4 червня 2025 року в межах серії Ukrainian Global Law Talks, організованої Асоціацією правників України, відбулася онлайн-дискусія на тему: «Спеціальний трибунал створено – чого очікувати далі?». Захід було присвячено поточному стану справ і наступним крокам у функціонуванні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Президент АПУ Микола Стеценко, відкриваючи обговорення, підкреслив, що подібні події є частиною цілеспрямованої роботи Асоціації з інформування правничої спільноти про ключові міжнародні процеси, які формують майбутнє системи глобального правосуддя.
Інна Ліньова, директорка Інституту прав людини АПУ, зазначила, що серія Ukrainian Global Law Talks покликана з сприяти залученню українських правників до глобальної професійної дискусії.

Участь у дискусії взяли:

• Антон Кориневич, Директор Департаменту міжнародного права МЗС України, Посол з особливих доручень, агент України в Міжнародному суді ООН;
• Йорг Полякевич, директор юридичної служби Ради Європи.

Модерували обговорення Микола Стеценко та Інна Ліньова.

Створення Трибуналу: політичне рішення ухвалене, робота триває

Антон Кориневич зазначив, що політичне рішення щодо створення Трибуналу вже ухвалене на рівні Коаліції держав, а формат реалізації — Розширений частковий договір Ради Європи. Саме цей формат дозволяє створити міжнародну інституцію навіть за відсутності консенсусу в рамках ООН.

Йорг Полякевич підтвердив, що вже підготовлено проєкт статуту Трибуналу, який найближчим часом має бути винесений на розгляд Комітету міністрів Ради Європи. Після затвердження документа можна буде перейти до формування органів Трибуналу, визначення його місцезнаходження та запуску роботи.

Юрисдикція — виключно злочин агресії

Спеціальний трибунал матиме вузький мандат — лише злочин агресії, що дозволяє переслідувати вищих посадовців держави-агресора. Мова йде про політичне та військове керівництво, відповідальне за планування, підготовку та реалізацію акту агресії. Цей аспект має ключове значення, оскільки Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції щодо злочину агресії у випадку України й Росії.

За словами Антона Кориневича, йдеться про приблизно 20–30 осіб, щодо яких потенційно може бути висунуто обвинувачення.

Судовий процес можливий за відсутності обвинувачених

Окрему увагу було приділено питанню заочного провадження. Спікери наголосили, що такий формат розгляду цілком можливий у рамках міжнародного права. Антон Кориневич зауважив, що попри міжнародно-правові імунітети, які можуть ускладнювати притягнення до відповідальності чинних посадовців, сам факт заснування трибуналу і винесення обвинувачень вже буде політичним і правовим сигналом.

Наступні кроки — формування структури та пошук локації

Йорг Полякевич повідомив, що після затвердження статуту має бути сформована організаційна структура Трибуналу, включно з процедурами призначення суддів і прокурора. Водночас тривають дискусії щодо місця розташування інституції — серед варіантів розглядаються Гаага та Страсбург.

Фінансування Трибуналу здійснюватиметься за рахунок країн-учасниць Розширеного часткового договору. Уже понад 30 держав висловили підтримку, серед яких країни ЄС, НАТО, а також окремі країни Глобального Півдня.

Повний запис події доступний на YouTube-каналі АПУ за посиланням.

Ukrainian Global Law Talks — це серія заходів, що сприяє залученню українських правників до глобальної професійної дискусії, відкриваючи доступ до унікального досвіду міжнародних експертів і ключових учасників процесів формування нової архітектури міжнародного правосуддя.