17–18 червня 2025 року у Кракові (Польща) відбулися міжнародні експертні консультації, присвячені пошуку дієвих механізмів притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні, а також ширшому питанню реформування сектору правосуддя в умовах воєнного часу. Захід організували International Development Law Organization (IDLO) у партнерстві з T.M.C. Asser Instituut, Center for International Legal Cooperation (CILC) і Netherlands Helsinki Committee (NHC) за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

До участі в консультаціях долучилися представники Офісу Генерального прокурора, Національної поліції, Міністерства юстиції, Ради суддів, Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів, а також судді, міжнародні експерти, представники громадянського суспільства (зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр прав людини ZMINA) та Асоціація правників України.

Програма заходу була структурована відповідно до логіки кримінального процесу — від розслідування до виконання вироку. Поряд із технічними аспектами учасники обговорили глибші питання: як забезпечити доступ до правосуддя, дотримання прав людини, баланс інтересів сторін, а також спроможність національної системи реагувати на масштаб злочинів, скоєних унаслідок збройної агресії. Значну увагу було приділено також ролі громадянського суспільства як важливого чинника прозорості, нагляду і підтримки процесу правосуддя. В усіх сесіях інтегрувалися теми, що мають наскрізне значення: захист потерпілих і свідків, чутливість до травми, дружнє до дитини правосуддя та впровадження цифрових інструментів.

Асоціацію правників України на заході представляла керівниця проєктів Катерина Пищик, яка виступила під час сесії, присвяченої ролі захисту у справах про міжнародні злочини. Вона акцентувала увагу на тому, що інститут захисту часто лишається поза фокусом реформ: відсутність державного лідерства у формуванні політики в цій сфері, фрагментарні освітні ініціативи, стигматизація адвокатів, які беруться за справи, пов’язані з конфліктом, а також обмежені можливості для їх професійного зростання — усе це серйозні виклики для української системи правосуддя. Одним із важливих кроків, на її думку, є, окрім іншого, ратифікація Конвенції Ради Європи про захист професії правника.

«Ми щодня працюємо з тими ресурсами, які маємо. Реалізуємо судовий моніторинг, впроваджуємо менторські програми, проводимо цільові навчання. Але без системної співпраці ці зусилля не стануть стійкими. Нам потрібна партнерська допомога — у тому числі для того, щоб сформувати сталу інституційну спроможність», — зазначила Катерина Пищик.

Консультації стали простором для глибокого обміну досвідом і дозволили визначити пріоритетні напрями подальшої роботи. Учасники дійшли спільного розуміння щодо важливості узгоджених дій і стратегічної координації між усіма зацікавленими сторонами — від органів державної влади до незалежних фахівців і громадських організацій.

Асоціація правників України дякує організаторам за запрошення та можливість бути частиною цього важливого діалогу. Подібні майданчики не лише сприяють формуванню професійного консенсусу, а й допомагають окреслити візію українського правосуддя — справедливого, відкритого й здатного відповідати на виклики сьогодення.