Ще 1 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». З нововведеннями, передбаченими у документі, допоміг розібратися Владислав Зайцев, член Ради Комітету Асоціації правників України з міграційного права, юрист ЮК «АРЕС», у матеріалі для «Вокс Україна».

Одним із покликань Закону було реформування інституту реєстрації місця проживання. Адміністративна послуга з реєстрації місця проживання є найпопулярнішою серед усього переліку послуг, однак її отримання завжди асоціювалося з бюрократією та постійними відвідуваннями відповідних органів. Тому Закон запропонував спростити порядок реєстрації та надати можливість встановлення місця проживання онлайн шляхом декларування.

Проте після набрання чинності Закон не запрацював на повну силу, тому що деякі норми відсилали до порядку декларування та реєстрації місця проживання, який мав затвердити Кабінет Міністрів України.

14 березня 2022 року набрала чинності Постанова КМУ від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою затверджено три порядки:

1. Декларування та реєстрації місця проживання.

2. Створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад.

3. Електронної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до ЄДДР.

Ці порядки визначили процедуру декларування та реєстрації місця проживання, форми заяв, надання та передачу інформації з та до реєстру територіальних громад. Фактично з 14.03.2022 новий Закон може працювати безперешкодно. То що ж нового запропонувала влада, які позитивні та негативні наслідки матимуть ці акти?

Нові нормативні акти встановлюють можливість особи задекларувати або зареєструвати місце проживання. Це різні процедури, тому розберемо їх окремо.

Декларування місця проживання особи — повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Особливості:

По-перше, декларування відбувається шляхом подачі лише одного документа — декларації в електронному вигляді (зокрема, через Портал «Дія»).

По-друге, декларування місця проживання можливо лише у визначених місцях:

— у житлі приватної форми власності за умови внесення відомостей про це;

— у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності, за умови надання згоди уповноваженої особи з управління гуртожитку.

По-третє, при декларуванні місця проживання у житлі, яке належить на праві власності іншій особі, потрібна згода останньої (підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування). Однак це не розповсюджується на випадки декларування місця проживання дітей.

По-четверте, особа звільняється від відвідування військкомату (для постановки чи зняття з обліку), адже це здійснюється автоматично за допомогою електронних реєстрів.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи — внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Особливості:

По-перше, реєстрація місця проживання можлива лише шляхом подачі письмової заяви безпосередньо в орган реєстрації.

По-друге, реєстрація місця проживання відбувається у будь-якому приміщенні, незалежно від форми власності.

По-третє, у разі наявності документів, що підтверджують право на проживання (зокрема, договір оренди, рішення суду тощо), згода власника житла не потрібна.

По-четверте, результатом здійснення процедури буде внесення інформації про місце проживання до реєстру територіальної громади. Отже, скасовується проставлення штампів до паспортів старого зразка.

Наслідки прийнятих нормативно-правових актів

Загалом ухвалені акти мають більше позитивних моментів, зокрема:

1. З’явилася можливість електронного повідомлення про своє місце проживання, не витрачаючи час на відвідування органу реєстрації.

2. Задеклароване/зареєстроване місце проживання більше не є умовою виплати пенсії, отримання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Тепер ці послуги можна отримати за місцем звернення.

3. Мешканці тимчасово окупованих територій України можуть додатково задекларувати чи зареєструвати місце проживання на підконтрольній території без зняття з реєстрації свого попереднього проживання.

4. Власник житла отримує право самостійно звернутися до органу реєстрації для зняття третьої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Раніше це можна було зробити лише на підставі рішення суду.

5. Факт декларування/реєстрації місця проживання не надає особі права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі права на проживання та/або користування житлом). Таким чином гарантується захист прав власників житла від недобросовісних осіб.

6. Запроваджується взаємодія реєстрів територіальних громад з державними реєстрами. Тобто обмін інформації щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб між органами місцевого самоврядування та державної влади буде здійснюватися автоматично, що значно спростить роботу.

Застереження:

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний.