Про такі цифри свідчать результати опитування, проведеного Асоціацією правників України (АПУ), щодо ментального здоров’я юридичної професії. Про це зазначила Інна Ліньова, виконавча директорка АПУ, під час відкриття онлайн-зустрічі на тему: «Самодопомога. Управління стресом. Психологічна стійкість», організованої АПУ спільно з Програмою USAID «Справедливість для всіх». Ключовим спікером заходу був Салех Думад (Dr. Saleh Dhumad), британський експерт, доктор психіатрії та поведінкових наук.

Результати опитування АПУ також, серед іншого, показали, що:

— лише 30% юристів задоволені своєю роботою;

— 90% респондентів думають про клієнтів після завершення роботи;

— 51% відповіли, що останнім часом все більше і швидше втомлюються;

— 81% хотіли б, щоб відпустка була тривалішою;

— 59% часто хочуть усамітнитися і відпочити від усіх;

— для 39% робота — це передусім заробітна плата.

Такі дані свідчать про те, що вигорання, стрес і хронічна втома, яким піддаються юристи, мають довгострокові наслідки і впливають на якість життя. Особливо актуальним питання боротьби зі стресом і забезпечення психічного здоров’я є зараз, коли всі українці знаходяться у стані тривоги, невизначеності і страху, що є наслідком війни.

Під час заходу д-р Думад детально проаналізував суть та особливості викликаного війною стресу і вигорання та їх вплив на людину. Помірний стрес є важливою частиною нормального життя, адже тримає людину у здоровій напрузі. Але коли стрес триває занадто довго, занадто часто чи є дуже сильним, то негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я людини. Тривалий стрес призводить до втрати рівноваги, виснаження й вигорання, може викликати проблеми зі сном, порушення концентрації та уваги, серцеві захворювання, інсульт тощо.

Має місце також таке явище, як втома від співчуття, що виникає тоді, коли занадто довго порушений «баланс» між турботою про інших і належною турботою про себе. Результатом цього є стурбованість, безвихідь, песимістичність, розчарування та обтяженість важким почуттям відповідальності за речі, які є поза контролем людини.

Д-р Думад надав корисні поради, як краще зрозуміти стрес та вигорання, впоратися із ними самому і допомогти своїм близьким та колегам попередити тривалий стрес і підвищити психологічну стійкість. Зокрема, це різні техніки дихання, фізична активність, що сприяє виділенню ендорфінів та гарному самопочуттю. Також можна використовувати різні методи заспокоєння — переводити увагу з неспокійних думок у минулому і майбутньому до теперішнього часу за допомогою органів чуття (дотику, нюху, слуху, смаку, зору). Велике значення має й здорове харчування.

Для зменшення рівня стресу варто обмежити надходження шкідливої інформації і безперервний перегляд новин, потрібно зберігати позитивне мислення і почуття гумору. Дуже важливими, особливо під час війни, є соціальні контакти і можливість спілкуватися з чуйними друзями, рідними чи колегами, котрі зможуть вислухати й підтримати.

«Ви маєте підтримувати стійкість протягом цієї війни, скільки б вона не тривала, адаптуватися до життєвих нещасть і невдач, і не зламатися», — наголосив д-р Думад. Адже, як говорив ще Чарльз Дарвін, виживає не найсильніший з видів, виживає не найрозумніший з видів, виживає той, який найбільше адаптується до змін.

Окрему увагу д-р Думад приділив особливостям спілкування про війну із дітьми та убезпеченню їхньої психіки від надмірного стресу. Діти мають право знати про все, що відбувається, але інформацію потрібно подавати відповідно до їх віку та обмежувати від надмірної кількості новин. Саме на батьків покладається відповідальність за захист дітей від стресу, підтримку в них належного психологічного та фізичного стану, але щоб бути спроможними на це, батьки повинні передусім потурбуватися про себе.