність українських правоохоронців.

Тренди майбутнього практики WCC, на думку пана Бугая, є такими:

Укрупнення практики, потреба в більшій кількості адвокатів.
Комплексність проваджень вимагає глибокого розуміння корпоративного світу.

Друга сесія конференції мала назву «Антикорупційна панель». Її модераторкою виступила Ольга Просянюк, керуюча партнерка AVER LEX.

Учасники дискусії обговорили такі питання:

Угоди зі слідством. Нові тренди
Забезпечення умов безперешкодного ведення бізнесу в Україні
Вихід ВАКС за межі обвинувачень
ТОП-10 порушень права на захист та справедливий суд з боку суду
Активізація антикорупційних органів: боротьба з корупцією онлайн та «швидкі посадки». Особливості позиції захисту
Критерії визначення розміру застави в корупційному кримінальному провадженні

Питання розміру застави в корупційному кримінальному провадженні стало одним із ключових на цій сесії. Як зазначив Віталій Дубас, суддя Вищого антикорупційного суду, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, за якого перспектива втрати застави буде для підозрюваного достатнім стримуючим заходом. Він також наголосив, що застава — це інструмент, який повинен лише забезпечувати належний перебіг розслідування провадження, при цьому до розміру ймовірних збитків, які закидають підозрюваному, він не повинен мати прямого стосунку.

Андрій Никифоров, суддя-спікер Апеляційної палати ВАКС, зазначив, що важко визначити межу, коли застава перестає забезпечувати процесуальну поведінку підозрюваного та перетворюється на «плату» за його вихід на волю, після якого підозрюваний зникає з поля зору слідства.

Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS, висловив думку, що ВАКС варто частіше виступати арбітром у кримінальних провадженнях, об’єктивно оцінювати докази й аргументи обох сторін процесу.

Також експертами сесії були Павло Буздиган, заступник керівника відділу детективів Національного антикорупційного бюро України, Станіслав Броневицький, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, та Артем Крикун-Труш, керуючий партнер Rostrum.

Тема третьої сесії конференції мала назву «Захист у справах White-Collar Crime: проблеми та прогнози». Сесію модерував Євген Ріяко, керуючий партнер Юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS.

Учасникам дискусії були запропоновані до обговорення такі питання:

Підходи до визначення розміру застави у справах зі збитками
Визначення розміру упущеної вигоди у кримінальному процесі. Чи «доречно» це для складу ст. 364 КК України?
Проблематика експертних досліджень щодо визначення розміру збитків
Переслідування «білих комірців» за «воєнними» статтями КК України
Збройна агресія як каталізатор міжнародної співпраці правоохоронців. Нові можливості національних інструментів МДП
Актуальні питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права у справах WCC

Зокрема, Вячеслав Навроцький, д.ю.н., член-кореспондент Національної академії правових наук України, приділив увагу темі упущеної вигоди в кримінальному процесі. Він зауважив, що це питання виникає в аспекті встановлення наявності майнової шкоди. Так, поширеною є позиція щодо необхідності врахування упущеної вигоди як майнової шкоди.

Пан Навроцький навів приклади, коли Верховний Суд у своїй практиці трактує упущену вигоду як злочинні наслідки. З іншого боку, експерт розглянув поняття упущеної вигоди з точки зору цивілістичної концепції шкоди (ст. 22 Цивільного кодексу України). При цьому він торкнувся питання доречності «перетягування» норм цивільного права до права кримінального.

Вячеслав Навроцький резюмував, що неотримання доходу не можна вважати наслідком кримінального правопорушення, натомість це може бути предметом розгляду в рамках цивільного позову.

До дискусії також долучилися Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Сергій Бойко, радник VB PARTNERS, Ірина Педь, керуюча партнерка Експертної групи S&D, Дмитро Остапенко, керівник практики кримінального права АО «Кролевецький та партнери».

Четверта сесія конференції була присвячена темі військових та воєнних злочинів. Її модератором виступив Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm.

У фокусі сесії опинилися такі питання:

Захист суддів, адвокатів, прокурорів, які здійснюють розгляд і розслідування воєнних злочинів
Захист інтересів українських військовополонених
Конфіскація російських активів та захист прав інших співвласників
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК): механізми реагування та виклики
Досвід України щодо реагування та протидії випадкам СНПК

Андріана Фозекош, керівниця практики захисту військовослужбовців AVER LEX, адвокатка, зазначила, що в практиці її компанії найпоширенішим запитом на правову допомогу військовослужбовцям є допомога родинам полонених і безвісти зниклих військових.

Також пані Фозекош окреслила наявну проблематику у кримінальних провадженнях проти військових:

стандарт доказування під час службового розслідування значно нижчий порівняно із кримінальним провадженням;
для військового та його родини настають негативні наслідки на підставі витягу з ЄРДР;
перевантаження слідчих;
неналежна реалізація завдань кримінального провадження.

Євгенія Лук'янченко, радниця Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наукова експертка ГО «UA Experts», повідомила, що на сьогодні зареєстровано 235 кримінальних проваджень за фактами СНПК. Вона наголосила, що це лише офіційно підтверджені факти й очевидно, що насправді їх набагато більше. Однак, за словами пані Лук'янченко, уряд свідомо акцентує саме на вищезазначеній кількості проваджень, аби не створювати підґрунтя для маніпуляцій з боку країни-агресора.

Також експертами сесії виступили Уляна Пашинна, юридична радниця Програми USAID «Справедливість для всіх», Марі O’Лірі, адвокатка Офісу захисту в Міжнародному кримінальному суді (Нідерланди), Роман Мартиновський, адвокат, засновник Регіонального центру прав людини, Вероніка Плотнікова, директорка Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків, Анастасія Діденко, старша юристка практики кримінального права LCF Law Group, Назар Кульчицький, засновник, голова АО «Назар Кульчицький та Партнери».